Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
культурологія.docx
Скачиваний:
25
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
187.74 Кб
Скачать

53. Досягнення і втрати укр.. Культури 30 р. 20 ст.

У 30 р. відбувається деморалізація і дегуманізація мистецтва. Втрати митців: М.Хвильовий, В. Підмогильний, Л.Курбас. Чорною хвилею у мистецтві позначилась 2 світова війна. Найголовніша тематика - патріотична, робиться акцент на цінностях, подвиг народу, отчій поріг, Сталін - батько всіх народів. Опубліковані такі твори: П.Тичина «Ми йдемо на бій», «Похорон друга», М. Рильський «Слово про рідну матір», Яновський «Земля батьків», О.Вишня «Зенітка». Серед композиторів заявив А. Штогаренко кантата – симфонія «Україна моя» на вірші Малишко і Рильського. Довженко «Ук. В огні», де намагався об’єктивно показати причини і втрати 2 світовій війні. Війна позначилась і в архітектурі міст. Почалися погромні компанії проти письменників М.Рильського, Ю.Яновського, Сосюри. В мистецтві культивується метод соціалістичного реалізму, основою якого було зображено патріотичного герою. В мистецтві спостерігається ознаки запустіння і безчестя. З’являється опера Данькевича «Богдан Хмельницький», Жуковського «Від усього серця». Зростає кількість укр.. театральних колективів. В укр.. архітектурі виникла нова хвиля функціоналізму, основна увага – побудова житла. Образотворче мистецтво представлене нефольклорним напрямом у творчості І. Марчука, О. Стецька, В. Пасивенко.

54.Православна церква Укр. У 1917-1921 р.

20_ті рр. відзначалися пожвавленням національного релігійного життя. На шляху його, однак, постійно виникали все міцніші політичні перешкоди. Передумовою діяльності релігійних організацій став декрет уряду радянської України «Про відокремлення церкви від держави та школи від церкви» (1919 р.), в основу якого було покладено ленінський декрет 1918 р. Держава офіційно надавала рівні можливості для діяльності різних релігійних напрямів. Користуючись цим, прихильники незалежності української православної церкви від російської на Всеукраїнському православному церковному соборі в Києві (жовтень 1921) проголосили створення Української автокефальної (тобто самоврядної) православної церкви (УАПЦ). Автокефалісти утворили власну церковну ієрархію, використавши неканонічний для традиційного православ’я спосіб висвячення єпископів (хіротонії): покладання віруючими рук на голови один одному, а, врешті-решт, на голову тому, кого висвячували.Це було зроблено тому, що російські православні єпископи не стали б висвячувати ієрархів нової церкви. Хіротонія відбулася в Софійському соборі наприкінці 1921 р.; першим єпископом УАПЦ став колишній протоієрей Василь Липківський. Інших єпископів висвячував уже він сам, одержавши від собору повноваження. Порушення автокефалістами традиції архієрейського рукоположення зазнало різкої критики з боку служителів та віруючих інших церков, передусім, Російської православної. Але з середини 20_х рр. приріст кількості прихильників УАПЦ та її вага почали зменшуватися. Це було пов’язано з масованою атеїстичною пропагандою, ідеологічним тиском з боку влади. Водночас, панівні кола побоювались, що УАПЦ зможе стати чинником загальнонаціональної консолідації на антибільшовицьких засадах. Ці події стали початком кінця автокефальної церкви в УРСР.