- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Змістовий модуль I. Неорганічна хімія
- •Тема 5. Гідроген. Хімія лужних металів. Хімія лужно - земельних елементів.
- •Змістовий модуль іі. Фізична та колоїдна хімія
- •Тема 14. Дисперсні системи та їх класифікація.
- •Тема 15. Мікрогетерогенні системи.
- •Тема 16. Напівколоїди та розчини високомолекулярних сполук.
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Техніка безпеки та правила роботи в хімічній лабораторії Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки під час роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Розділ і. Неорганічна хімія Лабораторна робота №1. Класи неорганічних сполук
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Оксиди.
- •Кислоти.
- •Основи.
- •Амфоліти.
- •Паспорт роботи
- •Експериментальна частина Техніка безпеки.
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •ТермоХімія. Мета роботи – навчитися експериментально визначати ентальпію хімічних реакцій і робити розрахунки, використовуючи термохімічні рівняння.
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Паспорт роботи.
- •Експериментальна частина
- •Хід роботи.
- •Результати. Оформлення роботи.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №5. Кінетика та швидкість хімічних реакцій
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Хімічна рівновага
- •Паспорт роботи
- •Експеріментальна частина
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6. Періодична система та періодичний закон д.І. Менделєєва
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Періодична система і будова атома.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7. Властивості гідрогену та його сполук
- •Теоретична частина
- •Проста речовина
- •Практична частина Одержання та властивості Гідрогену. Окисно-відновні властивості Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8. Властивості лужних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужних металів та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №9. Властивості лужноземельних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужноземельних металів та їх сполук
- •Контрольні питання
- •Елементи іv – а групи
- •Властивості Алюмінію, Карбону, Силіцію, Стануму, Плюмбуму та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Властивості Нітрогену, фосфору та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Галогени
- •Практична частина Властивості р-елементів та її сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №13. Загальна характеристика d-елементів
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №14. Тема: комплексні сполуки
- •Експериментальна робота Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 16. Розчини неелектролітів
- •Способи вираження складу розчину
- •Тиск насиченого пару розведених розчинів
- •Температура замерзання розбавлених розчинів
- •Температура кипіння розведених розчинів
- •Осмотичний тиск
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 17. Розчини електролітів
- •Роль розчинника в процесі дисоціації
- •Стан сильних електролітів у розчинах. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Рівновага в насичених розчинах електролітів
- •Реакція обміну в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 18. Розчини електролітів
- •Гідроліз солей
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 19. Поверхневі явища та адсорбційні рівноваги
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 20. Дисперсні систем та їх класифікація
- •Методи визначення молекулярної маси високомолекулярних сполук.
- •Середня молекулярна маса
- •Контрольні питання:
- •Список літератури
Розділ і. Неорганічна хімія Лабораторна робота №1. Класи неорганічних сполук
Мета роботи – повторити матеріал середньої школи і пригадати символіку, класифікацію і номенклатуру хімічних сполук, написати рівняння хімічних реакцій.
Вимоги до знань та умінь
Студент повинен знати: - які сполуки називаються оксидами, їх класифікація і номенклатура;
-
які сполуки відносяться до гідроксидів;
-
що називається кислотами, гідроксидами, солями, їх класифікація і номенклатура.
Студент повинен вміти: - скласти рівняння реакції і практично здійснити їх;
-
по формулі оксиду скласти відповідну формулу кислоти чи гідроксиду;
-
записати ступінчату дисоціацію кислот, гідроксидів, солей.
Теоретична частина
Усі хімічні речовини діляться на прості і складні. Прості складаються з одного і того ж елемента (H2, O2, Fe, Cu, і т.д.) ; складні – із двох і більше елементів (ZnO, NaCl, CaOHCl, NaHCO3 і т.д.).
Прості діляться на метали і неметали. Складні на органічні і неорганічні. До класу неорганічних сполук відносяться оксиди, кислоти, гідроксиди і солі.
Оксиди.
Оксиди – хімічні сполуки елемента з киснем. Формула ЭxOy.
Назва оксиду – складається так. Спочатку говоримо слово оксид, потім називаємо елемент, який утворює цей оксид, Na2O - оксид натрію, BaO – оксид барію. Коли елемент утворює декілька оксидів, то в їх назві указують ступінь окислення елемента (римською цифрою в дужках). Наприклад: СО – оксид вуглецю (ІІ), СО2 – оксид вуглецю (IV).
Класифікація: Оксиди бувають солеутворюючими (Na2O, CaO, Fe2O3) і несолеутворюючими (CO, SiO, N2O,NO). Солеутворюючи оксиди поділяються на основні, кислотні та амфотерні.
Основні – оксиди, гідрати яких є основи . Наприклад: (Na2O, BaO, CuO). Їм відповідають гідроксиди: NaOH, Ba(OH)2, Cu(OH)2.
Кислотні – оксиди, гідрати яких є кислоти. Наприклад: СО, SO3, P2O5, їм відповідають кислоти H2CO3, H2SO4, H3PO4.
Амфотерні (амфоліти) – оксиди, гідрати яких є основи або кислоти в залежності від рН середовища. Наприклад: ZnO, SnO, Al2O3. Їм відповідають гідроксиди Zn(OН)2 , Sn(OН)2 , Al(OН)3 або кислоти H2ZnO2 , H2SnO2 , (HAlO2 · H2O).
Кислоти.
Кислоти – електроліти, які у водних розчинах дисоціюють тільки на катіони водню і аніони кислотного залишку.
HCl → H+ + Cl-
H2SO4→ H++HSO
HSO→ H++ SO
Кислоти бувають кисневмісні (HNO3, H2SO4, H3PO4) і безкисневі (HCl, HBr, H2S).
По кількості атомів водню в кислоті вони бувають одно -, двох -, трьох - і багатоосновні. Наприклад: HCl – одноосновна, H2SO4 – двохосновна, H3PO4 – трьохосновна.
Назва кисневмісних кислот залежить від елементу, який утворює цю кислоту з додатком закінчення – на, коли ступінь окислення елемента відповідає номеру групи в періодичній системі H2SO4 – сірчана кислота, HNO3 - азотна.
По мірі зниження ступеня окислення суфікси змінюються у слідуючому порядку: - вата, - иста, - ватиста. Наприклад: HClO4 – хлорна кислота, HClO3 – хлорновата кислота, HClO2 – хлориста кислота, HСlO – хлорноватиста кислота.
Коли елемент в одній і тій же ступені окислення утворює декілька кисневмісних кислот, то до назви кислоти з меншим числом кисневих атомів добавляють приставку мета, з більшим – орто. HPO3 – метафосфорна кислота, H3PO4 - ортофосфорна кислота.
Назва безкисневмісних кислот залежить від назви елемента, який утворює цю кислоту з додаванням закінчення “о” і додаванням слова “воднева”. HCl – хлороводнева, або соляна кислота, HBr - бромоводнева.