Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Logo_6.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
2.61 Mб
Скачать
  1. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у дітей. – К., 1963.

  2. Крутецкий В.А. К вопросу о математических способностях у школьников / Способности и интересы.-М.:Изд-во АПН РССФСР, 1962.

  3. Лейтес Н.С. Проблема соотношения возрастного и индивидуального в способностях школьников // Вопросы психологии. – 1996. - № 1.

  4. Леонтьев А.Н. О формировании способностей // Тезисы докл. на 1-м съезде Общества психологов. – Вып. 3. – М., 1963.

  5. Рубинштейн С.Л. Проблема способностей и вопросы психологической теории // Вопросы психологии. – 1960. - № 3.

  6. Тарасун В.В. Тесты учебных способностей для 1-го класса. – М., 1998.

  7. Тарасун В.В. Попередження недорозвитку навчальних здібностей у дітей // Практична психологія та соціальна соціальна робота. – 1997. - № 1. – С. 10-14.

  8. Тарасун В.В. Попередження недорозвитку навчальних здібностей у дітей // Практична психологія та соціальна соціальна робота. – 1997. - № 2. – С. 9-11.

  9. Тарасун В.В. Превентивне навчання дошкільників з порушеннями мовленнєвого розвитку. – К.: Правда Ярославичів, 1999. – 255 с.

  10. Тарасун В.В., Скрипник Т.В. Сукцесивні та симультанні синтези і їх значення для формування навчальних здібностей і навчальної діяльності // Практична психологія. – 2001. - № 8.

  11. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способностей человека. – М., 1996.

Розділ 6. Шляхи інтенсифікації процесу навчання дітей з пмр

У цьому розділі ми викладемо концепцію державного стандарту освіти учнів з ПМР і детально розглянемо зміст та методику корекційно-превентивного навчання, яке включає в себе три напрями:

  • розвиток базисного обсягу інваріантних дій та операцій;

  • формування основних одиниць проміжної форми мови;

  • формування глобального способу оволодіння письмовим мовленням.

6.1. Концепція державного стандарту освіти

учнів з ПМР

Особливе значення в розвитку дітей з ПМР має повноцінна реалізація соціально-педагогічних функцій дошкільного та початкового шкільного навчання, яке, розв’язуючи ряд спеціальних проблем, що характерні тільки для цих ланок, водночас покликане створювати надійну змістовно-операційну основу успішного навчання учнів на наступних етапах.

Відхилення та порушення мовленнєвого розвитку, що входять, як правило, хоч і на різних правах, до структури більш складного симптомокомплексу, негативно впливають на засвоєння шкільної програми, формування особистості дитини, певним чином позначаються на процесах її соціальної адаптації в цілому. Причини цього – різноманітні фактори як специфічного, так і неспецифічного характеру; недоліки усного мовлення та немовленнєвих процесів, безпосередньо та опосередковано пов’язаних з мовленням; несформованість найважливіших передумов навчальної діяльності та недостатня ефективність методик її формування у дошкільних і шкільних закладах.

Основною метою державного стандарту навчання дітей з ПМР є визначення обсягу і змісту роботи та планомірне впровадження у цілісний процес їх дошкільного і шкільного навчання системи психолого-педагогічних засобів запобігання виникнення труднощів (найближчих і віддалених) у засвоєнні програмового матеріалу, що забезпечить якісне оволодіння знаннями, уміннями та навичками.

Основні завдання державного стандарту загальної шкільної освіти цієї категорії дітей:

    1. Окреслення обсягу загальної шкільної освіти та рівнів його засвоєння.

    2. Визначення державних вимог (критерії та форми оцінки) до мінімального рівня засвоєння змісту освіти, що засвідчує досягнення мети загальноосвітньої підготовки на певному віковому етапі розвитку дитини.

    3. Визначення корекційно-превентивних психолого-педагогічних засобів запобігання загальної та парціальної неуспішності.

Розробка освітніх стандартів – комплексна полідисциплінарна проблема із залученням логіків, філософів, педагогів, психологів, юристів. Застосування діяльнісного підходу в їхній роботі передбачає розгляд освіченості людини не лише як відтворення певного набору інформації з різних навчальних предметів, а також як формування здібності вчитися, ставити і розв’язувати задачі в різних предметних галузях. Важливим поняттям, що дає змогу трактувати освіченість, є поняття "поля найближчого розвитку" (за Л.С.Виготським) та розробленого поняття "поля найближчих і віддалених труднощів у навчанні" (В.Тарасун).

Виходячи з цього, ходом корекційно-превентивного навчання дітей з ПМР передбачено оперативне і безперервне спрямовування на прогнозування та запобігання виникнення у школярів труднощів в навчанні шляхом інтенсивного розвитку достатньо зрілих психічних функцій. На цій основі у подальшому відбувається формування інтелектуальних навичок (читання, письмо, логіка). Другий аспект поняття передбачає забезпечення планомірного прискорення переходу сформованих пізнавальних умінь у навички шляхом скорочення ланцюга фіксації суттєвих ознак і надання цьому процесові значної швидкості.

Отже, корекційне і корекційно-превентивне навчання об’єднує спільність метирозвиток аномальної дитини. Однак корекційне навчання досягає цього через виправлення порушених у дитини психічних структур, процесів, функцій, а корекційно-превентивне – шляхом інтенсивного розвитку достатньо зрілих, сформованих структур (паралельно цьому процесу) – шляхом формування і корекції функцій порушених у своєму розвитку.

Основним критерієм корекційно-превентивного навчання визначаються прогресивні зміни в навчальній діяльності дітей, а головним його положенням є ствердження, що навчання веде за собою розвиток, спираючись як на рівень актуальних і потенційних можливостей, так і враховуючи "поле прогнозованих труднощів" в засвоєнні програмового матеріалу. Центральною його ланкою є інтенсивне формування сукцесивних і симультанних синтетичних структур (відповідно послідовних та одночасних актів), які розглядаються як базові інваріантні дії та операції, що є спільними для різних видів навчальної діяльності (графічної, мовленнєвої, математичної, читацької та ін.). У даному випадку робота зосереджується не на корекції труднощів у навчанні, а на діагностиці і прогнозуванні "поля труднощів" (найближчих і віддалених) з подальшим їх запобіганням шляхом розвитку і формування. Отже, етапи корекційно-превентивного навчання мають забезпечити необхідний рівень сформованості інваріантних дій та операцій (тобто таких, що є одними і тими ж у різній формі в різних видах діяльності); навчальних здібностей; логоритмізовано вироблених знань, умінь, навичок і прийомів розумової діяльності в їх єдності; здібностей до спілкування.

Положення корекційно-превентивного навчання можуть поширюватися на всі категорії дітей, оскільки розвиток базових дій і навчальних здібностей сприяє підсиленню процесу засвоєння інтелектуальних навичок. У свою чергу, на основі виявленого рівня розвитку інваріантних дій та здібностей створюється можливість розробки варіативних програм, різних технологій навчання і, як наслідок, різних навчальних посібників.

А. Базові компоненти освіти дітей з ПМР

Розробка освітніх стандартів дітей з ПМР охоплює визначення:

  1. загальних і конкретних компонентів навчальної діяльності;

  2. навчальних здібностей;

  3. прийомів розумової діяльності;

  4. комунікативної компетенції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]