- •Тема 1. Предмет I метод історії економіки та економічної думки.
- •1.1. Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки
- •1.2. Предмет I метод "Історії економіки та економічної думки"
- •1.3. Методи історії економіки та економічної думки
- •1.4. Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •2.1. Етапи господарської еволюції первісного суспільства
- •2.2. Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу
- •2.3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
- •2.4. Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •3.1. Характерні риси економічного розвитку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •3.2. Розвиток економічної думки Античного Світу
- •3.3. Економічний розвиток східнослов'янських племен
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V‑хv ст.).
- •4.1. Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя
- •4.2. Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі
- •4.3. Економічні погляди середньовікового Сходу
- •4.4. Економічний розвиток Українських земель (V-XV ст. )
- •4.5. Економічна думка України періоду середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvi – перша половина хvіі ст.).
- •5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
- •5.2. Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу
- •5.3. Теорії раннього та пізнього меркантилізму
- •5.4. Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди б.Хмельницького
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хiх ст.).
- •6.1. Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки
- •6.2. Загальна характеристика ранньої класичної політекономії
- •6.3. Зріла класична політекономія
- •6.4. Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму, прагматизму, апологетизму
- •6.5. Західноєвропейський утопічний соціалізм
- •6.6. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
- •6.7. Стара історична школа Німеччини
- •6.8. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині хіх ст.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх — початок хх ст.).
- •7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •7.2. Нова історична школа Німеччини
- •7.3. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хiх — початок хх ст.).
- •8.1. Економічний розвиток України на рубежі хіх‑хх ст.
- •8.2. Економічні ідеї революційної, радикальної демократії та ліберально-народницькі
- •8.3. Розвиток політичної економії в Україні
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •9.1. Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.
- •9.2. Економічні наслідки другої світової війни
- •9.3. Еволюція неокласичної теорії на початку хх ст.
- •9.4. Зародження інституціонально-соціального напряму
- •9.5. Виникнення кейнсіанської теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революцій (друга половина хх ст.).
- •10.1. Економічний розвиток європейських країн у другій половині хх ст.
- •10.2. Загальна характеристика ідей неолібералізму
- •10.3. Неокласичний синтез
- •10.4. Посткейнсіанство
- •10.5. Післявоєнний інституціоналізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххi ст.).
- •11.1. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки
- •11.2. Концепції неокласичного відродження
- •11.3. Нове кейнсіанство
- •11.4. Неоінституціоналізм
- •11.5. Неомарксизм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •12.1. Господарство урср у 20 р. Хх ст.
- •12.2. Економічний розвиток України в 30‑50 рр. Хх ст.
- •12.3. Господарство України другої половини хх ст.
- •12.4. Загальна характеристика радянської економічної думки
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90‑ті роки хх ст.).
- •13.1. Напрями ринкової трансформації в Україні
- •13.2. Сучасна економічна думка України
- •Список рекомендованої літератури
9.2. Економічні наслідки другої світової війни
США. Військові операції на території США не проводилися, а проходили в Європі, руйнуючи її господарство. Людські втрати на території США склали 6 чоловік, загиблих від вибуху бомби, запущеної з Японії на повітряній кулі. Американське населення в роки війни одягалося і харчувалося краще, ніж в довоєнні роки.
Внесок США в перемогу над Німеччиною був переважно матеріальним – 46 млрд. дол. по ленд-лізу в різних військових матеріалах. По-перше, за словами Президента Трумена: "Гроші, витрачені на ленд-ліз, безумовно, врятували безліч американських життів". По-друге, товари для союзників купувалися у американських корпорацій, і ленд-ліз викликав патріотичне пожвавлення, збільшення зайнятості, нові доходи, нове будівництво.
У роки війни військові промислові підприємства будувала держава /2,5 тис. нових заводів, оснащених передовою технікою/. Після війни підприємства були продані монополіям в 3-5 разів дешевше, ніж обійшлися державі. Війна забезпечила зростання промислового виробництва США з 1938 по 1948 рр. більш ніж в два рази. Виросла частка США і в світовому виробництві з 40% до 62%.
Англія. В результаті другої світової війни Англія знов була в числі переможців, і знову це не забезпечило їй процвітання. Промисловість Англії і в післявоєнний період розвивається повільніше, ніж очікувалося.
