Додатки
Додаток А
Особливості впливу родини на дошкільника
Сприятливі |
Несприятливі |
Інтимне, особистісне спілкування становить для дітей і батьків надзвичайну цінність, виступає важливим життєвим контекстом |
Переважання особистісного спілкування над діловим може уповільнити розвиток вміння налагоджувати взаємодію, спільну з іншими діяльність, гальмувати появу конструктивних навичок |
Взаємини дитини з батьками та членами родини емоційні, базуються на почуттях любові, прихильності, довіри, захищеності |
Сильна прив’язаність дитини до рідних гальмує розвиток соціальної компетентності, ускладнює процес її входження в дитяче співтовариство |
Основні функції батьків – турбота про фізичне, психічне та моральне здоров’я дитини, її захист від негативних впливів довкілля |
Надмірна опіка призводить до формування в дитини залежної поведінки, звички до виконання вказівок та розпоряджень інших, уповільнює розвиток самостійності |
На дитину впливають люди різного віку та статі, носії різних соціальних функцій, що урізноманітнює та розширює її життєві враження та уявлення, сприяє гнучкості її поведінки |
Нечіткість, непослідовність, суперечливість, ситуативність вимог, стандартів та оцінок дорослих дезорієнтує дитину, уповільнює процес унормованості її особистості |
Члени родини впливають на дитину в різних життєвих ситуаціях та умовах, що розширює діапазон виховних можливостей |
Хронічно зайняті і втомлені батьки віддають перевагу дистанційним, поверховим, короткотривалим контактам з дитиною, які формалізують та схематизують її життєві враження |
Гнучка унормованість життя сім’ї надає дитині право на вільний час, вибір змісту та тривалості ігор і занять, сприяє задоволенню її основних інтересів |
Відсутність змістових та часових рамок діяльності не виробляє у дитини вміння її контролювати, ускладнює процес її входження в унормоване життя дошкільного закладу та школи |
Дитина пов’язана з сім’єю міцними узами, батьки зберігають своє значення для неї упродовж всього її життя. Тривалість та сила впливу на дитину не мають собі рівних |
Сімейні традиції, цінності, звички можуть виступати путами, утруднювати процес прийняття дитиною відмінних від них , несхожих установок, гальмувати розвиток толерантності як важливої якості особистості, спричиняти опір новому |
Додаток Б
Особливості впливу на дитину дошкільного навчального закладу
Сприятливі |
Несприятливі |
Перебування дитини у певному колі однолітків, з якими вона себе порівнює, товаришує, спільно діє, сприяє її становленню в ролі члена дитячого співтовариства |
Дефіцит інтимного, індивідуального спілкування з вихователями призводить до переважання ділових контактів над особистісними |
Дитина вправляється у самостійній поведінці, навчається обходитися власними силами, звертатися по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності, діяти ініціативно та цілеспрямовано, доводити розпочате до кінця |
Усередненість вимог д знань, умінь та навичок дитини, переважання орієнтації на слабших порівняно із сильними, дефіцит уваги до дітей різної статі, темпераменту, здібностей, життєвого досвіду збіднює виховний процес |
Існування дитини просякнуте морально спрямованою активністю: вона турбується про менших за себе, займається суспільно корисною працею з однолітками, допомагає дорослим |
Недостатня збалансованість інтересів колективу та індивідуальності, обмеженість права дитини на вибір, відсутність особистого часу негативно позначається на особистому зростанні дитини |
Входження дитини в атмосферу дитячих свят: співпричетність до святкового дійства, прикрашання приміщення; одержання подарунків, вбирання у святковий одяг, очікування сюрпризів сприяють піднесеному настрою |
Жорстока регламентованість буднів, змагальність, стресогенні чинники, порівняння дітей між собою, шумність середовища пригнічують дитину, призводять до негативного самопочуття |
Можливість перебування у різних вікових групах, набуття досвіду взаємодії з молодшими та старшими за себе дітьми сприяють соціальній компетентності дитини |
Розподіл дітей по групах за паспортним віком нівелює відмінності їхнього біологічного та соціального віку, роз’єднує представників однієї сім’ї |
Перебування дитини у стабільному, приємному, знайомому, вузькому колі дорослих, центральною фігурою якого є вихователь, наповнює її відчуттям захищеності, впевненості у собі, довіри до дорослого оточення; формує цілісне уявлення про світ |
Вплив на дитину жіночої моделі організації життя нівелює ознаки маскулінної поведінки хлопчиків; переважання педагогів-предметників штучно підтягує дитяче буття до шкільної моделі існування, знецінює дитячу субкультуру та дитячі види діяльності |
Додаток В