Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kriminologiya (1).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
589.31 Кб
Скачать

Кримінологія \лекції Костенка ОМ\

Тема 1. Кримінологія як наука, її історія і сучасний стан

1. Поняття кримінології як науки, її предмет.

ПЛАН

2. Місце кримінології в системі наук.

3. Історія і сучасний стан кримінології.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминология: Учебник / Н.А.Беляев и др. – СПб., 1992.

2. Криминология: Учебник / Под. ред. В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. – Киев, 1997.

3. Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996.

Питання 1. Поняття кримінології як науки, її предмет

Саме слово кримінологія означає, що це наука про злочинність. Crimen (лат.) – це злочин,

злочинність, а logos (грец.) – вчення.

Виникнення науки про злочинність пов'язують з виходом у світ у 1764 році невеличкої

книжки 26-літнього італійського юриста Чезара Беккаріа (1738-1794). Ця книжка називалась "Про

злочини і покарання". Ідеї, що були викладені в ній, надзвичайно швидко поширились по всьому

світу і справили вирішальний вплив на подальший розвиток науки і практики боротьби із

злочинністю.

Але назву "кримінологія" наука про злочинність отримала пізніше, після того як у 1885 р.

італійський вчений Рафаель Гарофалло видав книжку, яка називалась "Кримінологія".

До виникнення кримінології як спеціальної галузі науки проблеми злочинності розглядались

у філософії і релігії, що розвивали етичні проблеми, на яких базується правосуддя.

При визначенні що є предметом, яким займається кримінологія, слід мати на увазі наступне.

Коло елементів, з яких складається предмет кримінології не може бути незмінним, однозначно

визначеним. Зміст предмету кримінології, його структура змінюються з розвитком науки і практики.

В той же час має існувати певний критерій, з допомогою якого можна

було б відносити ті чи інші

фактори до предмету кримінологічної науки. Виходячи з цього критерію, кримінологію можна

визначити наступним чином.

Кримінологія – це наука, що вивчає природу злочинності для пізнання причин і умов, котрі

породжують злочинність і розробляє на підставі цього ефективні засоби протидії злочинності

В цьому визначенні поняття кримінології і міститься критерій того, що може бути включено

до предмету кримінологічної науки.

На сьогодні до предмету кримінології згідно з її визначенням, як правило, включають такі

елементи:

1. Злочинність як соціальне явище.

2. Причини і умови, що породжують злочинність (криміногенні фактори – так їх ще

називають).

3. Особистість злочинця.

4. Попередження злочинності.

5. Жертва злочину.

До предмету кримінології можуть включатися також інші елементи, вивчення яких є

необхідним для виконання їх основного завдання: сприяти підвищенню ефективності протидії

злочинності.

Для виконання цього завдання кримінологія повинна мати наступні функції: 1) описову; 2)

пояснювальну; 3) прогностичну; 4) регулятивну.

Питання 2. Місце кримінології в системі наук

Для розкриття сутності кримінології як науки слід вияснити також її місце в системі наук.

Хоча кримінологія тісно пов'язана з наукою кримінального права, але вона не є частиною

цієї науки. Кримінологія є самостійною наукою, що має свій власний предмет, відмінний від

предмету науки кримінального права. Предметом кримінального права є правовідносини з приводу

конкретного злочину і встановлена законом кримінальна відповідальність за нього. Предмет

Київський університет права НАН України - Кримінологія

2

кримінології – злочинність, її причини і умови, особистість злочинця, попередження

злочинів як репресивними, так і нерепресивними засобами.

Кримінологію не можна вважати лише правовою наукою, бо її предмет виходить за межі

предмету юридичної науки, предметом якої є право як соціальне явище.

Оскільки злочинність як предмет кримінології є за своєю природою явищем, що має

соціологічні і психологічні властивості, то наука кримінологія, що вивчає це явище, має відповідно

бути

самостійною

комплексною

соціолого-психологічною

наукою,

котра

використовує

для

дослідження злочинності досягнення інших наук: філософії, економіки, юриспруденції, педагогіки і

т.п.

Кримінологія не лише використовує дані інших наук, а й збагачує інші науки своїми

власними висновками.

Оскільки злочинність зв'язана із економікою, кримінологія не може обійтись без взаємодії з

економічною наукою.

