Лекція 13. Телекомунікації України

Комп’ютерні мережі активно впроваджуються в усі сфери людської діяльності. Завдяки їм і розвитку інформаційних технологій, можна одержати доступ до баз даних усього світу. Зараз ряд міжнародних мережевих проектів допомагають Україні стати повноправним членом світового інформаційного простору. За допомогою супутників налагоджується доступ до послуг зв’язку усього світу.

З появою прямого виходу в Інтернет, з’явилася додаткова можливість використовувати міжнародні інформаційні, комерційні та наукові бази даних. Доступ до актуальної інформації у всіх сферах світового інформаційного простору прискорює формування в Україні цивілізованого інформаційного суспільства.

Перші вузли мережі Інтернет³ на Україні з’явилися на початку 90-х р. минулого століття. У 1990 р. в Україні були створені перші три вузли доступу до ресурсів мережі (http://day.net.ua/official_ukr.html). Серед перших провайдерів у м. Києві були: „Технософт” (з 1993 р. це „Релком-Україна” http://www.relc.com), „Моноліт” (з 1991 р.) http://www.ua.net, „Адамант” (з 1992 р.) http://www.adam.kiev.ua, „Електронні вісті” (з 1993 р.) http://www.elvisti.kiev.ua. З кінця 1990 р. у просторі ієрархічних імен мережі Інтернет була почата підтримка української частини цього простору — домену.иа. Спочатку домен підтримувався неформально, при маршрутизації пошти в AT „Релком”. 1 грудня 1992 р. національний домен.UА було офіційно делеговано Україні. 31 липня 2000 р. вийшов Указ Президента України „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” (№928/2000 від 31.07.2000 http://ukr/pravo/zakint.txt). Це був один з перших державних законодавчих актів щодо Українського сегменту мережі Інтернет. 15 вересня 2001 р. вступили в дію нові „Правила домена.UA”. З їхнім введенням українські компанії одержали можливість реєструвати частки домену виду ФІРМА.UА або MAPKA.UA. 9-14 вересня 2002 р. відбулася шоста щорічна конференція провайдерів України „Інтернет-технології в інформаційному просторі держави”.

Важливі факти з історії українського Інтернет знайшли відображення на Веб-сторінці http://ain.com.ua/history.

3.15. Мобільний Інтернет

Інтернет швидко стає мобільним. Вже в 2003 р. кількість користувачів Інтернету, що одержують доступ з мобільних пристроїв, стала більшою, ніж кількість користувачів з фіксованим доступом, і досягла 600 млн. чоловік, а згідно з прогнозами Yankee Group, кількість мобільних терміналів з доступом до Інтернету у 2005 р. перевищить мільярд.

Розвиток мобільного Інтернету сьогодні обумовлено двома важливими факторами.

По-перше, переходом телекомунікаційних компаній до нових стандартів мобільного зв’язку, появою мереж „третього покоління” і удосконалюванням наявних комунікацій до так званого покоління 2,5. Основні стандарти „покоління 2,5” — GPRS (General Packet Radio Services) і EDGE (Enhanced Data rates forGSM Evolution) дозволяють досягати швидкостей передачі даних до 171 і 384 Кбіт/с відповідно.

Основні переваги цих мереж — пакетна передача даних і висока швидкість з’єднання досягаються не завдяки корінній перебудові мереж операторів, а за допомогою поступового нарощування можливостей наявного комунікаційного устаткування, що робить впровадження таких мереж відносно недорогим. Пакетна передача даних дозволяє застосувати нові методи ціноутворення (оплата за обсяг переданої інформації, а не за час, проведений в режимі онлайн), знижує вартість переданої інформації і дозволяє терміналам використовувати функцію „always on”, тобто бути постійно на зв’язку і не витрачати час на встановлення з’єднання при кожному виході в Інтернет. Наприклад, у Росії мережі GPRS сьогодні будуються „Мобільними телесистемами” (www.mts.ru), „Білайном” (www.beeline.ru), а найближчим часом до них приєднається „Телекомінвест” (www.telecomin-vest.com).

