Лекція № 9. Психологія педагогічної оцінки.

План:

1. Педагогічне оцінювання і оцінка. Функції оцінювання навчальних досягнень учнів.

2. Історія оцінювання знань учнів.

3. Види педагогічного оцінювання і педагогічних оцінок.

4. Способи стимулювання учбових і виховних успіхів дітей.

5. Умови ефективноті застосування педагогічної оцінки.

6. Особливості оцінювання у першому і другому класах.

7. Форми і прийоми оцінювання навчальної діяльності шести-семирічних учнів.

8. Правила і техніка контролю успішності навчальної діяльності школярів.

Основні поняття: оцінювання, оцінка, бал, оцінне судження; попередній, поточний, тематичний, підсумковий, комплексний контроль знань учні; наочні і персональні, матеріальні і моральні, результативні і процесуальні, кількісні і якісні оцінки.

Основна література:

1. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка. / А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003. – С.167-179.

2. Немов Р.С. Психология. / Р.С. Немов. – М.: Владос, 2003. – Книга 2: Психология образования. – С.460-476.

3. Педагогіка / За ред. А.М. Бойко. – Полтава: ПДПУ, 2002. – Ч.1. – С.217-243.

Додаткова література:

1. Амонашвили Ш.А. Обучение. Оценка. Отметка. / Ш.А. Амонашвили. – М.: Знание, 1980. – С.20-33, 42-49.

2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2. / Б.Г. Ананьев. – М.: Знание, 1980. – Т.2. - С. 128-272.

3. Битянова М. Ее величество оценка! / М.Битянова // Школьный психолог. – 2004. – №8. – С.10-11.

4. Лаврук В. Особливості контрольно-оцінкової діяльності вчителя / В.Лаврук // Директор школи. – 2002. – №17. – С.2-3.

5. Нечитайло Т. Поять двойка: о системе оценивания в вальдорфской школе / Т.Нечитайло // Дитина. – 2002. - №4 – С.7.

6.Осадько О. Психологічне значення оцінки / О.Осадько // Сільська школа України. – 2003. - №27. – С.3-5.

7. Осадько О. Психологічне значення оцінки для розвитку особистості / О.Осадько // Початкова освіта. – 2003. – №7. – С.2-3.

8. Савченко О.Я., Байбара Т.М. Особливості оцінювання в першому і другому класах / О.Я. Савченко, Т.М. Байбара // Початкова освіта. – 2002. – №39-40. – С.10-13.

9. Семьонова І. Педагогічна оцінка та її функції / І.Семьонова // Завуч. – 2001. –- №2. – С.8.

10. Скалозуб В.О. Історія розвитку оцінювання навчальних досягнень школярів / В.О. Скалозуб // Пост Методика. – 2000. – №.3. – С.12-13.

11. Сухомлинский В.А. О роли педагогической оценки // Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. / Н.П. Аникеева. – М.: Знание, 1989. – С.42-44.

«Найголовніше заохочення, – зауважував В.О. Сухомлинський,

– і найсильніше покарання в педагогічній праці – оцінка.

Це найгостріший інструмент, використання якого потребує

величезного вміння і культури».

1. Педагогічне оцінювання і оцінка. Функції оцінювання навчальних досягнень учнів.

Педагогічне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм.

Оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна оцінка – його результатом.

Оцінка включає в себе бал (тобто цифрову або символічну форму вираження), оцінні судження (коротку характеристику результатів учіння, їх позитивних моментів і недоліків) та емоційне ставлення (виражається у міміці, жестах, модуляції голосу).

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є такі:

- контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), дає змогу вчителю своєчасно планувати і коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу.

- навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки учня, групи, класу.

- діагностична, яка допомагає встановлювати причини труднощів, із якими стикається учень у процесі навчання, виявляти прогалини у його знаннях та вміннях.

- виховна, яка виявляється у впливі оцінки навчальної діяльності на формування в учнів ряду позитивних якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, дбайливості, охайності, наполегливості та інших.

2. Історія оцінювання знань учнів.

Питання контролю і оцінювання знань і умінь учнів в історії розвитку української школи завжди було в центрі уваги вчених і педагогів-практиків. Облік знань, як правило, викликав чимало труднощів, оскільки оцінка не завжди знаходила своє вираження у балах. Як свідчить історія педагогіки, оцінка виражалася жестом, зауваженням, коротким судженням.

Уже в Києво-Могилянській академії була певним чином відпрацьована система оцінювання навчальної діяльності та здібностей учнів. Вони тоді були такими:

«весьма прилежен», «весьма понятен и надеждный», «добронадеждный», «хорош», «зело доброго учения», «очень добр», «добр, рачителен», «весьма средствен»; «ниже средствен», «ниже средствен, плох», «преизрядного успеха», «весьма умеренного успеха», «малого успеха», «понятен, но неприлежен», «понятен, но ленив», «прилежен, но тупого понятия», «понятен, но весьма нерадив», «не худо успевает», «не худ», «не совсем худ», «малого успеха», «непонятен», «не совсем туп», «туп и непонятен», «туп», «очень туп» – 26 коротких оцінних суджень.

