- •Т е м а: “Тканини. Цитологія.”
- •Морфофункціональна класифікація епітелію
- •Класифікація сполучної тканини
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: «Кісткова система.»
- •Актуальність теми
- •Лекція № 8 Тема: “м’язева система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Лекція № 9 Тема: “м’язева система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Т е м а: “Залози внутрішньої секреції”
- •Т е м а: “Система крові.”
- •Т е м а: «Серцево-судинна система.»
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Дихальна система.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Обмін речовин і енергії.”
- •Т е м а: «Системи виділення.»
- •Т е м а: “Статева система.”
- •Хмельницький базовий медичний коледж Лекції по анатомії і фізіології
- •М. Хмельницький
Л Е К Ц І Я № 1
Т е м а: “Тканини. Цитологія.”
-
Основи цитології та гістології
-
Клітина
-
Тканина
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Заняття є вступним не лише до розділу, але й до всього курсу анатомії і фізіології з основами патології, тому що для подальшого засвоєння матеріалу з курсу необхідні знання про будову клітини та тканини, які є структурною одиницею для забезпечення всіх видів життєдіяльності організму.
Вивчення основ цитології та гістологи є важливою ланкою у формуванні наукового світогляду студентів для майбутньої клінічної практики у зв'язку з широким впровадженням цитологічних та гістологічних методів під час дослідження кісткового мозку, біопсії тканин.
НАВЧАЛЬНА МЕТА
Знати: будову клітини, особливості будови епітеліальної, сполучної, м'язової та нервової тканин, їх функції та локалізацію в організмі.
Уміти: розрізняти складові частини клітини на таблицях. Визначати основні види тканин на гістологічних препаратах і таблицях.
Володіти навичками: працювати з мікроскопом; визначати на мікропрепаратах види тканин.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
Гістологія (від грец. histos — тканина, logos — наука) — наука про тканини. Цю назву було запропоновано німецьким ученим П. Маєром у 1819 р. Нині гістологія вивчає будову не тільки тканин, але й клітин, з яких вони складаються, будову органів і систем організму.
Цитологія (від грец. kytos — клітина, logos — наука) — наука про розвиток, будову та життєдіяльність клітини.
Клітина (kytos, cellula):
• найменша одиниця живого організму, але в багатоклітинних організмах зустрічаються й не клітині структури - симпласти, синцитії та міжклітинна речовина, які є похідними клітини;
• клітини різних організмів — гомологічні, тобто, незважаючи на різноманітність їхніх розмірів (від 4 до 150 мкм), форми (круглої, кубічної, зірчастої, призматичної, веретеноподібної та ін.) і функції, вони характеризуються загальними принципами будови: у кожній клітині є клітинна оболонка (плазмолема), цитоплазма і в більшості клітин — ядро (виняток становлять без'ядерні клітини крові — еритроцити).
Плазмолема є бар'єрно-транспортною та рецепторною системою клітини, має товщину до 10 нм. Розмежування та транспорт — дві взаємопротилежні й взаємодоповнюючі функції клітинної оболонки, які спрямовані на підтримання гомеостазу клітини. Завдяки розмежуванню із зовнішнім середовищем клітина зберігає свою специфічність, а завдяки транспорту речовин забезпечує власну життєдіяльність.
Транспортна функція здійснюється за допомогою різних механізмів: дифузії та осмосу (пасивний транспорт), а також ферментів із використанням енергії АТФ (активний транспорт). Транспорт із зовнішнього середовища всередину клітини називається ендоцитозом, транспорт у протилежному напрямку — екзоцитозом.
Основними різновидами ендоцитозу є:
• фагоцитоз — поглинання великих молекул, фрагментів клітин, бактерій та інших частин обволіканням їх певною ділянкою плазмолеми і подальшим утягуванням всередину цитоплазми;
• піноцитоз — процес поглинання частинок рідини. Рецепторна функція плазмолеми полягає у сприйнятті клітиною різноманітних хімічних (гормони, білки тощо) та фізичних (світло, звук) імпульсів від її мікрооточення і здійснюється переважно за участю спеціальних, так званих рецепторних, білків плазмолеми.
Клітинна оболонка бере участь в утворенні міжклітинних контактів, які забезпечують не тільки з'єднання, або, навпаки, ізоляцію клітини, але й взаємодію клітин — передачу іонів, молекул, електричних сигналів.
У цитоплазмі є гіалоплазма, в якій містяться органели та включення.
Органели — постійні структури, які мають певну будову і виконують спеціалізовану функцію. їх поділяють на мікроскопічні, видимі під світловим мікроскопом, та субмікроскопічні, які можна побачити лише за допомогою електронного мікроскопа. Усі клітинні органели поділяють на:
-
мембранні (мітохондрії, ендоплазматична сітка, пластинчастий комплекс — апарат Гольджі, лізосоми, пероксисоми);
-
немембранні (мікротрубочки, рибосоми, центросома, мікрофіламенти).
Окрім вищезгаданих загальних органел є і спеціальні органели, які містяться у клітинах тієї чи іншої тканини (тонофіб-рили у клітинах епітелію, міофібрили у м'язових клітинах, нейрофібрили у нервових клітинах та деякі інші).
Включення — непостійні компоненти клітини, які утворюються залежно від стану організму (наприклад, накопичення глікогену або жиру в клітинах печінки) і не мають визначеної будови.
Ядро — важлива складова частина клітини, основними функціями якої є:
-
зберігання та передавання генетичної інформації;
-
забезпечення синтезу білка.
Ядро знаходиться завжди у певному місці клітини, його розмір від 3—4 до 40 мкм. За формою ядра найчастіше бувають сферичні, рідше — паличкоподібні, бобоподібні, сегментовані тощо.
Ядро може перебувати в двох станах — мітотичному (під час поділу) та інтерфазному (період між поділами).
На фіксованому і забарвленому препараті у складі інтерфазного ядра розрізнюють ядерну оболонку, хроматин, ядерце та каріоплазму.
Розмноження клітин відбувається шляхом їхнього поділу.
Основною формою репродукції клітин є мітотичний поділ, який складається із чотирьох основних фаз: профази, метафази, анафази, телофази.
Різновидом мітозу є мейоз — поділ статевих клітин, під час якого відбувається зменшення в 2 рази кількості хромосом, тобто формується гаплоїдний набір хромосом.
Клітини є частиною цілісного багатоклітинного організму, де вони об'єднані в тканини та органи і пов'язані міжклітинними, гуморальними та нервовими регуляторними механізмами. Вони зумовлюють основні властивості тканини, а їхнє порушення призводить до руйнування системи, робить її нежиттєздатною.
Тканина формується в багатоклітинних організмах, вона становить більш високий ступінь організації живої матерії.
Основними елементами тканини є клітини та їхні похідні — неклітинні структури: симпласти, синцитії, міжклітинна речовина (основна речовина та волокна — колагенові, еластичні, ретикулярні).
Епітеліальна тканина
Епітеліальна тканина, або епітелій, філогенетично є однією з найстаріших серед тканин, які першими з'явилися на початку еволюції багатоклітинних організмів. Вона розвивається з усіх зародкових листків — ектодерми (епітелій шкіри), ендодерми (епітелій печінки), мезодерми (епітелій ниркових канальців). Епітеліальна тканина входить до складу майже всіх органів, зумовлюючи значною мірою специфіку будови та функції. Із цієї тканини побудовано більшість залоз. У зв'язку з цим виділяють покривний та залозистий епітелій.