Другий фактор, що обумовлює розвиток мобільного Інтернету, — розвиток терміналів. Зрозуміло, що до мережі зі швидкістю передачі даних 2 Мбіт/с підключати звичайний стільниковий телефон не має сенсу. Багато компаній-виробників, як стільникових телефонів (Nokia, Ericsson, Siemens), так і комп’ютерів (Compaq, Hewlett-Packard, IBM) — розробляють цілий клас нових пристроїв, що інтегрують у собі функції могутнього кишенькового комп’ютера і мобільного телефону, що дозволяє підключатися до швидкісних безпроводних мереж. Прототипи деяких пристроїв обладнані відеокамерами для проведення відеоконференцій і GPS-приймачами для встановлення точного місця розташування абонента.

Нові мережеві термінали DoCoMo 3-го покоління, оснащені відеокамерою, дозволяють передавати й одержувати відеозображення. Уже багато провайдерів відеоінформації готові представити свої матеріали користувачам нової мережі, що одержала назву FOMA. Багато виробників, у тому числі Ericsson, проектують пристрої, зв’язані через інтерфейс Bluetooth. Телефон у середині наручних годинників і PDA, між якими встановлений беспроводний зв’язок, кліпса з вбудованим мікрофоном — подібними концептами-пристроями сьогодні вже нікого не здивуєш. Але чи стане Bluetooth масовим?

За даними Intel, за істотного збільшення обсягів виробництва компанія зможе зменшити вартість мікросхеми Bluetooth до $ 10.

3.16. Веб-технології: Гіпертекст

Наша культура швидко змінюється під натиском телекомунікаційних технологій. Створюється четвертий світ, у якому географічні відстані не грають жодної ролі, у якому значення має тільки наявність і якість приєднання до світової інформаційної мережі. Інформатика з технології, науко­вого напрямку і навчальної дисципліни стає однієї з основних складових сучасної культури. Відповідно, якщо мінімальний рівень культури припускав обов’язкові навички читання і написання листа, то тепер цей мінімальний рівень віртуальної культури припускає навички роботи зі створення гіпертекстових документів.

Гіпертекст — принцип організації інформаційних одиниць, за якого окремі елементи (записи, документи і т. ін.) зв’язані між собою асоціативними відносинами, що забезпечують швидкий пошук інформації і/або перегляд даних, взаємопов’язаних зазначеними відносинами.

Гіпертекст — це нова технологія представлення інформації. Гіпертекст дає можливість користувачеві поєднувати розрізнені текстові та мультимедійні фрагменти — графіку, анімацію, аудио- і відеоінформацію — у неформальні інформаційні блоки. У такий спосіб користувач створює тимчасовий документ, що відповідає певним завданням. Гіпертекстова технологія є основою інформаційної служби World Wide WebWWW).

Концепція гіпертексту досить проста. Є база даних, у базі даних знаходяться об'єкти. Об’єкти це, найчастіше, невеликі інформаційні розділи, присвячені певному питанню. Вікна на екрані однозначно асоціюються з об’єктами в базі даних. Між об’єктами можуть установлюватися зв’язки; вони відбиваються і у вікнах на екрані (виділені слова-посилання), і в базі даних (внутрішні посилання).

У гіпертексті виділяються особливі поля-посилання, що можуть „відразу” привести читача до потрібних розділів/тем, малюнків, описів. Завдяки цьому, процес чи­тання стає принципово іншим — гіпертекст можна чи /та переглядати багатьма різними шляхами та читач сам вибирає той шлях перегляду, що йому найбільш зручний.

Гіперзв’язок, гіперпосилання — зв’язок між частинами документа або різних документів, який реалізує гіпертекст. Місце зв’язку — посилання є підсвічене і/або підкреслене слово, фраза або графічний об’єкт. Натискання мишею на посиланні приводить до переходу в задане посиланням місце іншого документа або до іншого розділу поточного документа.

Інтерес викликає нелінійна організація інформаційних одиниць, що можуть бути представлені текстом, аудио і відео інформацією, дружелюбна та гнучка форма нелінійного керування цими одиницями в гіпертекстовій системі. Центральною ідеєю є реалізація механізму асоціативної індексації — здатність створювати керовані переходи між інформаційними единицами, пов’язаними структурно або семантичне. Це дозволяє користувачам інтерактивне записувати і переглядати інформацію.