Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры по цо.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
68.03 Кб
Скачать

30 Радіаційна обстановка при аварії на аес. Зони радіаційного зараження на сліді хмари. Характеристика зон

По ступенях та можливих наслідках зовнішнього опромінення на зараженій місцевості (як в районі вибуху, так і на сліді хмари) виділяють зони: помірного (зона А), сильного (зона Б), небезпечного (зона В) та надзвичайно небезпечного (зона Г) зараження.

Зони зараження характеризуються дозами випромінювання на місцевості за час повного розпаду РР, які прийняті рівними для зовнішньої межі зони А – 40 рад., для внутрішньої – 400 рад., для зони Б – 400 та 1200 рад., для зони В – 1200 та 4000 рад., для зони Г – 4000 рад. та в середині близько 7000 рад.

В зоні помірного зараження (зона А) протягом доби після її виникнення відкрито розташований особовий склад сил ЦО та населення може отримати дози опромінення, що призведуть до втрати боєздатності (працездатності).

За межами зони А отримання особовим складом сил ЦО та населенням при відкритому його розташуванні доз опромінення, що призведуть до втрати боєздатності (працездатності) виключається.

В зоні сильного зараження (зона Б) небезпека радіаційних уражень значно більша. При відкритому розташуванні особового складу та населення протягом першої доби після випадіння РР останні отримають значні дози опромінення.

При розташуванні населення у кам`яних будівлях втрати його виключаються.

В зоні небезпечного зараження (зона В) важкі радіаційні ураження відкрито розташованого особового складу сил ЦО та населення можливі при короткочасних діях, особливо у першу добу. Значні ураження можна спостерігати при розташуванні в кам`яних одноповерхових будівлях. Ураження виключаються за умови укриття особового складу сил ЦО та населення у сховищах та ПРУ.

В зоні надзвичайно небезпечного зараження (зона Г) важкі радіаційні ураження особовий склад ЦО та населення отримають за умови розташування у кам`яних будівлях. Відкрите перебування на місцевості в цій зоні можливо лише за тиждень після вибуху.

Слід радіоактивного зараження місцевості при аваріях на АЕС поділяється на п`ять зон (додається зона М) :

Зони можливого радіоактивного зараження які утворюються при аваріях на АЕС характеризуються дозами опромінення за перший рік після аварії, а зони радіоактивного зараження – потужністю дози опромінення через 1 годину після аварії.

зона М – радіаційної небезпеки, характеризується дозою випромінювання на зовнішній межі 5 рад.(рівень радіації на одну годину після аварії Р1- 0,014 рад/год.), на внутрішній – 50 рад.(0,14 рад/год.), в середині – 16 рад;

зона А – помірного радіоактивного забруднення, доза випромінювання на зовнішній межі 50 рад.(Р1 - 0,14рад/год.), на внутрішній – 500 рад.(1,4 рад/год.), в середині 160 рад;

зона Б – сильного радіоактивного забруднення, доза випромінювання на зовнішній межі 500 рад.(1,4рад/год.), на внутрішній - 1500 рад.(4,2 рад/год.), в середині 866 рад.;

зона В - небезпечного радіоактивного забруднення, на зовнішній межі доза – 1500 рад.(4,2 рад/год.), на внутрішній межі – 5000 рад.(14рад/год.), у середині 2740 рад.;

зона Г – надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення, характеризується дозою випромінювання на зовнішній межі – 5000рад.(14рад/год.), в середині 9000рад.