Японія. Промислове виробництво Японії до кінця другої світової війни скоротилося в 10 разів у порівнянні з довоєнним. Відновлення відбувалося на старій технічній основі. Японські промисловці сподівалися як і раніше вигравати на дешевизні праці і відновлювали галузі, що не вимагають великих капіталів і високої техніки. Але до кінця періоду відновлення з'ясувалося, що в нових умовах старі методи соціального демпінгу неефективні. Тоді лідери Японії різко змінили пріоритети.
Франція. Після війни у Франції був узятий курс на пропорційний розвиток всіх галузей. Він виходив із завдань самозабезпечення замість участі в міжнародному поділі праці. Його економічна недоцільність полягала, зокрема в тому, що розвивалися і ті традиційні галузі, продукція яких не мала попиту на світовому ринку.
Німеччина. Довоєнний рівень промислового виробництва був досягнутим лише у 1951 р. Відновлення господарства затримували реформи, що проводилися в країні, по ліквідації військової промисловості, по розукрупненню монополій, накладені на Німеччину репарації.
9.3. Еволюція неокласичної теорії на початку хх ст.
Е. Чемберлін (1899-1967 рр.). Американський економіст. Головний твір: "Монополістична конкуренція. Реорієнтація теорії вартості" (1933р.). Основні ідеї: 1) пристосував неокласичну теорію ціноутворення до загальновідомих фактів підриву вільної конкуренції з боку монополій; 2) запропонував нетрадиційне для неокласиків вирішення проблем неповної зайнятості, не відмовляючись повністю від концепції економічного невтручання; 3) розробив теорію монополістичної конкуренції, вважав, що монополія приносить користь суспільству; 4) модель монополістичної конкуренції припускає структуру ринку, в якій сполучено елементи конкуренції і елементи монополії; 5) в умовах виробництва і продажу однорідного продукту при безлічі продавців і покупців рівноважна ціна визначається перетином кривої витрат виробництва /пропозиція/ і кривої валового доходу /попиту/. Та варто тільки цей продукт урізноманітити, підприємець дістане можливість збільшувати свій доход через обмеження пропозиції.
Й. Шумпетер (1883-1950 рр.). Австрійський економіст, міністр фінансів Австрійської республіки. Головні твори: "Економічні цикли", "Капіталізм, соціалізм, демократія", "Історія економічного аналізу". Основні ідеї: 1) висунув план фінансової стабілізації на основі жорстких антиінфляційних заходів; 2) розробив теорію походження, функціонування і занепаду капіталізму на основі якої побудував ряд гіпотез про виробничий цикл, гроші, відсоток і ціни; 3) розробив модель рівноваги, заснованої на понятті граничної корисності, яка примушує економічну людину балансувати між задоволеннями і стражданнями; 4) концепцію динамічної рівноваги господарства доповнив концепцією підприємця-інноватора, який завжди прагне отримати великий прибуток. Діяльність інноваторів є причиною коливань економічної активності; 5) вважав, що нововведення дають поштовх розвитку. Впровадження нововведень характеризується скачками і ривками. Як тільки один передовий підприємець долає технологічні і фінансові утруднення і відкриває нові шляхи отримання прибутку, інші поспішно слідують за ним; 6) вважав, що причини загибелі капіталізму криються в образі думок людей, що визначають його культурну надбудову.
Р. Солоу (23 серпня 1924 рр.). – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 1987 р. Запропонував математичну модель, виражену системою диференціальних рівнянь, яка показувала залежність між збільшенням основного капіталу /заміщення праці капіталом/ і зростанням продукції на душу населення.
Виробнича функція Кобба-Дугласа. Перший успішний досвід побудови виробничої функції, як рівняння регресії, на базі статистичних даних був отриманий американськими ученими – математиком Д.Коббом і економістом П.Дугласом в 1928 р. Запропонована ними функція спочатку мала вигляд: Y=akб L1- б, де Y ‑обсяг випуску, K –величина виробничих фондів (капітал), L –витрати праці, a>0, б>0 –числові параметри (масштабне число і показник еластичності).
Для обліку технічного прогресу у функцію Кобба-Дугласа вводять спеціальний множник. Завдяки своїй простоті і раціональності, ця функція широко застосовується до цих пір і отримала подальші узагальнення в різних напрямах.