Розділ 9 ринок досконалої конкуренції

Визначаючи логіку бізнесової поведінки, зокрема в аспекті обсягів виробництва, фірма керується мотивом максимізації прибутку. Однак слід зважати на те, що особливості механізму ціноутворення, формування витрат і доходів підприємства залежить від типу ринкової структури. Як відомо, залежно від конкурентного середовища, ринки поділяють на чотири види: чистої або досконалої конкуренції, монополістичної конкуренції, олігополії та чистої монополії. Структурні змінні кожного ринку мають вагомий вплив на результати економічної діяльності фірми. У цій темі розглянемо проблеми вибору обсягів виробництва та максимізації прибутку досконалоконкурентним виробником. Хоча досконала конкуренція є абстрактною ринковою моделлю, проте є певні причини детально ознайомитися з її особливостями. По-перше, саме ця модель найкраще описує функціонування деяких реальних ринків. По-друге, основні категорії і принципи функціонування ринку досконалої конкуренції є основоположними при аналізі інших ринкових структур. По-третє, функціонування ринків з чистою конкуренцією є певним стандартом, з яким можна порівнювати ефективність реальної економіки.

• Ознаки та умови функціонування конкурентної моделі ринку.

• Попит на товари, дохід і прибуток конкурентної фірми.

• Максимізація прибутку фірми за умов досконалої конкуренції.

• Короткострокові рівновага і пропозиція товарів фірми та галузі в моделі досконалої конкуренції.

• Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді.

• Ефективність ринку досконалої конкуренції.

§1. Ознаки та умови функціонування конкурентної моделі ринку

В економічній теорії ринком називають соціально-економічний інститут, який дозволяє його суб'єктам: покупцям і продавцям здійснювати взаємовигідні угоди. Об'єкти угод, умови їх здійснення в кожному випадку різні. Це зокрема залежить від типу ринкової структури. За об'єктами угод ринки поділяють на ринки споживчих товарів, ринки факторів виробництва, ринки грошей і кредитів.

У даному розділі ми розглянемо стратегію виробників споживчих товарів і послуг, яка зводиться до обґрунтування і прийняття двох найважливіших рішень: визначення ціни на продукцію і обсягів її виробництва.

Результати вибору фірми-виробника залежатимуть від ринкової структури, яка визначається наступними характеристиками:

1. кількість фірм на ринку (що більше фірм в галузі, то менша частка кожного з учасників у ринковому обсязі попиту або пропозиції, то менші можливості впливу суб'єкта на загальний попит чи пропозицію і на ринкову ціну товару);

2. ступінь однорідності продукції на ринку (класифікує товари за наявністю в них замінників на: стандартизовані – товари, які пропонують різні виробники є абсолютно замінними; диференційовані – товари, що задовольняють одну і ту ж потребу, проте мають деякі відмінності; унікальні – товари, що не мають близьких замінників);

3. можливості входження нових фірм на ринок та виходу з ринку (наявність законодавчих, фінансових, технологічних чи інших перешкод для входження в галузь нових фірм);

4. контроль над ціною (спроможність окремого продавця чи покупця вплинути на ринкову ціну товару);

5. наявність нецінової конкуренції (комплекс заходів нецінового характеру, спрямованих на залучення нових покупців: реклама, маркетинг);

6. доступність необхідної інформації для визначення поведінки на ринку.

Якщо прийняти до уваги лише першу ознаку – кількість учасників ринку, як з боку пропозиції, так і з боку попиту, можна виділити дев’ять форм ринку (табл.9.1).

Таблиця 9.1

Форми ринку в залежності від числа учасників

Кількість покупців	Кількість продавців
	Багато	Декілька	Один
Багато	досконала конкуренція	олігополія	монополія
Декілька	олігопсонія	олігополія, обмежена олігопсонією	монополія, обмежена олігопсонією
Один	монопсонія	монопсонія, обмежена олігополією	двостороння монополія

В мікроекономічному аналізі, досить часто припускають що попит є конкурентний (покупців є велика кількість) і зосереджують увагу на вивченні різних форм пропозиції. При такому підході, застосовуючи вищенаведену систему класифікаційних ознак, розрізняють чотири основні типи ринкових структур:

• ринок досконалої конкуренції;

• ринок монополістичної конкуренції;

• олігополістичний ринок;

• ринок чистої монополії.

