Контрольні питання для підготовки до іспиту з предмета “Історія України”

1. Найдавніші часи, початки людської цивілізації на території України.

Заселення території України первісною людиною відбулося близько 1 млн. років тому. На той час тут панував досить теплий, вологий клімат. На рівнинах, узгір'ях, вкритих рослинністю помірних широт, паслися стада бізонів, гігантських оленів, антилоп, мамонтів, носорогів. У лісах, горах водилися хижаки - леви, ведмеді, вовки.

Знання про спосіб життя, знаряддя праці і досягнення первісної людини ми одержуємо з археологічних розкопок. Писемні ж джерела про життя в нашій країні з′являться набагато пізніше.

Дописемну (іноді її навивають доісторичну) історію людства умовно поділено на доби залежно від матеріалу, з якого виготовлялася більшість знарядь праці: кам'яну, мідно-кам'яну (енеоліт), бронзову та залізну. Кам'яна доба, у свою чергу, поділяється на палеоліт («палайос» - давній і «літос» - камінь), мезоліт («мезос» - середній), неоліт («нео» - новий). Кожен період відповідає певним змінам у господарстві, суспільному устрої, ідеологічних уявленнях, зовнішності давньої людини:

- стародавній камʹяний вік (палеоліт): від появи людини на Землі (близько 3 млн. років тому) до IХ тис. до н. е. В період палеоліту люди брали від природи все. В якості їжі у готовому вигляді збирали плоди, ягоди, молюсків, комах, яйця птахів, вбивали дрібну звірину, ловили рибу, полювали на тварин, часто досить великих. Користувалися при цьому підручними матеріалами: уламками каміння, палицями. Тому перших людей умовно називають умілими людьми. Люди займалися збиральництвом, часто переходили з місця на місце; виробляли примітивні знаряддя праці з каменю (розколюванням, оббивкою, пізніше використовували пластини); жили в печерах або житлах-наметах з дерева та кісток мамонта. У первісної людини формувалися певні знання про навколишній світ, природу, зароджувалися релігійні уявлення. З′являється мистецтво (наскельні розписи, скульптура з глини), люди вже знали вогонь і використовували його для обігрівання, приготування їжі та відлякування хижаків, для захисту від негоди первісна людина будувала тимчасові літні житла;

Палеоліт почався з виникнення найдавнішої людини та найдавніших знарядь праці, а закінчився з поширенням культур із мікроінвентарем, що включає в себе мікроліти. Протягом раннього палеоліту людина пройшла шлях від зародження її як біологічного виду до сучасного фізичного типу.

МЕЗОЛІТ. Близько 10-11 тис. років тому (ІХ-VІIІ тис. до н.е.) палеоліт змінився мезолітом. Тоді в природі сталися значні зрушення: остаточно відступив льодовик і встановилися природні умови, близькі до сучасних. Змінився рослинний та тваринний світ. У лісах з'явилася велика кількість невеликих тварин. У річках було багато риби. На той час зросла кількість населення на території України.

Відбулися зміни в господарстві. Людина винайшла лук та стрілу - найскладніший на той час механічний пристрій, за допомогою якого забезпечувала себе постійними запасами їжі, внаслідок чого колективне полювання на великого звіра здебільшого змінилося на індивідуальне. Відповідно змінився і характер кам'яних знарядь. Їх робили дуже дрібними - «мікролітами» - наконечники стріл, списів, гарпунів.

Мисливство стало провідною галуззю господарства.

Першими свійськими тваринами стали собака й свиня.

Палеоліт та мезоліт були найдовшими та дуже важливими періодами в історії людства. В цей час відбулося становлення сучасного фізичного типу людини, господарської діяльності, елементів ідеології, виникли перші людські об'єднання.

- новокам'яний вік (неоліт): від VI тис. до й. е. до IV тис. до н. е. В південних районах України розселялися общини, що займалися хліборобством і годівлею домашньої худоби. Ці люди ведуть осілий спосіб життя, будують хати, займаються ткацтвом, плетенням сіток для лову риби, виготовляють більш досконалі знаряддя з каменю (сокири, ножі, серпи, зернотерки) і кості (гачки, гарпуни, мотики). На півночі України їх сусіди - общини мисливців і збирачів. В цей час панує матріархат (мати - голова родини), з′являються нові вірування: у загробне життя. Окремі родові общини об′єднуються в племена;

Глибокі зрушення в господарстві умовно назвали «неолітичною революцією». Її зміст полягав у переході людини від привласнювального господарства (збиральництва, мисливства) до відтворюючого (землеробства, скотарства). В цю добу на території України простежуються дві великі зони: землеробсько-скотарська і мисливсько-рибальська. Перша зона охоплювала Лісостепове Правобережжя, Західну Волинь, Подністров'я, Закарпаття; друга - Подніпров'я, Лівобережжя і Полісся. Початок землеробства на території України припадає на VI-V тис. до н.е.

Господарським осередком цих племен був рід. Власністю родів були житлові споруди, свійські тварини тощо. Окремі знаряддя праці перебували в особистій власності людини. У тогочасного населення була відсутня майнова нерівність. На зміну матріархату прийшов патріархат, за якого панівна роль у суспільстві належала чоловікові.

- мідний вік (енеоліт); від середини IV тис. до н. е. до ІІ тис. до н. е. з'являються вироби з міді, розвивається землеробство, удосконалюється гончарство та інші виробництва, винайдено колісний транспорт. Формуються великі об'єднання племен з племінними центрами. Панує культ матері-прародительниці.