1. Особливості визначення та класифікації фінансових ризиків із метою прийняття їх на страхування

Фінансовий ризик - це ризик фінансового підприємництва чи фінансових угод, коли в ролі товару виступають валюта, цінні папери, гро­шові кошти. До фінансового ризику входить валютний, кредитний та інве­стиційний ризики.

Страхування фінансових ризиків передбачає компенсацію підприємству втраченого доходу чи додаткових витрат, викликаних його функціонуван­ням як учасника комерційної діяльності. Таке страхування проводиться на випадок невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'я­зань дебіторами, інвестицій, банкрутства контрагента і пов'язаних з цим судових витрат тощо.

До страхування фінансових ризиків відносять:

—страхування недоотримання прибутку (доходів);

—страхування ризиків впровадження нової техніки і технологій;

—страхування на випадок зниження обумовленого рівня рентабель­ності;

—страхування ризику засновника;

—страхування біржових ризиків.

Одним із найпоширеніших видів страхування фінансових ризиків є страхування від втрат прибутку (доходу). Об'єктом страхування є втрата очікуваного прибутку господарюючого суб'єк­та.

Усі причини, що визначають втрату (недоотримання) прибутку, зумов­люються багатьма факторами, які умовно поділяють на: порушення про­цесів виробництва при настанні аварій, стихійних лих; зміну ринкової ко­н'юнктури, порушення контрактів з боку постачальників або споживачів продукції (послуг).

Страхова сума при проведенні даного страхування обчислюється на основі обсягу прибутку, що планується, та обсягу постійних витрат, які передбачаються у господарському році.

Особливістю страхування від втрат прибутку є те, що обсяг збитку за­лежить від терміну перерви у виробничій діяльності. Страхове відшкоду­вання передбачає виплату, що замінює для страхувальника регулярне над­ходження грошових коштів, необхідних для фінансування господарсько­го процесу. В зв'язку з тим, що ризик втрати прибутку є вторинним від ризику настання майнових збитків, страховий тариф повинен враховува­ти ймовірність настання ризиків пошкодження (знищення) майна та зу­пинку виробничого процесу.

На величину тарифної ставки впливають: галузь, до якої на­лежить дане підприємство, зношеність основних фондів, місце розташу­вання виробництва, рівень франшизи, конкуренція в даній галузі тощо.

2. Страхові тарифи і страхові платежі у майновому страхуванні

Тарифні ставки в майновому страхуванні диференційовані за галузевою належністю, за видами підприємств та організацій, за категоріями страхувальників, за ступенем ризику окремих видів транспорту, за групами тварин тощо. Знижки застосовуються, якщо страхується цілісний майновий комплекс, якщо страхувальник за даними об'єктами є постійним клієнтом страхової компанії та не отримував страхового відшкодування. Націнки призначені для страхування транспортних засобів та майна при проведенні випробувань та експериментів. Пільгами користуються підприємства сільської місцевості та громадяни певних категорій (інваліди, постійні клієнти). Використання франшизи також впливає на зменшення розміру тарифної ставки.

Страхові тарифи переважно встановлюються у відсотках або проміле до страхової суми. Страхові платежі визначаються шляхом множення страхового тарифу (у %) на страхову суму (в грн.) і ділення на 100. (СП=(СТ*СС):100)

Страхова сума визначається страховиком, узгоджується зі страхувальником з урахуванням кон’юнктури ринку. Оцінка майна проводиться за його ринковою, балансовою, ліквідаційною та відновленою вартістю ( вартість заміщення).

Страхова сума кожного застрахованого предмета має бути не меншою його дійсної вартості на момент укладання договору страхування (за винятком страхування за дробовою часткою).

Страхове відшкодування виплачується в залежності від розміру страхового збитку та системи (методу) страхування.