- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Змістовий модуль I. Неорганічна хімія
- •Тема 5. Гідроген. Хімія лужних металів. Хімія лужно - земельних елементів.
- •Змістовий модуль іі. Фізична та колоїдна хімія
- •Тема 14. Дисперсні системи та їх класифікація.
- •Тема 15. Мікрогетерогенні системи.
- •Тема 16. Напівколоїди та розчини високомолекулярних сполук.
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Техніка безпеки та правила роботи в хімічній лабораторії Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки під час роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Розділ і. Неорганічна хімія Лабораторна робота №1. Класи неорганічних сполук
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Оксиди.
- •Кислоти.
- •Основи.
- •Амфоліти.
- •Паспорт роботи
- •Експериментальна частина Техніка безпеки.
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •ТермоХімія. Мета роботи – навчитися експериментально визначати ентальпію хімічних реакцій і робити розрахунки, використовуючи термохімічні рівняння.
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Паспорт роботи.
- •Експериментальна частина
- •Хід роботи.
- •Результати. Оформлення роботи.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №5. Кінетика та швидкість хімічних реакцій
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Хімічна рівновага
- •Паспорт роботи
- •Експеріментальна частина
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6. Періодична система та періодичний закон д.І. Менделєєва
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Періодична система і будова атома.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7. Властивості гідрогену та його сполук
- •Теоретична частина
- •Проста речовина
- •Практична частина Одержання та властивості Гідрогену. Окисно-відновні властивості Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8. Властивості лужних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужних металів та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №9. Властивості лужноземельних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужноземельних металів та їх сполук
- •Контрольні питання
- •Елементи іv – а групи
- •Властивості Алюмінію, Карбону, Силіцію, Стануму, Плюмбуму та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Властивості Нітрогену, фосфору та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Галогени
- •Практична частина Властивості р-елементів та її сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №13. Загальна характеристика d-елементів
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №14. Тема: комплексні сполуки
- •Експериментальна робота Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 16. Розчини неелектролітів
- •Способи вираження складу розчину
- •Тиск насиченого пару розведених розчинів
- •Температура замерзання розбавлених розчинів
- •Температура кипіння розведених розчинів
- •Осмотичний тиск
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 17. Розчини електролітів
- •Роль розчинника в процесі дисоціації
- •Стан сильних електролітів у розчинах. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Рівновага в насичених розчинах електролітів
- •Реакція обміну в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 18. Розчини електролітів
- •Гідроліз солей
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 19. Поверхневі явища та адсорбційні рівноваги
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 20. Дисперсні систем та їх класифікація
- •Методи визначення молекулярної маси високомолекулярних сполук.
- •Середня молекулярна маса
- •Контрольні питання:
- •Список літератури
Практична частина
ДОСЛІД 1. Отримання та властивості гідроксиду Хрому (ІІІ)
В дві пробірки налити 4-5 крапель сульфату Хрому (ІІІ) і додати по краплям гідроксид Натрію до випадіння осаду сіро-зеленого кольору. Для визначення властивостей гідроксиду Хрому (ІІІ) додати по краплям: до першої пробірки – розчин хлороводневої кислоти, до другої – гідроксид Натрію до повного розчинення осадів.
Завдання. Скласти рівняння реакції утворення гідроксиду Хрому (ІІІ) та його взаємодії з кислотою та лугом. Зробити висновок про кислотно-основні властивості гідроксиду Хрому (ІІІ).
ДОСЛІД 2. Перехід хроматів у дихромати та навпаки
До розчину дихромату Калію додати декілька крапель розчину гідроксиду Калію. Спостерігати зміну забарвлення розчину. До утвореного розчину хромату додати декілька крапель розчину сірчаної кислоти. Відмітити зміну кольору розчину.
Завдання. Скласти рівняння окисно-відновних реакцій переходу дихромату до хромату та навпаки. Зробити висновок про стійкість хроматів та дихроматів в залежності від реакції середовища.
ДОСЛІД 3. Отримання та дослідження властивостей гідроксиду Мангану (ІІ)
До двох пробірок внести 5-7 крапель розчину сульфату Мангану (ІІ) і 4-5 крапель розчину гідроксиду Натрію. Відмітити колір осаду. Вміст першої пробірки перемішати скляною паличкою до зміни забарвлення, а до вмісту другої прилити розчин хлороводневої кислоти до розчинення осаду.
