1.Доля укр земель 39-40рр.Склад (зх. Укр.,пн. Буковина)

22.10.1939р.-проведено збори до Народних зборів.

Наприкінці жовтня 1939- Народні збори прийняли Декларацію про возз’єднання Зх України з рад. Україною у складі СРСР.(створення 6 обл- Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку)

28.06.1940р.-ЧА зайняла ПН Буковину та Бессарабію (утворено обл. Чернівецьку, Аккерманську – пізніше перейменована в Ізмаїльську);

2. Грушевський, Міхновський, Петлюра, Донцов.

Михайло Грушевський – історик, лідер Товариства українських поступовців (ТУП) голова Української Центральної Ради виступив за надання Східній Україні автономних прав у складі Росії, яка повинна була стати демократичною федеративною республікою.

Микола Міхновський – юрист, лідер Української народної партії (УНП) виступав за утворення самостійної української республіки, яка б об’єднала у своєму складі всі українські землі (соборність).

Симон Петлюра – голова Директорії УНР у лютому-грудні 1919р., Головний Отаман війська УНР, перший Президент УНР у вигнанні (в екзилі).

Дмитро Донцов- український літературний критик, публіцист, політичний діяч, засновник теорії інтегрального націоналізму.Голова СВУ(союз визволення України.)

3. Події часу Незалежності, акт проголошення, декларація, референдум, політичні партії, першла політ партія в Наддніпр Укр.

1 грудня 1991 р. відбулися дві події історичної ваги — понад 90% громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність України, водночас було обрано Президента республіки — Л. Кравчука (понад 61% голосів).

Навіть російські історики сучасності зазначають, що поява Акта про незалежність України та відмова від принципів Союзу значною мірою були зумовлені проімперськими діями лідерів РРФСР.

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок перехідному періоду, суть якого — у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку: у політичній сфері — від тоталітаризму до демократії; в економічній — від командної до ринкової економіки; у соціальній — від людини-гвинтика до активного творця власної долі; в гуманітарній — від класових до загальнолюдських цінностей; у міжнародній — від об'єкта до суб'єкта геополітики.

Акт проголошення незалежності України — документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної української держави — України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Разом з цим Актом, 24 серпня 1991 року також були прийняті Постанова Верховної ради УРСР «Про проголошення незалежності України» та Постанова Верховної Ради України «Про військові формування на Україні».

Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України. Прийнята Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року.

Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. стала не тільки поштовхом для конституційних змін, а й політико-правовою основою концепції нової Конституції України, ухваленої Верховною Радою в травні 1991 р. Проте життя внесло серйозні корективи в розвиток конституційного процесу. Проголошення 24 серпня 1991 р. Акта про незалежність України, який було підтверджено грудневим референдумом, кардинально змінило ситуацію — значна частина положень названої концепції вже не відповідала реаліям і втратила свою актуальність. Виникла нагальна потреба нових підходів до розбудови правового поля.

Всеукраїнський референдум 1991 року — загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18% населення України. З них 28 804 071 особа (90,32%) проголосувала «За».

Політичні партії в незалеж укр.

КПУ відновилась 5 жовтня 1993 р (Петро Симоненко)

Соціалістична партія Укр 26 жовтня 1991 р зареєстрована (О. Мороз)

ПСПУ лютий 1996 (Н. Вітренко)

СДПУ травень 1990 (В. Медведчук)

Партія зелених України 24 травня 1991

Народна партія листопад 1991 (М. Зубець)

Перша політична партія в Наддніпрянській Україні взагалі

Першою національною партією в Наддніпрянській Україні (тобто на центральних, південних та східних землях України) була Революційна українська партія (РУП), заснована 29 січня 1900 р. у Харкові діячами студентських громад Д. Антоновичем, М. Русовим, Г. Андрїєвським, Л. Мацієвичем та ін. Політичною програмою РУП у 1900-1903 pp. була брошура М. Міхновського "Самостійна Україна". М. Міхновський, у свій час член братства "тарасівців", діяльний учасник українського визвольного руху, адвокат за професією, був одним з ідейних натхненників РУП на початку її існування. Цей видатний політичний діяч України перший на Наддніпрянщині підняв гасло національної незалежності. Головною метою він вважав створення за будь-яку ціну самостійної України "від Карпат аж по Кавказ". Основою української нації РУП вважала селянство. З 1903 р. рупівці перейшли на засади Ерфуртської програми західноєвропейських соціал-демократів, вимагали національно-культурної автономії в межах Росії.

4.ЗУНР..Зунр – листопад 1918 – проголошення самостійної Зах. Укр. Нар.республіки , президент –Є. Петрушевич, голова держ. Секретаріату - К. Левицький. Діяльність : ( закон про громадянство , державна мова укр., земельна реформа за якою земля відчужувалась від великих власників і передавалась земельним комітетам, закон про 8-год роб день, уведеня гривні та карбованців, закон про основи шкільництва, створення укр.галицької армії на чолі з М Омеляновичем-Павленком

ЦР- 1917 грудні, генеральний секретар - Винниченко. Новий склад ради - Грушевський, Винниченко, Євремов, Військо-Петлюра. Діяльність:( запровадження Гривня , тризуб, закон про громадянство, скачування приватної власності на землю, закон про землю згідно з яким передбачалась соціалізація землі та встановлення максимуму землеволодіння , підтвердження курсу і соц.-економ політики , проголошених і 3 та 4 універсалах)

5. Універса́ли ЦР — грамоти, які видала ЦР для широкого загалу, як гетьмани козацької доби. ЦР видала 4 Універсали, які визначили етапи української держави — від автономної до самостійної.

I Універсал оголошено на другому Всеукраїнському Військовому З'їзді

10 червня (23 - за новим стилем) 1917 — проголосив автономію України. Це була відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативне ставлення до автономної України. Після проголошення автономії 28 червня 1917 створено Генеральний Секретаріат.

Умови І Універсалу

Проголошення автономії України в складі Росії;

Джерелом влади в Україні є український народ;

Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);

Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;

II Універсал проголошено на сесії ЦР

3 липня (16 - за новим стилем) 1917 — зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом.

Умови ІІ Універсалу

Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні;

Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;

Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України;

Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.