Пізніше в школах дореволюційної Росії спостерігались різні підходи до оцінки навчальної діяльності учнів.

Так, наприклад, відповідно до статуту Міністерства освіти 1804 року вводилась система оцінок успіхів учнів. З кожної дисципліни директор визначав певне число кульок для з'ясування рівня знань шко­лярів. Найвищий рівень успішності визначався 90 кульками. За статутом 1818 року рівень знань учнів уже визначався за чоти­рибальною цифровою системою ("4", "3", "2", "1").

Наприкінці XIX і на початку XX ст. у дипломах та атестатах оцінки позначалися словами «відмінно», «вельми добре», «добре», «досить добре», «посередньо», «слабо».

Поширювалась також 5-тибальна, 7-бальна, 12-бальна шкала оцінок.

У вітчизняній школі після 1917 року можна відмітити декілька важливих моментів. 1918 рік - було скасоване 12-бальне оцінювання знань і поведінки учнів, що існувало в кадетських корпусах і окремих жіночих гімназіях: "12" - відмінно, "11" - надто добре, "10" - дуже добре, "9-8" - добре, "7" - досить добре, "6" - задовільно, "5-1" - слабо. Тепер відповіді оцінюються словами «задовільно» і «незадовільно».

1935 рік - уведена п'ятиступінчаста словесна система оцінок: "дуже добре", "добре", "посередньо", "погано", "дуже погано". 1944 рік характеризується прийняттям рішення про заміну словесної системи оцінювання успішності учнів цифровою п'ятибальною: "5", "4", "3", "2", "1". П'ятибальна система оцінювання знань учнів існувала досить довго.

У 1993 році діапазон оцінювання успішності звузили до 4-бальної шкали ("5", "4", "3", "2"). Оцін­ка "5" ставилася учню за виконання у повному обсязі всіх вимог, висунутих програмою; "4" - за добре засвоєний на­вчальний матеріал з наявністю одинич­них недоліків; "3" - за знання, які потребували вдосконалення; "2" - якщо рівень знань не дозволяв учню рухатися далі за програмою.

У школах зарубіжних країн викорис­товуються різноманітні системи контро­лю за рівнем знань та умінь. Бальна система оцінювання знань учнів у США була впроваджена наприкінці 50-х р.р., XX ст. Також практикується буквена система оцінювання, наприклад: "А" - відмінно, "В" - добре, "С" - задовільно, "D" - погано, незадовільно, "Е" - умовно, "F" - не складе­но, "І" - не завершено.

В Італії оцінювання знань учнів початкової школи (6-11 років: 5 років навчання) здійснюється через написання письмових робіт, усних відповідей, домашніх робіт щоденно та через підсумкове оцінювання наприкінці навчального року. Використовуються лише оцінні судження: відмінно, дуже добре, добре, задовільно, незадовільно. Після закінчення початкової школи учні складають іспит для отримання свідоцтва про початкову освіту (Licenza elementare). Іспит включає в себе письмові екзамени з мови та математики, й один усний – інтегрований екзамен з усіх інших дисциплін початкової школи. Екзамен проводить вчитель та два інші вчителі, які призначені Асамблеєю вчителів.

Після закінчення молодшої середньої школи (11-14 років: 3 роки навчання) учні складають екзамен з трьох письмових тестів з італійської мови, математики та іноземної мови, а також комбінований усний екзамен – і отримують свідоцтво про обов’язкову освіту (Diploma di Licenza Media).

У старшій середній школі (14-19 років) також використовують поточне, періодичне і підсумкове оцінювання за допомогою 10-бальної шкали, де «6» - найнижчий позитивний бал для складання будь-якого предмету, а за поведінку у школі потрібно набрати не менше ніж 8 балів. Випускний екзамен для отримання свідоцтва про середню освіту (Maturita) складаються з двох письмових екзаменів та одного усного (представлення випускної роботи), максимальна кількість балів за екзамен – 100 балів.

У Голландії діє 10-бальна система, у Польщі та Угорщині - 5-бальна. У французьких ліцеях на випускних іспитах застосовують 20-бальну систему.

Нідерланди. Тривалість обов’язкової освіти становить 12 років: з 4 (5) до 16. Після цього учень може вчитися далі до 18 років заочно або у формі неповного дня.

У початковій школі діти навчаються з 4 (5) до 12 років. Учителі використовують поточний і періодичний види контролю (усні і письмові роботи), який проводять на кожному уроці й через певні проміжки часу (як правило, двічі на рік та наприкінці року). Для оцінювання застосовують 10-бальну шкалу, де «10» означає «відмінно», а «1» - «надзвичайно погано». Результати оцінювання заносять у шкільні звіти. Після отримання початкової освіти учневі видають звіт про успішність, який складає директор школи, а копію звіту надсилають батькам.

