- •Розділ 1.Природні умови господарства
- •1.2.Рельєф
- •1.3.Рослинність
- •1.4.Материнська порода
- •1.5.Процес ґрунтоутворення
- •Розділ 2.Грунт господарства
- •2.1. Номенклатурний список ґрунтів господарства
- •2.2.Генетико-морфологічна будова грунту
- •Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- •Забарвлення ґрунту
- •Класифікація механічних елементів ґрунтоутворюючих порід і ґрунтів (за м.А. Качинським)
- •Структура ґрунту
- •Новоутворення і включення в ґрунтах
- •Класифікація, номенклатура та діагностика ґрунтів
- •2.3.Гранулометричний склад грунту
- •2.4. Водно-фізичні властивості чорнозему південного
- •2.5.Фізико-хімічні властивості чорнозему південного
- •2.6.Вміст поживних речовин
- •2.7. Запаси гумусу у грунті
- •2.8.Розрахунок балансу гумусу Заходи покрашення родючості ґрунтів
- •Список використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
На тему:
Характеристика морфо генетичних особливостей
і агрономічного потенціалу на прикладі
ФГ «Янтар»
Виконала студентка 21 групи:
Стрюкова Лідія Сергіівна
Керівник: Безкоровайний О.С
Захищено з оцінкою:
Дата:
Підпис:
МЕЛІТОПОЛЬ 2011
Зміст
Вступ ………………………………………………………………………..3
Розділ 1 Природні умови господарства………………………….…….....5
1.1.Клімат……………………………………………………………………
1.2.Рельєф місцевості……………………………………………………….
1.3.Рослинність……………………………………………………………..
1.4.Материнська порода…………………………………………………….
1.5.Процес ґрунтоутворення……………………………………………….
Розділ 2 Грунти господарства……………………………………………...
2.1. Номенклатурний список грунтів господарств………………………………………………………………….
2.2. Генетико-морфологічна будова грунту……………………………………………... ………...........................
2.3. Гранулометричний склад грунту………………………………………
2.4. Водно-фізичні властивості чорнозему південного…….……………..
2.5. Фізико-хімічні властивості чорнозему південного…………………..
2.6.Вміст поживних речовин………………………………………………..
2.7.Запаси гумусу у грунті…………………………………………………...
2.8.Розрахунок балансу гумусу……………………………………………..
Розділ 3.Заходи поліпшення родючості грунту……………………………
3.1.Поліпшення повітряного режиму грунту………………………………
3.2.Поліпшення водного режиму грунту…………………………………..
3.3.Поліпшення поживного режиму грунту……………………………….
Висновки …………………………………………………………………….
Список використаної літератури ……………………..................................
Вступ
Область, район: Запорізька область, Приазовський район
Назва господарства: Ф/г «Янтарь»
Спеціалізація:
Господарство знаходиться на Півдні України, в Степовій зоні.
.
Розділ 1.Природні умови господарства
1.1Клімат
За кліматичними умовами відрізняться від інших зон України найбільшими тепловими ресурсами і посушливістю.
Середня річна температура повітря становить 8 – 10,5ºС. У січні – найхолоднішому місяці температура -6-3ºС. Переважає порівняно м’яка зима з нестійкими морозами та відлигами. Та в окремі роки бувають сурові зими. Найнижчі температури -29-35ºС.
В березні починається підвищення температури, пов’язане зі збільшенням світлового дня висоти сонця. В квітні вона збільшується ще на 6-9ºС.
Найтепліший місяць – липень, температура 23-28ºС. Температури літніх місяців стійко високі. Найбільші значення абсолютних максимумів температури повітря 40-45ºС. Теплий період триває270 -310 днів.
Сума температур за період з температурами вище 5ºС – 3500-3900ºС.
Останні весняні заморозки приходяться на першу декаду квітня. Раніше всього заморозки закінчувалися у третій декаді березня; найпізніше – перша-друга декада травня.
Перші осінні заморозки відмічаються в другій декаді жовтня. Без морозний період триває 200-220 днів.
Заморозки на ґрунті навесні закінчуються в середньому на 12 днів пізніше, а восени починаються приблизно на 9 днів раніше ніж в повітрі.
Опадів за рік в середньому випадає 300 - 450мм. Мінімальна річна сума опадів становить 200мм.
Розбіжність в місячних сумах опадів доволі значна, особливо це стосується літніх місяців. Вони грають основну роль в накопиченні вологи у ґрунті. В теплий період року дощі переважно інтенсивні і недовготривалі. Вони дають основну масу опадів.
Частина опадів випадає у вигляді снігу. В окремі роки снігового покриву не буває взагалі, а якщо він утворюється, то, як правило, зберігається кілька днів
1.2.Рельєф
Ґрунтуючись на характері рельєфу дане господарство знаходиться в геоморфологічному районі Причорноморської берегової рівнини.
В горах виникає вертикальна зональність в наслідок зниження температур з висотою і в змінах у зволоженні.
При під’ємі на 100м сума активних температур зменшується в середньому на 1500 , завдяки цьому температура міняється і на інших висотах.
Елементи мезо і макро рел’єфу перерозподіляють вологу опадів на поверхню.
Так, як господарство знаходиться в причорноморській рівнині поверхня розчленована дуже слабо. Тут нерідко на великих просторах тягнуться зовсім рівні степи. Яри відсутні. Зрідка зустрічаються неглибокі балки з дуже положистими схилами.
На вододільних плато та їх схилах, на схилах балок грунтотворять ліси. Лише подекуди на схилах глибоких балок та річкових долин у ґрунтоутворенні беруть участь глини, піски, продукти вивітрювання гранітів, а по заплавах річок та днищах балок – алювіальні відклади.
Лес являє собою карбонатну бурувато-польову однорідну дрібноземисту породу, порівняно багату на калій та фосфор. Він характеризується високою паруватістю, відсутністю до глибини 6-7 м шкідливих для рослин водорозчинних солей, однорідним важко суглинковим механічним складом. Все це є однією із причин утворення на ньому високопродуктивних чорноземних ґрунтів, насичених кальцієм, з сприятливими водно-фізичними властивостями.
Делювіальні відклади ( по дну балок та частково у річкових долинах ) утворилися внаслідок пере відкладання і осідання слабо відсортованих змитих та перенесених делювіальними водами часток ґрунту і ґрунтоутворюючих порід. Останні зазнавали та зазнають ерозії на схилах балок та вододілів.
Давньалювіальні відклади – це породи, утворенні водами ріки Молочної в минулі геологічні періоди.
Вони мають характерну горизонтальну горизонтальну шаруватість і різний механічний склад окремих шарів, являють собою переважно піщанні відклади.
Грунтові води на вододілах залягають на глибині 12-20 м і ніякої участі в ґрунтоутворенні не беруть. У балках вони залягаються на глибині 3-5 м і впливають на грунтоутворення періодично по сезонах року. Місцями вони виклинюються і стоять на поверхні, що створює умови сталого надмірного зволоження, в зв’язку з чим утворилися оглеєні і заболоченні ґрунти. Під впливом мінералізованих вод утворюються солончакові ґрунти.
Основним джерелом зрошення є води ставки та артезіанські води. Іноді в практиці водогосподарського будівництва використовують підгрунтові алювіальні води в заплавах рік та балок для зрошення. Але така можливість обмежується високою мінералізацією цих вод.
Середньо мінералізовані підгрунтові води можна використовувати, але в обмежених нормах і при обов’язковому проведенні гіпсування грунтів (2-3 т\га під оранку один в 2-3 роки).
При поливі мінералізованими водами на ділянках можливе заболочування грунтів і повторне засолення.