Суттєвою мас бути взаємодія кримінології з юриспруденцією. Юриспруденція визначає

можливості різноманітних галузей законодавства (не лише кримінального права) у сфері

попередження злочинності. Особливо це стосується законодавства, що регулює економічне життя,

адміністративного законодавства.

Останнім часом, особливо у західних країнах, кримінологія тісно взаємодіє з біологічними

науками і медициною, котрі відкривають засоби впливу на поведінку осіб, що вчиняють злочини, а

також досліджують вплив алкоголізму і наркоманії, інших патологічних факторів на кримінальні

прояви.

Питання 3. Історія і сучасний стан кримінології

Історію кримінології можна розбити на три етапи: 1) етап класичної школи XVIII ст.; 2) етап

позитивістської школи кінця XIX ст. і 3) кримінологія новітнього часу (з середини XX ст.).

Згідно

з

канонами

класичної

школи

людина

сама

контролює

свою

долю

відповідно до свободи волі. Суспільство повинне реагувати на злочин так, щоб змусити особу за

власною волею відмовитись від злочинної поведінки і вибрати незлочинну, аби не бути покараним,

с.49 у Фокса. Представники: Чезаре Беккарія, британський кримінолог Джон Говард.

Позитивістська школа критикує такий спосіб впливу па злочинність, вважаючи його

непродуктивним. Згідно з її ідеями поведінка людини визначається багатьма фізіологічними,

психологічними і соціальними факторами, котрі не можна нейтралізувати репресивними засобами.

Представники: Ч.Ломброзо, Енріко Феррі, Тард та інші.

Тому завданням кримінології є вивчення цих факторів і розробка відповідних їм засобів,

здатних

змусити

людину

бути

добропорядною,

професійно

корисною

суспільству

і

дисциплінованою. (Про Ломброзо).

Якщо класична школа звертала основну увагу на діяння, то позитивістська школа – на

злочинця, його властивості. Класична школа орієнтована на захист інтересів суспільства,

позитивістська – на виправлення властивостей злочинця.

Кримінологія новітнього часу відкрила для себе новий напрям вивчення реакції

суспільства на злочинність: звернулась до досліджень потерпілого (жертви злочину) і механізмів

соціального контролю. Тепер вже до причин злочинності підходять не тільки з точки зору

характеристики злочинного діяння і властивостей злочинця. Причини виводяться з соціального

процесу, в якому задіяні і злочинець, і потерпілий, і суспільство. Особливо досліджуються процеси

в суспільстві, в силу яких поведінка людей і самі люди визначаться як злочинні.

Представники: Онер Сатерленд, Селлін, Мертон.

В Україні, яка входила до складу Російської імперії, до революції 1917 року кримінологія

розвивалась як розділ кримінально-правової теорії.

Після революції у 1924 році в Одесі виник Кабінет по вивченню злочинності і особи

злочинця з філіалами у Харкові і Києві. У 1931 році Кабінет було перетворено на Всеукраїнський

кримінологічний інститут у м. Харкові. Для кримінологічних досліджень тієї пори широко

використовувались досягнення біології, психіатрії, психології, теорія Бехтєрєва і Павлова.

Починаючи з 1929 р. до середини 30-х років українська радянська кримінологія потерпіла

розгром. Приводом стала звинувачення у пропаганді ідей Ч.Ломброзо про природженою злочинця.

Сторінка 2 з 39

Київський університет права НАН України - Кримінологія

3

Кримінологічні

кабінети

були

ліквідовані,

а

інститути

по

вивченню

злочинності

перетворені в установи по вивченню кримінальної політики і кримінального права.

Відродження кримінологічної науки почалось у 1956 р., після з'їзду КПРС, з 1964 р.

вводиться викладання кримінології в юридичних вузах. В Україні відродження кримінології

пов'язане з іменем проф. П.П.Михайленка. В 1964 р. він видав у співавторстві з І.Гельфандом

монографію "Предупреждение преступлений – основа борьбы за искоренение преступности".

Значний вклад у розвиток кримінології внесли вчені Національної юридичної академії у м.

Харкові, Національної академії внутрішніх справ у

України, Київського національного університету.

м. Києві, Інституту держави і права НАН

Зараз

українська

кримінологія

переживає

кризу,

зумовлену

занепадом

кримінологічних досліджень. Однак...

Сторінка 3 з 39

Київський університет права НАН України - Кримінологія

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]