Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України

Національний транспортний університет

Кафедра транспортного права та логістики

Курсова робота

з дисципліни

«Цивільне та сімейне право»

на тему:

«Договір транспортного експедирування»

Виконав студент

групиТП-4-1

Мітін І.І.

Перевірила

Коваленко І.Д.

Київ, 2011

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ1.Загальна характеристика договору транспортного експедирування………………………………………………………………….5

1. Загальна характеристика та поняття договору транспортного експедирування…………………………………………………………….5

2. Форма договору транспортного експедирування………………………..8

3. Плата за договором транспортного експедирування…………………...11

4. Виконання договору транспортного експедирування………………….14

Розділ 2.Права та обов’язки клієнта і експедитора………………………..15

2.1. Права експедитора і клієнта…………………………………………….15

2.2. Обов’язки експедитора………………………………………………….17

2.3. Обов’язки клієнта………………………………………………………..19

Розділ 3. Відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування…………………………………………………………………20

Висновки………………………………………………………………………...24

Список використаної літератури…………………………………………….27

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Важливим елементом сучасної економіки України є транспортна система, розвиток якої неможливий без вирішення проблем сумісності національних транспортних систем та вдосконалення правового регулювання транспортного процесу. За таких умов актуальність обраної проблематики зумовлена декількома обставинами.

Одна з головних особливостей нашої держави полягає в тому, що питому вагу в економічних відносинах країни займає транспортна послуга, що надається різноманітними видами транспорту. Транспортні послуги забез­печують не тільки міжгосподарські, але й міжнародні економічні зв’язки з ін­шими країнами світу. Розвиток ринкових відносин, прискорення господарсь­кого обороту, розподіл праці вимагають наявності якісних транспортно-експе­диторських послуг, однією з умов надання яких є їх чітка правова регламента­ція.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є транспортно-експедиторські правовідносини, що виникають у зв’язку з її наданням.

Предметом дослідження – договір транспортного експедирування.

Метою курсової роботи є з’ясування сутності та значення договору транспортного експедиру­вання, зміни або припинення договору транспортного експедирування, визначення його ознак і особливостей, відповідальності.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

 проаналізувати чинне українське законодавство, яке регулює договір транспортного експедирування;

 поняття договору транспортного експедирування, його предмет, зміст;

 права та обов’язки клієнта і експедитора.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року №1955-ГУ, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами.

Розділ 1. Загальна характеристика договору транспортного експедирування

1.1.Загальна характеристика та поняття договору транспортного експедирування.

Серед допоміжних договорів, що пов'язані з перевезеннями вантажів, багажу та пошти, слід виділити договори про експедирування. У зв'язку з розвитком централізованих перевезень вантажів автомобільному транспорту часто передаються функції, пов'язані з виникненням або завершенням процесу перевезення вантажів на інших видах транспорту. Автотранспортні підприємства чи спеціально створювані транспортно-експедиційні організації приймають на себе весь комплекс операцій з відправлення вантажів залізничним, водним та повітряним транспортом, одержання від них вантажів і доставки їх одержувачам, проведення розрахунків за перевезення тощо. Їх виконання покладено на осіб, спеціально підготовлених та уповноважених на таку діяльність на підставі договору транспортного експедирування[7, ст.244].

Згідно з Цивільним кодексом України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Цим договором може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання укласти від свого або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправлення й одержання вантажу. Крім того, договором може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Зазначені положення поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконує сам перевізник. Отже, договір транспортного експедирування може містити елементи кількох видів: перевезення, доручення, комісії, підряду, зберігання тощо, які тісно переплітаються в одному юридичному факті (договорі)[ 6,ст.402].

Договір транспортного експедирування, порівняно з договором перевезення, має низку особливостей, які й зумовили появу норм спеціального правового регулювання даних відносин впершена рівні ЦК[9, ст.586].

Договір транспортного експедирування є публічним.

Вказаний договір характеризують такі правові ознаки:

а) він є консенсуальним, тому що вважається укладеним з моменту досягнення угоди між експедитором і клієнтом;

б) за кількістю сторін договір двосторонній; кожна сторона (експедитор, клієнт) має визначені права та обов'язки;

в) оплатність договору пов'язана з тим, що експедитор здійснює свої обов'язки за плату і за рахунок клієнта;

г) це договір про надання транспортних послуг, який за своєю правовою природою є договором про організацію перевезення вантажів;

д) договір укладається у письмовій формі (ст. 930 Цивільного кодексу України).

Предметом договору є послуги, пов’язані з перевезенням вантажу. Послуги можна поділити на основні (по організації перевезення, укладення договору перевезення) та додаткові, які можуть охоплювати будь-які питання транспортування вантажу (перевiрка кiлькостi та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборiв i витрат, покладених на клiєнта, зберiгання вантажу до його одержання у пунктi призначення, одержання необхiдних для експорту та iмпорту документiв, виконання митних формальностей)[7, cт.245].

Сторонами договору транспортного експедирування є експедитор та клієнт. Стаття 929 ЦК не містить будь-яких обмежень стосовно учасників договору. Клієнтом за договором транспортного експедирування може бути як відправник або отримувач вантажу,так й інша особа, наприклад, власник вантажу, перевізник тощо,Інтерес якого полягає у перевезенні вантажу в силу існуючих договірних відносин з відправником або одержувачем.

Експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг і оплачує їх, включаючи плату експедитору[13, ст.529].

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо.