Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хiх ст.).

6.1. Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки.

6.2. Загальна характеристика ранньої класичної політекономії.

6.3. Зріла класична політекономія.

6.4. Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму, прагматизму, апологетизму.

6.5. Західноєвропейський утопічний соціалізм.

6.6. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.

6.7. Стара історична школа Німеччини.

6.8. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині ХІХ ст.

6.1. Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки

Передумови мануфактурного виробництва у Європі: ‑неспроможність цехової організації виробництва задовольнити зростаючі потреби суспільства; ‑високий рівень собівартості й цін; ‑підрив монопольного положення цехів (непідкорення окремими майстрами цеховому уставу, розширення власного виробництва, збільшення кількості робітників, збільшення тривалості робочого дня).

Мануфактура (manus‑рука, factura‑виготовлення) підприємство, засноване на найманій праці й широкому поділі праці.

Види мануфактури: 1) гетерогенна (різнорідна) – продукт створюється шляхом механічного поєднання його деталей або елементів (виробництво годинників); 2) органічна – продукт є результатом послідовної низки операцій (виготовлення голок).

Типи мануфактур: 1) розсіяні мануфактури – дрібні ремісники працюють на єдиного скупника. Збирання готової продукції відбувається на підприємстві скупника; 2) централізовані мануфактури – виробничий процес відбувався, переважно, в централізованій майстерні, де всі робітники пов’язані єдиним технологічним процесом.

Мануфактура стає панівною формою суспільної праці (середина 16 ст. ‑ остання третина 18 ст.) в країнах Західної Європи.

Наслідки мануфактурного виробництва: ‑різке підвищення продуктивності праці; ‑зниження сукупних витрат на одиницю продукції; ‑наближення до машинного виробництва; ‑поява особистої свободи найманого робітника.

Історичні передумови розвитку крупної машинної індустрії сформовані мануфактурною формою виробництва.

Початок цього процесу ґрунтується на змінах у засобах праці в 70‑80рр. 18 ст.: 1) винайдено механічну прядку "Дженні" Дж.Харгвісоном; 2) використання мюль-машини С.Кромптона; 3) запатентовано зразок механічного ткацького станку 1785р.; 4) перша механічна фабрика у Великобританії, 1801р.; 5) перехід у металургії до пудлінгування /виробництво заліза з чавуну/ 18 ст.; 6) паровий двигун Дж.Уатта /90-і рр./; 7) перший пароплав 1807р.; 8) паровоз 1814р.; 9) парова залізниця, початок 19 ст.

Характеризується процес промислового перевороту суперечністю між широким розповсюдженням машинної техніки та ремісницькою технологією виготовлення машин. Вона розв’язана через масове втілення машин у машинобудуванні. Динамізм техніки, технології зумовив зміни в організації праці, соціально-економічній структурі суспільства (підвищення частки міського населення, панування буржуазії).

Промисловий переворот (сер. 18 ст. –сер. 19 ст.) – це система економічних і соціально-політичних змін, в якій відобразився перехід від заснованої на ручній праці мануфактурі до крупної машинної індустрії.

Хронологія промислового перевороту: 1) Великобританія /60-ті рр. 18 ст./; 2) Франція /1815‑1830, 1850‑1860/; 3) США /перша половина 19 ст./; 4) Японія, Германія /з середини 19 ст./