Діяльність Миколи Зерова

По закінченні Зіньківської школи, де його однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня, Зеров навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях (1903—1908). У 1909–1914 роках — студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира.

З голодного Києва Миколу Зерова запрошують на роботу до Баришівської соціально-економічної школи, де він працює близько трьох років. Усі вірші його збірки «Камена» (1924) написано саме тут. Також у Баришівці Зеров зробив багато перекладів, написав низку сонетів та сатир-пародій, кілька невеликих оповідань.

Того ж 1924 року було надруковано «Камену» — першу

збірку віршів Зерова, до якої, втім, було включено й

перекладний розділ. Автор скромно виправдовував це перед сучасниками потребою розробляти мову і стиль, удосконалювати техніку й синтаксичну гнучкість

української поезії, називаючи свої сонети «сухарями» на

розкішному бенкеті поетичної фантазії.

Глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока версифікативна майстерність творів Зерова вражали сучасників.

Щоправда, багато хто поетові закидав, що він несучасний, байдужий до актуальних проблем. Підстави для таких тверджень давали не тільки його вірші, а й перший випуск історико- літературного нарису «Нове українське письменство» і монографія «Леся Українка», також видані 1924 року

Від 1926 року Зеров виступав лише як літературний критик, зосередивши основні зусилля на перекладах та історико-літературних студіях. Того ж року офіційна влада звинуватила «неокласиків» в антипролетарських настроях. Григорій Майфет 3 липня 1927 року так писав Зерову про настрої в Харкові: «Взагалі літературна ситуація жахлива. Тичина каже: „Мені шкода не того, що я нічого не друкую, а того, що я нічого не пишу для себе…“».

Перша публікація Зерова з'явилася 1911 року, а жовтнем 1929 року датується власноручна картотека його публікацій, що нараховувала 109 карток. Реєстр публікацій був доповнений бібліографами Тамарою Волобуєвою (89 карток), Федором Максименком (25 карток) та істориком Сергієм Білоконем (посмертні публікації з 1973 року).

Твори:

•Антологія римської поезії,"Друкар", Київ, (1920)

•Нова українська поезія, Антологія, «ДВУ», Київ, (1920)

•Перец І. Л., Народні оповідання, переклад з єврейської М. Зерова і О. Гера, «ДВУ», Київ, (1920)

•Камена, «Слово», Київ, (1924; 2-ге вид. 1943)

•Нове українське письменство, вип. 1, «Слово», Київ, (1924)

•Сяйво (хрестоматія), упор. М. Зерова, Київ (1924).

•Григорій Сковорода, Вірші латинською мовою, переклад М. Зерова, «Червоний шлях», 3, (1924)

•Валерій Брюсов, 1873—1924, «ДВУ», Київ, (1925) — 14 перекладів М. Зерова.

•До джерел, Збірник статей, «Слово», Київ, (1926, 2-ге вид. 1943)

•Словацький, Мазепа, Трагедія на п'ять актів, переклад і вступна стаття М. Зерова, «Слово», Київ, (1926)

•Наші літературознавці і полемісти, «Червоний шлях», 4, (1926)

•Квітка й українська проза, «Життя й революція», XII, (1928)

•У справі віршованного перекладу, «Життя й революція», IX, (1928)

•Літературна позиція Старицького, «Життя й революція», VI, (1929)

•Від Куліша до Винниченка, Збірник статей, «Культура», Київ, (1929)