Коротка характеристика цих ринкових структур у форматі класифікаційних ознак наведена в табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Порівняльна характеристика основних типів ринкових структур

Характерні ознаки	Типи ринкових структур
	Чиста конкуренція	Монополістична конкуренція	Олігополія	Чиста монополія
Кількість фірм	дуже багато	багато	декілька	одна
Тип продукції	стандартизована	диференційована	стандартизована або диференційована	унікальна
Умови входу на ринок та виходу з нього	вільний вхід, немає перешкод	незначні перешкоди	значні перешкоди	вхід заблоковано
Контроль над ціною	відсутній	в межах певної марки, асортименту	обмежений, значний в умовах цінової змови	повний, але обмежений попитом
Нецінова конкуренція	відсутня	значна	наявна, особливо за умов диференціації продукції	відсутня

Варто зазначити, що реальних ринків, де одночасно в повному обсязі виконуються всі зазначені умови, не існує. Тобто, йдеться про певні ідеальні моделі ринків, своєрідний еталон. У мікроекономіці розглядаються саме «чисті форми» ринків. Сукупність цих моделей і створює теоретичний інструментарій для аналізу конкретних реальних ринків і розробки заходів їх регулювання.

Важливо відзначити, що поняття «ринок» близьке, хоча не ідентичне поняттю «галузь». Якщо ринки об'єднують продавців і покупців товарів, що є близькими субститутами з точки зору їх покупців, то галузі об'єднують продавців (виробників) товарів, що є близькими субститутами у виробництві. Ринок у певному сенсі масштабніший ніж галузь, оскільки він включає як продавців близьких субститутів, так і їх покупців. Поняття галузі, як правило, є ширшим за ринок і може обслуговувати декілька різних ринків. Для аналізу цін і обсягів виробництва певного товару доцільно розглядати ринок даного товару, а для визначення умов та можливостей входження на цей ринок і виходу з нього доцільно досліджувати галузь.

У другій половині ХІХ ст. відомий економіст Л. Вальрас розробив теорію досконалої конкуренції. Згідно із визначенням, досконалою конкуренцією називають таку форму організації ринку, за якої неможливе будь-яке суперництво як між продавцями, так і між покупцями. Теоретичне поняття досконалої конкуренції фактично є запереченням звичайного для ділової практики і повсякденного життя розуміння конкуренції як гострого суперництва економічних суб'єктів. Досконала конкуренція є досконалою в тому сенсі, що за такої організації ринку кожен виробник зможе продати за даною ринковою ціною стільки продукції, скільки виробить, проте не зможе вплинути на рівень ціни так само, як і окремий покупець.

Мікроекономічна модель досконалої конкуренції базується на певних припущеннях:

1. на ринку присутня велика кількість продавців і покупців даного товару. Величина кожної фірми-виробника є надзвичайно малою по відношенню до величини ринку, внаслідок чого жодна фірма не може істотно вплинути на загальну пропозицію товару чи його ціну; тому фірми за цих умов приймають ринкову ціну як дану;

2. продукція, що продається на ринку, є однорідною (стандартизованою). Покупці вважають продукцію різних фірм досконалим замінником. Досконала взаємозамінність товарів означає, що значення коефіцієнтів перехресної еластичності попиту за ціною наближаються до нескінченності, а отже будь-яке підвищення ціни призведе до переключення попиту з товару одного виробника на товар іншого;

3. наслідком стандартизації продукту є відсутність умов для нецінової конкуренції, яка базується на відмінностях у якості товару, його рекламі чи стимуляції збуту;

4. є вільний вхід у галузь та вихід із неї. Немає жодних законодавчих, фінансових перешкод для входження в галузь нових фірм, жоден виробник не залишається в галузі, якщо цього не бажає чи не може, а державне втручання в організацію ринку є повністю виключеним;

5. висока інформованість про всі параметри ринку як з боку покупців, так і з боку продавців.

Загалом, досконала (чиста) конкуренція – це ринкова структура, за якої багато продавців пропонують стандартизований продукт, а багато покупців виявляють попит на нього.

Фірму, яка діє за умов чистої конкуренції, називають чистим (досконалим) конкурентом.

Чиста конкуренція є абстрактною структурою, оскільки жодного з реальних ринків, де одночасно в повному обсязі виконуються всі умови, не існує.

Проте доволі вагома низка причин спонукає до детального ознайомлення із особливостями даної моделі ринку. По-перше, є реальні ринкові структури, в яких майже стовідсотково виконуються умови досконалої конкуренції (ринки сільськогосподарської продукції, ринки валюти, ринки цінних паперів). По-друге, основні категорії і принципи функціонування ринку досконалої конкуренції є основоположними при аналізі інших типів ринкових структур. По-третє, досконалу конкуренцію розглядають часто як своєрідний стандарт ефективності, порівнюючи її з іншими видами ринків.

Таким чином, чисто конкурентна модель є прийнятною для більшого розмаїття ситуацій і тому опанування підходів до їх аналізу важливе і необхідне.