1)

Електри́чний заря́д — скалярна фізична величина, квантована та інваріантна, яка є кількісною мірою властивості фізичних тіл або частинок речовини вступати в електромагнітну взаємодію. Електричний заряд звичайно позначають латинськими літерами q або Q. Одиницею вимірювання електричного заряду в системі одиниць СІ є кулон.

Закон Кулона — один з основних законів електростатики, який визначає величину та напрямок сили взаємодії між двома нерухомими точковими зарядами. Експериментально з задовільною точністю був вперше доведений Генрі Кавендішем у 1773, який використовував метод сферичного конденсатора, але його роботи не були опубліковані. В 1785 році закон був встановлений Шарлем Кулоном за допомогою спеціальних крутильних терезів.

Визначення

Електростатична сила взаємодії F₁₂ двох точкових нерухомих зарядів q₁ та q₂ в вакуумі прямо пропорційна добутку абсолютних значень зарядів і обернено пропорційна квадрату відстані r₁₂ між ними.

,

Електри́чне по́ле — одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд, а також у вільному вигляді при зміні магнітного поля (наприклад, в електромагнітних хвилях). Електричне поле може спостерігатися завдяки силовому впливу на заряджені тіла.

Принцип суперпозиції – один із найзагальніших законів у багатьох розділах фізики. Найпростіше формулювання принципу суперпозиції звучить так: результат впливу на частинку кількох зовнішніх сил є просто сума резульаттів впливу кожної із сил. Найбільш відомий принцип суперпозиції в електростатиці, в якій він стверджує, що електростатичний потенціал, який створюється в даній точці системою зарядів, є сума потенціалів окремих зарядів.

2)

Потік ветора напруженості електричного поля через довільну замкнуту поверхню дорівнює алгебраїчній сумі електричних зарядів яка охоплюється цією поверхнею. ПОДІЛИТИ НА ДОБУТОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАЛОЇ ТА ДІАМЕТР ПРОНИКНОСТІ СЕРЕДОВИЩА.

3) Робота сил електричного поля.

На заряд вміщений в електричне поле діє сила F=q*E.

Якщо заряд незакріплений то сила примусить його переміщуватись і буде виконуватися робота.

Визначемо роботу сил електричного поля по переміщенню заряду кью з точки 1 в точку 2.

Робота dA на елементарному шляу дС

dA = FdS * sina

Потенціал – це скалярна характеристика фізичного поля.

Потенціал фи – енергетична характеристика електричного поля в точці.

Дельта фи = фи1 – фи2

U= дельта фи

A=q*u

Фізичний зміст потенціалу.

Потенціал – це фізична величина що числеть дорівнює роботі що виноється електричним полем по переміщенню одиничного точкового заряду з даної точки в нескінченість.

Зв*язок напруженості електричного поля з потенціалом – U=E*d

4 ) провідники в електричному полі.

Усі рідкі і тверді речовини за характером дії на них електричного поля поділяють на провідники та діелектрики. Явище перерозподілу електричних зарядів при внеснні провідника в електричне поле в результаті якого заряди розподіляються на поверхні провідника називають електростатичною індукцією.

Ємність провідника – C=q/фи

Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.

Електропровідність виникає в електричному полі.

Електропровідність властива усім речовинам, але для того, щоб вона була значною, необхідно, щоб в речовині були вільні заряди.

Електропровідністю також називають питому електропровідність — кількісну міру цієї здатності.

Питома електропровідність обернено пропорційна питомому опору.

Питома електропровідність зазвичай позначається грецькою літерою σ й вимірюється в системі СІ в сіменсах на метр, в СГС розмірність електропровідності — обернена секунда (с^-1). Вона встановлює зв'язок між густиною струму й напруженістю електричного поля

J=сигма * E

В загальному випадку питома електропровідність є тензором другого рангу, але в для багатьох речовин цей тензор зводиться до скаляра.

Поняття питомої електропровідності можна застосовувати тоді, коли виконується закон Ома. У багатьох неоднорідних системах закон Ома несправедливий, і навіть при дуже малих прикладених полях, залежність струму від напруги нелінійна.

5)