124

Міністерство освіти і науки України

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра українознавства

Г.Г.Кривчик, С.Г.Руденко

Дистанційний курс

Історія України

Дніпропетровськ

-2003-

• Дисципліна “Історія України” спрямована на отримання студентами певного комплексу знань з соціально-політичної історії нашої Вітчизни. Значна увага зосереджена на особливостях розвитку політично-правової системи українського суспільства, державного та адміністративно-територіального устрою, політичних режимів, їх внутрішньої та зовнішньої політики, державної атрибутики та символіки, політичних процесів і ролі в них політичних партій, рухів, лідерів нації, політичної свідомості та політичної культури українського народу.

Головні завдання курсу

Дізнавшись з навчального плану і розкладу занять, що у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури, як і в інших вузах, доведеться вивчати курс історії України, вчорашній абітурієнт, а наразі студент–першокурсник, можливо поставить під сумнів доцільність цієї навчальної дисципліни. Мовляв, ми ж її вже вивчали в школі, та й взагалі для чого майбутньому інженеру-будівельнику, архітектору або економісту марно витрачати час на вивчення речей, що будуть не потрібні у майбутній професійній діяльності.

І дійсно, історія України вивчається в середній школі, причому у значно більшому обсязі годин, ніж у ВНЗ. І знання історичних дат чи характеристик історичних персонажів навряд чи можуть безпосередньо вплинути на міцність архітектурної споруди, чи надійність залізобетонної конструкції або на визначення економічної користі управлінського рішення. Проте фахівець з вищою освітою має бути не тільки знавцем техніки та технології виробництва, йому доведеться бути й організатором виробництва, керівником виробничого колективу, вихователем і наставником підлеглих йому людей. А люди, як відомо, не машини, не роботи, і будь-яке управлінське рішення повинно прийматися з урахуванням психології кожної людини, зокрема, і трудового колективу в цілому. Відтак людині з дипломом про вищу освіту слід обов’язково мати, окрім спеціальної, ще й гуманітарну підготовку. Йому слід володіти навичками організаторської роботи і громадської діяльності, знанням людської психології, зрештою бути загально освіченою, культурною, інтелігентною людиною. Без цього неможливо здобути справжній авторитет у своїх колег і підлеглих, ефективно керувати колективом, займатися бізнесовими справами.

Не буде зайвим також зауважити, що в провідних країнах Заходу суспільні (політичні) науки давно вже займають важливе місце в підготовці спеціалістів. Наприклад, в технічних коледжах США на їх вивчення відводиться до 30 процентів навчального часу. До того ж, багато хто з керівників фірм, зокрема будівельних, мають взагалі гуманітарну освіту – юридичну, філософську, історичну тощо. І, до речі, непогано справляються зі своїми професійними обов’язками.

Кожна людина, незалежно від того, є у неї диплом про вищу освіту чи ні, мусить бути справжнім громадянином своєї країни, тобто володіти політичною культурою, вміти розбиратися у складних проблемах суспільного життя, свідомо обирати своїх представників до органів влади всіх рівнів, а при наявності відповідних власних вольових та інтелектуальних якостей – і бути готовим самому зайняти ту чи іншу державну посаду. До речі, в академії (колишньому Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті) отримали перші навички роботи з людьми колишній прем’єр–міністр України В.П.Пустовойтенко, голова обласної Ради М.А.Швець, міський голова І.І.Куліченко, заступник міського голови Є.І.Заєць, голова Амур–Нижньодніпровської районної ради А.О.Біжко, Народні депутати України С.А.Бичков, С.А.Касьянов, багато інших державних і політичних діячів. Тож суспільні знання їм знадобилися бодай не меншою мірою, ніж професійні. Ясна річ, гуманітарні знання студента нашої академії отримують упродовж усього навчання, в процесі вивчення всіх навчальних дисциплін гуманітарного профілю. Однак підвалини цих знань закладає саме вивчення вітчизняної історії на першому курсі.

