Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсовик -Стрюкова.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
307.59 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

На тему:

Характеристика морфо генетичних особливостей

і агрономічного потенціалу на прикладі

ФГ «Янтар»

Виконала студентка 21 групи:

Стрюкова Лідія Сергіівна

Керівник: Безкоровайний О.С

Захищено з оцінкою:

Дата:

Підпис:

МЕЛІТОПОЛЬ 2011

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………..3

Розділ 1 Природні умови господарства………………………….…….....5

1.1.Клімат……………………………………………………………………

1.2.Рельєф місцевості……………………………………………………….

1.3.Рослинність……………………………………………………………..

1.4.Материнська порода…………………………………………………….

1.5.Процес ґрунтоутворення……………………………………………….

Розділ 2 Грунти господарства……………………………………………...

2.1. Номенклатурний список грунтів господарств………………………………………………………………….

2.2. Генетико-морфологічна будова грунту……………………………………………... ………...........................

2.3. Гранулометричний склад грунту………………………………………

2.4. Водно-фізичні властивості чорнозему південного…….……………..

2.5. Фізико-хімічні властивості чорнозему південного…………………..

2.6.Вміст поживних речовин………………………………………………..

2.7.Запаси гумусу у грунті…………………………………………………...

2.8.Розрахунок балансу гумусу……………………………………………..

Розділ 3.Заходи поліпшення родючості грунту……………………………

3.1.Поліпшення повітряного режиму грунту………………………………

3.2.Поліпшення водного режиму грунту…………………………………..

3.3.Поліпшення поживного режиму грунту……………………………….

Висновки …………………………………………………………………….

Список використаної літератури ……………………..................................

Вступ

Область, район: Запорізька область, Приазовський район

Назва господарства: Ф/г «Янтарь»

Спеціалізація:

Господарство знаходиться на Півдні України, в Степовій зоні.

.

Розділ 1.Природні умови господарства

1.1Клімат

За кліматичними умовами відрізняться від інших зон України найбільшими тепловими ресурсами і посушливістю.

Середня річна температура повітря становить 8 – 10,5ºС. У січні – найхолоднішому місяці температура -6-3ºС. Переважає порівняно м’яка зима з нестійкими морозами та відлигами. Та в окремі роки бувають сурові зими. Найнижчі температури -29-35ºС.

В березні починається підвищення температури, пов’язане зі збільшенням світлового дня висоти сонця. В квітні вона збільшується ще на 6-9ºС.

Найтепліший місяць – липень, температура 23-28ºС. Температури літніх місяців стійко високі. Найбільші значення абсолютних максимумів температури повітря 40-45ºС. Теплий період триває270 -310 днів.

Сума температур за період з температурами вище 5ºС – 3500-3900ºС.

Останні весняні заморозки приходяться на першу декаду квітня. Раніше всього заморозки закінчувалися у третій декаді березня; найпізніше – перша-друга декада травня.

Перші осінні заморозки відмічаються в другій декаді жовтня. Без морозний період триває 200-220 днів.

Заморозки на ґрунті навесні закінчуються в середньому на 12 днів пізніше, а восени починаються приблизно на 9 днів раніше ніж в повітрі.

Опадів за рік в середньому випадає 300 - 450мм. Мінімальна річна сума опадів становить 200мм.

Розбіжність в місячних сумах опадів доволі значна, особливо це стосується літніх місяців. Вони грають основну роль в накопиченні вологи у ґрунті. В теплий період року дощі переважно інтенсивні і недовготривалі. Вони дають основну масу опадів.

Частина опадів випадає у вигляді снігу. В окремі роки снігового покриву не буває взагалі, а якщо він утворюється, то, як правило, зберігається кілька днів

1.2.Рельєф

Ґрунтуючись на характері рельєфу дане господарство знаходиться в геоморфологічному районі Причорноморської берегової рівнини.

В горах виникає вертикальна зональність в наслідок зниження температур з висотою і в змінах у зволоженні.

При під’ємі на 100м сума активних температур зменшується в середньому на 1500 , завдяки цьому температура міняється і на інших висотах.

Елементи мезо і макро рел’єфу перерозподіляють вологу опадів на поверхню.

Так, як господарство знаходиться в причорноморській рівнині поверхня розчленована дуже слабо. Тут нерідко на великих просторах тягнуться зовсім рівні степи. Яри відсутні. Зрідка зустрічаються неглибокі балки з дуже положистими схилами.

На вододільних плато та їх схилах, на схилах балок грунтотворять ліси. Лише подекуди на схилах глибоких балок та річкових долин у ґрунтоутворенні беруть участь глини, піски, продукти вивітрювання гранітів, а по заплавах річок та днищах балок – алювіальні відклади.

Лес являє собою карбонатну бурувато-польову однорідну дрібноземисту породу, порівняно багату на калій та фосфор. Він характеризується високою паруватістю, відсутністю до глибини 6-7 м шкідливих для рослин водорозчинних солей, однорідним важко суглинковим механічним складом. Все це є однією із причин утворення на ньому високопродуктивних чорноземних ґрунтів, насичених кальцієм, з сприятливими водно-фізичними властивостями.

Делювіальні відклади ( по дну балок та частково у річкових долинах ) утворилися внаслідок пере відкладання і осідання слабо відсортованих змитих та перенесених делювіальними водами часток ґрунту і ґрунтоутворюючих порід. Останні зазнавали та зазнають ерозії на схилах балок та вододілів.

Давньалювіальні відклади – це породи, утворенні водами ріки Молочної в минулі геологічні періоди.

Вони мають характерну горизонтальну горизонтальну шаруватість і різний механічний склад окремих шарів, являють собою переважно піщанні відклади.

Грунтові води на вододілах залягають на глибині 12-20 м і ніякої участі в ґрунтоутворенні не беруть. У балках вони залягаються на глибині 3-5 м і впливають на грунтоутворення періодично по сезонах року. Місцями вони виклинюються і стоять на поверхні, що створює умови сталого надмірного зволоження, в зв’язку з чим утворилися оглеєні і заболоченні ґрунти. Під впливом мінералізованих вод утворюються солончакові ґрунти.

Основним джерелом зрошення є води ставки та артезіанські води. Іноді в практиці водогосподарського будівництва використовують підгрунтові алювіальні води в заплавах рік та балок для зрошення. Але така можливість обмежується високою мінералізацією цих вод.

Середньо мінералізовані підгрунтові води можна використовувати, але в обмежених нормах і при обов’язковому проведенні гіпсування грунтів (2-3 т\га під оранку один в 2-3 роки).

При поливі мінералізованими водами на ділянках можливе заболочування грунтів і повторне засолення.