Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.12.2018
Размер:
145.78 Кб
Скачать

16)Методи підготовки фінансової звітності про рух грошових коштів

-прямий, за допомогою якого розкриваються основні валові грошові надходження і витрати;

-непрямий, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій негрошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

22) Суть і практичне використання оцінки вартості грошей в часі

Оцінка вартості грошей в часі використовується практично у всіх фінансових обчисленнях, де необхідне визначити величину грошового потоку, доходи на вкладений капітал в різні активи, цінні папери, інвестиційні проекти. Здійснюючи такі фінансові операції: як придбання (емісію) акцій, облігацій, ощадних і інвестиційних сертифікатів; облік векселів; депозитні і кредитні операції; вкладення фінансового капіталу в інвестиційні проекти і тому подібне необхідно проводити оцінку вартості грошей (грошового капіталу) в часі. Така оцінка дозволить з безлічі варіантів вкладення фінансового капіталу вибрати якнайкращий, такий, що забезпечує найбільш вигідні умови отримання прибутку на вкладений капітал і понизити величину ризику при проведенні тієї або іншої фінансової операції. В умовах ринкової економіки жодне фінансове рішення не повинне ухвалюватися без всебічної оцінки вартості фінансового капіталу і грошових потоків з урахуванням чинника часу.

З часом вартість грошей стає відмінною (у більшу або меншу сторону) від первинної величини і набуває абсолютно іншої оцінки. Зміна вартості грошей пов'язана як з об'єктивними, так і суб'єктивними умовами і чинниками, які діють в процесі розширеного відтворення в економічній системі держави. Чим швидше здійснюється відтворювальний процес в суспільному господарстві країни, тим швидше змінюється вартість грошей і навпаки. Відтворювальний процес завжди супроводжується тими або іншими змінами вартості грошей в часі. Найчастіше зміну вартості грошей в часі пов'язують з інфляцією, монетизацією економіки, ризиком втрати частини доходів, прибутку, дивідендів, відсотків на вкладений капітал. В цьому випадку оцінка вартості грошей в часі розглядається як механізм порівняння різних варіантів вкладень капіталу і отримання прибутку.

У практиці фінансових обчислень такий підхід цілком виправданий, оскільки чинник часу, особливо в середньострокових і довгострокових договорах і контрактах або в умовах нестабільної фінансово-економічної ситуації грає іноді більшу роль, чим розміри вкладених або отримуваних грошових сум.

Об'єктивною необхідністю обліку чинника часу в оцінці вартості грошей виступає процес розширеного відтворення валового внутрішнього продукту, а суб'єктивною - суть процесів фінансування, інвестування і кредитування господарської діяльності, що виражаються в принципі не рівноцінності грошей, що відносяться до різних періодів часу.

23)Необхідність управління прибутком в умовах ринкової економіки.

Однією з найважливіших умов досягнення стратегічних цілей, що стоять перед будь-яким підприємством, є забезпечення його стабільно прибуткової її роботи.

Прибуток розглядається як узагальнюючий результативний показник діяльності підприємства. З формальних позицій цей індикатор може бути представлений доволі просто: прибуток - це перевищення доходів над витратами.

Управління прибутком передбачає необхідність достатньо суворої ідентифікації:

1) факторів формування прибутку (доходів і витрат);

2) їх оцінки;

3) можливих обмежень на спосіб визнання та оцінку, що приймається до обліку, того чи іншого фактору, що включено у загальний алгоритм розрахунку.

Впливаючи на чинники, тобто збільшуючи доходи і скорочуючи витрати підприємство може нарощувати прибуток. Однак, в умовах ринкової економіки можливості до нарощування доходів за рахунок банального зростання цін обмежені, а тому вельми істотним моментом є оптимізація системи управління витратами.

Скорочення витрат не може розглядатися в якості однієї з основних цілей підприємства. Річ у тому, що мова повинна йти про обґрунтоване скорочення витрат, що не супроводжується порушенням технології виробничого процесу або відхиленням від технічно обгрунтованих норм, які можуть виявитися істотними по відношенню до заявленої якості вироблюваної продукції. Іншими словами про скорочення витрат можна говорити лише в контексті ідентифікації або виключення необґрунтованих витрат різних ресурсів або впровадження нових технологій, що приводять до скорочення витрат