1.Ієрархічний тип структури управління

Основні положення бюрократії М. Вебера:

• Принцип ієрархічності рівнів управління при якому кожен нижчий рівень контролюється вищим і підкоряється йому;

• Принцип відповідності повноважень і відповідальності в управлінні місцю ієрархії;

• Принцип розподілу праці на окремі функції і спеціалізація працівників по функціям;

• Принцип формалізації і стандартизації діяльності, що забезпечує однорідність виконання обов’язків і координованість завдань;

• Принцип знеособленості виконання працівниками своїх функцій;

• Принцип кваліфікаційного відбору за яким наймання і звільнення відбувається згідно з кваліфікаційними вимогами.

Лінійна

1.1Лінійно- функціональна структура

Директор

Заступник по маркетингу

Заступник з виробництва

Заступник з фінансів

Заступник по кадрах

Функт. підрозділ з маркетингу

Функт. підрозділ по фінансах

Функт. підрозділ з виробництва

Функт. підрозділ по кадрах

Результати роботи кожної служби оцінюється показниками, що характеризуються типи своїх цілей і завдань. Відповідно будується система мотивації і заохочень, при цьому кінцевий результат і ефективність роботи організації в цілому стає якби другорядним, оскільки вважається, що всі служби працюють на його отримання.

Переваги:

1. Чітка система взаємних зв’язків ,функцій і підрозділів.

2. Чітка система єдиноначальності.

3. Ясно виражена відповідальність.

4. Швидка реакція підрозділів на вказівки виробників.

Недоліки:

1. Відсутність ланок, що займаються питаннями стратегічного планування і оперативні проблеми домінують над стратегічними.

2. Тенденція до перекладання відповідальності за вирішення проблем, які вимагають участі кількох підрозділів.

3. Мала гнучкість і пристосованість до зміни ситуації.

4. Критерій ефективності і якості роботи підрозділів і організації в цілому різні.

5. Тенденція виникнення атмосфери роз’єднаності.

6. Велике число рівнів управління над працівниками, що випускають продукцію.

7. Перевантаження управлінців вищого рівня.

8. Підвищена залежність результату роботи організації від ділових якостей вищого рівня керівництва.

Лінійно штабна організаційна структура

1. Керівник організації

• штаб к.п.

• керівник підрозділу

2. штаб керівників організації

Структура дозволяє ліквідувати недоліки лінійної функції структури, пов’язаних з відсутністю ланок стратегічного напрямку

Структура включає спеціалізовані підрозділи (штаби), які не мають пр. правильного рішення, але допомагають керівникам у використанні окр. Функцій

Переваги:

1. Глибше, ніж лінійна – функція опрацює стратегічні витрати

2. деякі розвантаження вищих керівників

3. можливість залучення зовнішніх консультантів і експертів

Недоліки:

1. Недостатньо чіткий розподіл організації , то му що особи, що готують рішення не беруть участі в його виконанні

2. тенденція до надмірної централізації управління

Дивізіональна

Пов’язана зі збором підрозділів підприємства і класифікують їх дані

Суть: крупні корпорації надають певну систематичність своїх підрозділів залишаючи керівництвом корпорації функції розробки стратегії розвитку науково дослідницької роботи.

Це є спробою поєднання централ. Організації і контроль з децентралізацією управління.

К точ структура є менеджери, що опол. Виробничих відділень.

Структуризація проводиться або по пропозиції або по орієнтації на певних споживачів або по обслугованих територіях – продуктивна спеціалізація споживача і риікпальна спеціалізація.

Переваги

1. забезпечення управління орг.

2. забезпечення великої гнучкості і швидку реалізацію на знання зовнішнього середовища.

3. Відділення стають центральними отримання прибутку і працюють на підвищення ефективності якості виробництва

4. тісний зв'язок виробництва із споживачами

Недоліки

1. Велика кількість рівнів управління

2. Роз’єднаність штабних структур відділень і штабів компаній

3. звязкі вертикальні, перевантаженість системи

4. дублювання функцій на різних рівнях ієрархії

5. підвищення витрат на виробництво

6. у відділеннях зберігання лін функцій або лін штабних структури з усіма їх недолікам