Завдання. Скласти рівняння реакції. Зробити висновок про властивості гідроксиду Мангану (ІІ).
ДОСЛІД 4. Окисні властивості сполук Мангану (VІІ)
В пробірку внести декілька крапель розчину перманганату Калію та розчину сірчаної кислоти і по краплям додавати розчин йодиду Калію до знебарвлення розчину. Визначити вільний йод за допомогою йод-крохмальної реакції.
Завдання. Скласти рівняння реакції, якщо Mn7+ переходить до Mn2+.
ДОСЛІД 5. Якісні реакції на іони Феруму (ІІ) та (ІІІ)
-
До розчину сульфату Феруму (ІІ) додати 1 краплю розчину гексаціаноферату (ІІІ) Калію. Відмітити забарвлення осаду (турнбулеву синька).
-
До пробірки внести 3-4 краплі розчину хлориду Феруму (ІІІ) і додати 1 краплю розчину гексаціаноферату (ІІ) Калію. Звернути увагу на забарвлення осаду берлінської блакиті.
-
Внести до пробірки 8-10 крапель розчину хлориду Феруму (ІІІ) і 1 краплю розчину роданіду Калію або амонію. Відмітити забарвлення розчину, що утворився.
Завдання. Скласти рівняння реакції в молекулярному та іонно-молекулярному вигляді. Зробити висновок про якісні реактиви на іони Феруму (ІІ) та (ІІІ).
ДОСЛІД 6. Отримання гідроксидів Феруму (ІІ) та (ІІІ)
6.1. В дві пробірки внести по 5-7 крапель розчину сульфату Феруму (ІІ) і додати декілька крапель розчину гідроксиду Натрію. Відмітити забарвлення осадів. До першої пробірки прилити – хлороводневу кислоту, вміст другої – перемішати скляною паличкою до зміни забарвлення.
6.2. До 5-7 крапель хлориду Феруму (ІІІ) по краплям прилити розчин гідроксиду Натрію. Відмітити колір осаду. Додати розчин сірчаної кислоти до розчинення осаду.
Завдання. Скласти рівняння реакцій, що відбуваються. Зробити висновок про властивості гідроксидів Феруму (ІІ) та (ІІІ).
ДОСЛІД 7. Отримання та дослідження властивостей гідроксиду Купруму (ІІ)
В три пробірки налити 5-7 крапель сульфату Купруму і додати в усі пробірки розчин гідроксиду Натрію до випадіння осаду. Потім додати при перемішуванні до повного розчинення осадів: до першої – розчин хлороводневої кислоти, до другої – розчин аміаку. Вміст третьої пробірки нагріти до кипіння та відмітити зміну забарвлення.
Завдання. Скласти рівняння реакцій в молекулярному та іонно-молекулярному вигляді. Зробити висновок про властивості гідроксиду Купруму (ІІ).
ДОСЛІД 8. Отримання амінокомплексу Купруму (ІІ)
В пробірку налити 5-7 крапель сульфату Купруму і по краплях додати розчин аміаку до повного розчинення осаду основної солі, що випадає спочатку. Відмітити забарвлення розчину.
Завдання. Скласти рівняння реакції в молекулярному та іонно-молекулярному вигляді, якщо утворюється сульфат тетраамінкупруму (ІІ). Зробити висновок про здатність іону Купруму до комплексоутворення.
ДОСЛІД 9. Комплексні сполуки Цинку
До пробірки внести 5-6 крапель розчину сульфату Цинку та по краплях додати розчин гідроксиду амонію до утворення осаду, а потім до повного його розчинення.
Завдання. Скласти рівняння реакції утворення комплексної сполуки Цинку, якщо координаційне число 4.
ДОСЛІД 10. Якісні реакції на Hg2+ та [Hg2]2+
10.1. До пробірки налити декілька крапель розчину нітрату Ртуті (ІІ) та по краплях додати розчин гідроксиду Амонію до утворення білого осаду нітрату меркурамонію.
10.2. До пробірки налити декілька крапель розчину нітрату Ртуті (І) та по краплях додати розчин гідроксиду Амонію до утворення спочатку білого осаду, який забарвлюється у чорний колір металічної Ртуті.
2Hg2(NO3)2 + 4NH3 + H2O = [Hg2ONH2]NO3+ 2Hg + 3NH4NO3
[Hg2ONH2]NO3 = [HgONH2]NO3 + Hg
Завдання. Записати рівняння якісної реакції з утворенням комплексної сполуки Ртуті.