Вивчення історії своєї країни має особливе значення у формування людини і громадянина. Давайте спитаємо у себе: чи може будь-яка людина відчувати себе щасливою або принаймні задоволеною життям, якщо не любить країну, в якій живе? Звичайно, ні. І тоді постає запитання: чи можна полюбити країну, якщо не знаєш її минулого, традиції прийдешніх поколінь? Запитання також риторичне. Традиції слід не тільки поважати, але й знати. Причому важливо зауважити: від того, що в історії твого народу були не тільки перемоги і досягнення, але були й біди, і негаразди, поразки і невдачі, любов не може стати меншою. Навпаки, вона стає більш зрілою, усвідомленою. Адже об’єктивне і повне знання про своє минуле робить людей мудрішими, досвідченішими, допомагає людям запобігти багатьох помилок у вдосконаленні суспільства. Україна не матиме майбутнього, якщо у її громадян не буде любові до неї. Вона не матиме майбутнього, якщо її еліта не буде володіти знанням минулого, історичним мисленням.

Безумовно, на кафедрі українознавства, яка забезпечує викладання історії України на першому курсі, взятий до уваги той факт, що наші студенти вже вивчали історичні дисципліни в середній школі (як і те, що реальні знання випускників шкіл, а наразі наших студентів, м’яко кажучи, не завжди відповідають оцінкам в атестаті про середню освіту), а тому ми не ставимо собі за тему протягом лише одного семестру, у 16–20 лекціях, що відводяться на викладання курсу, переказати увесь фактичний матеріал. В курсі історії України ми виділяємо лише її етнополітичні аспекти, тобто аспекти, що пов’язані з традиціями української державності, історією формування української нації, визвольними змаганнями на різних історичних етапах, розбудовою сучасної Української держави. Відповідні вимоги до знання основних проблем етнополітичної історії нашої країни висуваються й перед студентами.

Разом з тим вивчення історії України вимагає від студентів значно більшої глибини знань, ніж від школярів. Тут мало просто знати фактологічний матеріал, слід вчитися аналізувати історичні джерела і порівнювати різні точки зору, робити власні судження, узагальнення і висновки, застосувати історичні знання щодо сучасних подій в Україні і світі. У загальноосвітній школі історія викладається так, як її розуміли ще стародавні греки – слово „історія”, як відомо означає розповідь про минуле. У вищій школі мусять оволодіти історією як наукою, що має свої закони й принципи. Студенти мусять навчитися історичному мисленню, без якого неможливо осягнути і сьогодення, і майбутнє.

• сформувати уявлення студентів про основні етапи історичного розвитку українських земель з прадавніх часів до сьогодення;

• ознайомити з основними подіями політико-соціального, економічного характеру, особливостями духовного розвитку суспільства, взаєминами України з сусідами, динамікою боротьби за державність, звершеннями та втратами на цьому шляху;

• прищепити любов до рідної Вітчизни, прагнення пізнати суть і наслідки подій минулого українського народу;

• навчитися науково-історичному ставленню не тільки до минувщини, але й до сьогодення, певної політичної культури.

Поряд із вивченням теоретичного матеріалу пропонується виконати практичні завдання, для чого визначені теми для рефератів, контрольні запитання, тести, термінологічний словник, література і методичні матеріали.

Цей курс допоможе глибше познайомити з багатовіковою історією нашої землі як процесу боротьби її народу за національну незалежність, за відродження і створення власної держави.

Мета і завдання дистанційного курсу – засвоєння основних етапів історичного розвитку українського народу, закономірностей історичного процесу, вміння орієнтуватися в головних проблемах та поняттях історії України, бути здатним урахувати історичний досвід при вирішенні політичних і соціально-економічних проблем.

Навчальна дисципліна сприятиме формуванню політичної культури, вихованню любові до Вітчизни і національного патріотизму студентів.

Тривалість вивчення курсу – один семестр, 17 тижнів.

Форми контролю – тестування, реферат, іспит.

Працювати з дистанційним курсом згідно з методичними рекомендаціями інституту заочної та дистанційної освіти ПДАБА.