6

Тема 2. ВИНИКНЕННЯ (НАБУТТЯ) ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

ТА СУМІЖНИХ ПРАВ

1. Еволюція авторського права і суміжних прав

2. Виникнення (набуття) авторського права

3. Зміст та види авторського права

4. Особисті немайнові права автора

5. Майнові права автора

6. Строк охорони авторського права

7. Вільне використання творів

8. Державна реєстрація авторського права в Україні

9. Особливості набуття прав на комп'ютерну програму

10. Набуття (виникнення) прав на об'єкти суміжних прав

11. Права виконавців, виробників фонограм, відеограм та організацій мовлення

1. Еволюція авторського права і суміжних прав

Ключовим моментом у розвитку авторського права послужив винахід друкарства, що уможливило копіювання механічним способом, а не переписуванням від руки. Однак, це вимагало великих додаткових витрат. У цих умовах знадобився захист від конкуренції з боку виготовлювачів і продавців незаконних копій. Королі Англії і Франції, а також курфюрсти Німеччини стали надавати підприємцям привілею у вигляді виключних прав на відтворення друкованих копій і їхнє поширення протягом обмеженого терміну.

В Англії у 1709 р. з’явився відомий Статут Анни - перший закон про копірайт. Закон забезпечував автору виключне право друкувати і публікувати книгу протягом 14 років від дати першої публікації, а також передавати це право видавцю. Законом передбачалося подвоєння цього терміну.

У 1791 і в 1793 роках було закладено фундамент французької системи авторського права. На відміну від англійської системи, у французькій права автора інтерпретуються як авторські права, якими автор користується все життя.

Пріоритетне значення інтелектуальної власності серед інших об'єктів власності було втілено в законодавстві деяких штатів США. Наприклад, в законі штату Масачусетса від 17 березня 1789 р. відзначено, що “немає власності, яка належить людині більшої, ніж та, котра є результатом її розумової праці”. Сучасна форма закону про авторське право закріплена в законі Сполучених Штатів Америки 1976 року, що передбачає захист добутків протягом всього життя автора і 50 років після його смерті.

2. Виникнення (набуття) авторського права

У відповідності із статтею 437 Цивільного кодексу України та статтею 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" авторське право на твір виникає з моменту його створення.

Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Принцип автоматичного надання правової охорони, покладений в основу авторського права, зумовлений особливостями самого об'єкта охорони. У творах науки, літератури і мистецтва основне значення має не ідея, а нова форма вираження цієї ідеї.

Авторське право охороняє форму, тому спеціальної експертизи об'єктивно не вимагається, оскільки будь-яка форма втілення однієї й тієї ж ідеї сприймається публікою як самостійний об'єкт і заслуговує охорони.

Відповідно до статті 435 Цивільного кодексу України та статті 7 Закону суб'єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та інші фізичні і юридичні особи, які набули авторських прав відповідно до договору або закону. Отже, поняття "автор твору" і "суб'єкт авторського права" не тотожні як за змістом, так і за значенням.

Лише у автора твору авторське право виникає як сукупність немайнових (особистих) та майнових прав, що надаються йому Законом. Інші фізичні і юридичні особи можуть набути відповідно до договору або до Закону лише майнових авторських прав.

Для того, щоб виникло авторське право на твір, він має бути результатом творчої праці його автора, а моментом виникнення авторського права і одночасно юридичним фактом, через який воно виникає, є надання твору будь-якої об'єктивної форми (письмової, звукозапису, цифрової тощо).

Об'єктом авторського права можуть бути тільки оригінальні твори, що відзначаються неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Самі ідеї, закладені у творі, не обов'язково мають бути новими, а от форма їх вираження - чи то літературна, чи художня – обов'язково повинна бути оригінальною.

Для забезпечення інформування третіх осіб про те, що твір охороняється особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може на оригіналі і примірниках твору проставляти знак охорони авторського права (стаття 437 Цивільного кодексу України та стаття 11 Закону), який складається з трьох елементів:

• латинської букви С в колі - ©;

• імені (найменування) володільця виключних авторських прав;

• року першого опублікування твору.

При цьому правовою охороною рівною мірою будуть користуватися як твори, на яких проставлено знак охорони, так і твори без такого знака.

3. Зміст та види авторського права

Авторське право має нематеріальну сутність, при цьому об'єкти авторського права можуть існувати лише у вигляді матеріальних речей. Тому відповідно до законодавства авторське право на твір не пов'язане з правом власності на матеріальний об'єкт (матеріальну річ), в якому втілено твір, перехід права власності на матеріальний об'єкт або право володіння матеріальним об'єктом не тягне за собою перехід авторських прав на твір як благо нематеріальне і навпаки (стаття 419 Цивільного кодексу України та стаття 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Враховуючи зазначене, Законом України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що власникові матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволено знищувати або руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові твору або його спадкоємцям за ціну, яка не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, в якому виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові або його спадкоємцям зробити копію твору у будь-якій формі.

Авторські права традиційно поділяються на особисті немайнові і майнові права.