Постнекласична парадигма науки (с. 331) виникла у 60-70-х роках хх ст. Основні особливості постнекласичної науки:

• Об’єкт – самоорганізовані і саморегульовані системи (с. 331), яким притаманні:

• багаторівнева організація;

• наявність автономних і варіабельних підсистем;

• масова стохастична (випадкова) детермінація;

• наявність рівня управління та зворотних зв’язків;

• ускладнення організації в процесі еволюції;

• незворотність розвитку;

• відкритість;

• нелінійність (багатоваріантна спрямованість розвитку);

• динамічна нестабільність.

• Методологія дослідження – синергетика (с. 332+331+332+ 332), розвинута І. Пригожиним та І. Стенгерс.

• Найважливіші засади:

• відома від принципу когерентності (с. 332);

• багатоваріантність розвитку;

• застосування імітаційного крмп’ютерного моделювання (с. 331);

• пошук прогностичної методології для передбачення наслідків людської діяльності.

• Модель постнекласичної науки (П. Фейєрабенд) – епістемологія анархізму (с. 333): допустиме все, що не перешкоджає прогресові науки.

Основні принципи методології:

• принцип проліферації теорій (с. 333+334) одна й та сама множина даних спостереження сумісна з дуже різними і взаємно несумісними теоріями;

• принцип неспіввимірності теорій (с. 334) – між різними науковими теоріями неможливо встановити жодного із звичних логічних відношень.

• принцип проліферації характеризує нелінійність розвитку постнекласичної науки,

• принцип неспіввимірності – некумулятивність.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні питання класичної гносеології.

2. Розкрийте зміст понять: гносеологічний оптимізм, скептицизм, агностицизм.

3. Як розуміють закономірності пізнавального процесу емпіризм та раціоналізм. У чому відмінність між ними?

4. У чому суть кореспондентної теорії істини Аристотеля?

5. Розкрийте суть принципу відображення у теорії пізнання.

6. Розкрийте суть теорії марксизму про роль суспільно-історичної практики у пізнанні.

7. Охарактеризуйте основні принципи марксистської гносеології:

8. У чому полягає відмінність прагматизму від марксистської гносеології?

9. Охарактеризуйте визначення істини у прагматизмі.

10. Що було основним добутком прагматизму в гносеології?

11. Охарактеризуйте етапи розвитку позитивізму.

12. Чим було зумовлене виникнення аналітичної філософії?

13. Розкрийте зміст теорії істини у позитивізмі.

14. У чому суть методологічної функції філософії щодо наукового пізнання?

15. Наведіть і охарактеризуйте основні групи методів наукового пізнання

16. Охарактеризуйте основні особливості класичної науки.

17. Охарактеризуйте основні особливості некласичної науки.

18. Охарактеризуйте основні особливості постнекласичної науки.

Тема 6. Проблема людини у філософії План

1. Специфіка філософського підходу до людини.

2. Субстанційно-соціальна концепція людини:

а) марксизм;

б) екзистенціалізм.

3. Натуралістична інтерпретація людини.

4. Релігійно-філософський підхід до сутності людини.

5. Функціональний підхід до сутності людини.

Питання 1. У підході до розуміння людини філософія, на відміну від науки має на меті розкрити сутність людського буття та життєве призначення людини.

Під природою людини розуміють стійкі, незмінні риси, загальні задатки та здатності, притаманні Homo sapiens:

• біологічні,

• психічні,

• соціальні.

Сутність людини є таким якісним поєднанням цих рис, які докорінно відрізняють її від решти живих істот.

Класична філософія концентрує увагу на відмінності людини від усіх інших живих істот, яка й складає собою її природу та сутність.