- •53. Досягнення і втрати укр.. Культури 30 р. 20 ст.
- •54.Православна церква Укр. У 1917-1921 р.
- •55.Українізація 20 р.. Як соціокультурний процес
- •57. Укр.Культура періоду «хрущовської» відлиги. Рух «шістдесятників».
- •61. Традиції і новаторство в українській художній культурі 20 ст.
- •63. «Велесова книга»- видатна пам’ятка культури стародавніх слов’ян.
- •64. Реформи Володимира Великого,їх соціально – політичне, військове і культурне значення
- •65. Освіта в Київській Русі : здобутки, проблеми
- •59. Співучасть України у міжнародному культурному житті
- •60.Проблеми культурного відродження в умовах державної незалежності
- •62. Культурний доробок українців діаспори 19-20 ст.
- •66. «Руська правда» - видатний документ правової культури часів Київської Русі.
- •74.Кордоцентризм і його місце в історії духовності українського етносу
- •76. Портретне малярство в козацьку добу
- •27.Києво-Могилянська академія, ії роль у становленні національної культури?
- •28. Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили?
- •29. Г.С.Сковорода-визначний філософ, поет, просвітник?
- •30. Іконопис та монументальний живопис 17-18 ст.?
- •31.Усна народна творчість другої половини 17 ст.?
- •32.Вертеп і вертепна драма в українській культурі?
- •33.Творчість а. Веделя і д. Бортянського в контексті культурного життя України 18 ст.?
- •34.Нові явища в освіті Гетьманщини і Слобожанщини. Харківський колегіум?
- •35.Кирило-Мефодіївське товариство. Перші кроки політизації культурного відродження?
- •36. «Руська трійця» та ії діяльність на ниві української культури?
- •37. Романтизм у літературі та мистецтві. Роль Харківського університету в його розвиткові?
- •38.Т.Г.Шевченко-геніальний український мислитель і митець?
- •39.М.В.Лисенко і с.С.Гулак-Артемлвський-класики української музики?
- •79.Архітектура часів козаччини і Гетьманщини
- •80. Літературна спадщина т.Г.Шевченка.
- •81. М.С. Грушевський – перший президент України,культурний діяч, історик.
- •83.Шляхи формування культури аграрного виробництва
- •84.Культура фахівця аграрного сектора
- •85.Навчальна дисципліна «Історія української культури»
- •86.Шляхи і засоби формування політичної культури у студентів.
- •87.Національне відродження України. Акт незалежності
- •88.Внесок укр. Митців в перемогу в вел.Вітчизняній війні (1941-1945рр.)
- •89.Внесок укр. Науки в перемогу в вел.Вітчизняній війні (1941-1945)
- •90.Сучасне вітчизняне суспільствознавство і його внесок у формування духовної культури.
- •Культура, її сутність і зміст. Матріальна і духовна культура
- •Категорії культури та методи дослідження історії культури
- •Функції культури, їх зміст та значення в життєдіяльності особистості й суспільства
- •Цінності, їх походження, зміст і типологія
- •Основні закономірності розвитку культури
- •6. Українська культура як частина світової культури, її характерні риси
- •Основні концепції походження стародавніх словян
- •Кочові племена та їх роль у формуванні української культури
- •.Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Культура антів та її особливості
- •Світоглядні уявлення словян: міфологічний простір та релігійні вірування
- •13.Християнство,як чиник нових культурних процесів у Київс. Держ.
53. Досягнення і втрати укр.. Культури 30 р. 20 ст.
У 30 р. відбувається деморалізація і дегуманізація мистецтва. Втрати митців: М.Хвильовий, В. Підмогильний, Л.Курбас. Чорною хвилею у мистецтві позначилась 2 світова війна. Найголовніша тематика - патріотична, робиться акцент на цінностях, подвиг народу, отчій поріг, Сталін - батько всіх народів. Опубліковані такі твори: П.Тичина «Ми йдемо на бій», «Похорон друга», М. Рильський «Слово про рідну матір», Яновський «Земля батьків», О.Вишня «Зенітка». Серед композиторів заявив А. Штогаренко кантата – симфонія «Україна моя» на вірші Малишко і Рильського. Довженко «Ук. В огні», де намагався об’єктивно показати причини і втрати 2 світовій війні. Війна позначилась і в архітектурі міст. Почалися погромні компанії проти письменників М.Рильського, Ю.Яновського, Сосюри. В мистецтві культивується метод соціалістичного реалізму, основою якого було зображено патріотичного герою. В мистецтві спостерігається ознаки запустіння і безчестя. З’являється опера Данькевича «Богдан Хмельницький», Жуковського «Від усього серця». Зростає кількість укр.. театральних колективів. В укр.. архітектурі виникла нова хвиля функціоналізму, основна увага – побудова житла. Образотворче мистецтво представлене нефольклорним напрямом у творчості І. Марчука, О. Стецька, В. Пасивенко.
54.Православна церква Укр. У 1917-1921 р.
20_ті рр. відзначалися пожвавленням національного релігійного життя. На шляху його, однак, постійно виникали все міцніші політичні перешкоди. Передумовою діяльності релігійних організацій став декрет уряду радянської України «Про відокремлення церкви від держави та школи від церкви» (1919 р.), в основу якого було покладено ленінський декрет 1918 р. Держава офіційно надавала рівні можливості для діяльності різних релігійних напрямів. Користуючись цим, прихильники незалежності української православної церкви від російської на Всеукраїнському православному церковному соборі в Києві (жовтень 1921) проголосили створення Української автокефальної (тобто самоврядної) православної церкви (УАПЦ). Автокефалісти утворили власну церковну ієрархію, використавши неканонічний для традиційного православ’я спосіб висвячення єпископів (хіротонії): покладання віруючими рук на голови один одному, а, врешті-решт, на голову тому, кого висвячували.Це було зроблено тому, що російські православні єпископи не стали б висвячувати ієрархів нової церкви. Хіротонія відбулася в Софійському соборі наприкінці 1921 р.; першим єпископом УАПЦ став колишній протоієрей Василь Липківський. Інших єпископів висвячував уже він сам, одержавши від собору повноваження. Порушення автокефалістами традиції архієрейського рукоположення зазнало різкої критики з боку служителів та віруючих інших церков, передусім, Російської православної. Але з середини 20_х рр. приріст кількості прихильників УАПЦ та її вага почали зменшуватися. Це було пов’язано з масованою атеїстичною пропагандою, ідеологічним тиском з боку влади. Водночас, панівні кола побоювались, що УАПЦ зможе стати чинником загальнонаціональної консолідації на антибільшовицьких засадах. Ці події стали початком кінця автокефальної церкви в УРСР.