До середньої школи діти переходять у віці 12 років. У Нідерландах функціонують чотири типи се­редніх шкіл:

• MAVO - молодша середня школа для учнів віком від 12 до 16 років;

• HAVO - старша середня школа від 12 до 17 років;

• VBO - доуніверситетська освіта від 12 до 18 років;

• VBO - допрофесійна освіта від 12 до 16 років.

На етапі середньої освіти, як і в початковій школі, широко використовують поточне й періодичне оцінювання за 10-бальною шкалою.

Після того, як діти провчилися три роки в середній школі будь-якого типу, вважається, що вони отримали базову освіту. Для одержання свідоцтва про базову освіту учні у віці 15 років проходять підсумкове національне тестування. Перевіряється рівень засвоєння п’ятнадцяти предметів базового компонента, який включає голландську, англійську, другу іноземну мову (французьку або німецьку), математику, біологію, фізику й хімію, основи комп’ютерних знань, історію й суспільствознавство, географію, економіку, технологію, навички суспільного життя, візуальне мистецтво/музику/танці/драму, фізичне виховання та предмет на вибір. Крім фізичного виховання, учнів тестують з усіх предметів за 10-бальною шкалою за необхідного мінімуму для внесення до свідоцтва «6» балів.

Для отримання свідоцтва після завершення середньої освіти (в усіх чотирьох типах навчальних закладів) учні складають підсумковий екзамен (який включає шкільний та національний компоненти). Завдання для шкільного екзамену (до нього входить два або більше усних та/або письмових тести з кожного предмета) розробляє кожна окрема школа. Національний екзамен однаковий для всіх шкіл певного типу і його проводять одночасно на державному рівні. Середня оцінка, отримана на обох екзаменах, є підсумковою.

Німеччина. Обов’язкова освіта 12 років (з 6 до 18). Початкова школа - 4 роки навчання (з 6 до 10 років). Успішність учнів у початковій та молодшій середній школах оцінюють за допомогою письмових тестів, усних запитань і практичних робіт. Результати викладають у відповідних звітах в середині та наприкінці навчального року. Оцінки виставляють, починаючи з кінця другого року навчання (після закінчення другого класу учні отримують свідоцтво з оцінками з кожного предмету). Оцінна шкала має наступний вигляд: 1- відмінно, 2 - добре, 3 - задовільно, 4 - відповідно, 5 - погано, 6 - дуже погано.

Середня освіта – 5-й-12-й роки навчання в різних типах навчальних закладів. В старшій середній школі оцінювання здійснюється за такими балами: 1 – відмінно: 15-13 балів, 2 – добре: 12-10 балів, 3 – задовільно: 9-7 балів, 4 – відповідно: 6-4 бали, 5 – погано: 3-1 бали, 6 - дуже погано: 0 балів. Після закінчення школи учні складають випускний екзамен з 4 предметів. Тим, хто успішно його склав, присуджується «Загальна кваліфікація для отримання вищої освіти».

Динаміка змін, що відбуваються у сучасному світі, вимагає удосконалених підходів до оцінювання навчальних досягнень УКРАЇНСЬКИХ школярів. П'ятибальна система оцінювання знань, умінь і навичок учнів не відповідає вимогам часу, оскільки не може реально відобразити відмінність у рівнях навчальних досягнень учнів.

Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2000 р. було запропоновано нові критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої школи.

12-бальна шкала оцінювання побудована з урахуванням особистих досягнень учнів. При оцінюванні вчитель має враховувати досягнення учня, а не його невдачі.

Нова система оцінювання передбачає чотири рівні компетентності учнів:

1. Низький (рецептивно-продуктивний) - 1-3 бали. Учень володіє навчальним матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становить незначну частину навчального ма­теріалу.

2. Середній (репродуктивний) - 4-6 балів. Учень володіє матеріалом на початковому рівні, може за допомогою вчителя аналізувати навчальний матеріал, порівнювати і робити логічні висновки.

3. Достатній (конструктивно-варіативний) - 7-9 балів. Учень вільно, самостійно узагальнює, порівнює та систематизує інформацію. Може самостійно виправляти допущені помилки, добирати переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу.

4. Високий (творчий) - 10-12 балів. Учень вільно висловлює думки і почуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності. Без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності.

Нова система оцінювання не передбачає виставлення в журнал поточних оцінок. Оцінки за виконання учнями практичних, лабораторних, самостійних робіт, написання диктантів, творів та інших обов’язкових практичних завдань виставляються в класний журнал із метою фіксацій рівня досягнень учня з конкретної теми. Але вони не впливають на оцінку тематичного заліку. При тематичному оцінюванні знань учнів можливі повторні атестації (з метою підвищення оцінки), які виставляються в журнал.

Нова система оцінювання скасовує таке покарання за неуспішність, як залишення учня на повторний курс навчання, при цьому перевідними та випускними є всі оцінки 12-бальної системи, які виставляються у відповідний документ про освіту.

Далі розглянемо основні функції оцінювання.