- •1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •2. Предмет і методи політології
- •3. Зв’язок політики з іншими науками.
- •4.Поняття політики і її сутність
- •5. Структура політики і її функції.
- •6. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель.
- •10.Марксистські погляди на політику.
- •11. Пам’ятки політичної думки в Київській Русі.
- •12. Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •13. Політична думка в Україне в козацько-гетьманську добу.
- •15. Кирило-Мефодієвске товариство про державно-політичний устрій України.
- •16. Українська політична думка другої половини XIX ст.
- •17. Політична думка в Україні початку XX століття.
- •18. Поняття, природа та риси політичної влади.
- •19. Механізм політичної влади
- •20. Проблеми легітимізації політичної влади
- •21. Поняття і структура політичної системи.
- •22. Політична система України.
- •23. Демократія: сутність різновиди
- •9. Н. Макіавелі і макіавелізм
- •24. Принципи та основні ознаки демократії
- •25. Розвиток демократії в сучасній Україні.
1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
політологія - наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством, одна з складових системи наукових знань людства, його духовної культури, активний чинник суспільного прогресу.
Як поважна дисципліна політологія повинна дати уявлення про політичне життя, політичну сферу суспільства, закономірності її розвитку, а також систему знань про політичні інститути, їхню будову та функціонування, про права, обов’язки, свободи громадян у даному суспільстві, політично - правове становище людини, про типи, форми, динаміку політичних процесів, їхні суб’єкти, зміст і шляхи формування політичної культури. В процесі викладання неможливо уникнути аналізу конкретних політичних подій проблем.
Як і будь-якій науці політології властиві свої функції, які вона виконує в суспільстві:
1)теоретична (розробка парадигм, що пояснюють характер розвитку суспільства)
2) методологічна (пізнання політичної реальності)
3) практична (відносини політології з владою)
4) прогностична (визначення перспектив).
2. Предмет і методи політології
Предметом політології як науки є дослідження тенденції та законів функціонування і розвитку політичного життя соціальних суспільностей, що відображають реальний процес. !!!!! їх у діяльність з реалізації політичної влади і політичних інтересів. Предмет фіксується у її методологічних поняттях, законах, категоріях, принципах.
Є 2 підходи до визначення:
1)універсалістськи-сумативний: сукупність різноманітних науково- дисциплінарних рішень. Тобто політологія -як сукупність політичних знань, які виробляють всі суспільні науки.
2) Аналітико — концептуальний підхід: як певна єдність найбільш суттєвих щодо даного явища рис і становить завдання —систематизувати матеріал, визначити загальну логіку.
Методи:
1) Загальні —для вивчення політичних процессів.
2)Соціологічний підхід- зясовують вплив суспільства на політику і навпаки.
3) Культурологічний —залежність політики від культури суспільства
4) Загальнологічні методи:
а) аналізу і синтезу
б) поєднання історія + логіка
в)моделювання
г)прогнозування
д)математичний
е)діалектичний
ж)емпіричний (статистика)
з) спостереження поведінки людей в експерименті
3. Зв’язок політики з іншими науками.
Політологія — це наука, яка досліджує політичне життя. Її розвиток тісно пов'язаний в розвитком філософських знань. Політична філософія разом з іншими філософськими дисциплінами досліджує сутнісні засади політики в різноманітних виявах, її причини і наслідки, прагне їх виявити* усвідомити, пояснити. Політична філософія і політологія черпають матеріал з одного емпіричного джерела, але вивчають його різними засобами і на різних рівнях. Філософія, на відміну від політичної науки, не звертається до практики безпосередньо. Політичні явища й процеси з урахуванням їх місця і ролі як соціального цілого вивчає політологія. У пізнанні політичного життя істотна роль належить політичній історії (вивчення і фіксація політичного життя, особливостей його функціонування та розвитку в окремих країнах, з'ясування причинних зв'язків політичних явищ та ін.). Для розуміння сутності й функціонального призначення політичних явищ важливо знати історію світових політичних вчень про політику, владу, державу, право, демократію. Особливого значення у вивченні політичного життя суспільства набуває політична економія. Без політичної економії не можна зрозуміти природи соціальних суб'єктів, громадянського суспільства. Соціологія політики як суспільна наука вивчає соціальні інститути, організації як засоби діяльності соціальних суб'єктів. Вона, на відміну від політології, досліджує вплив суспільства на державу, суспільного ладу на політику.