Пожарная безопасность в строительстве / Нормативные документы Украины / DBN V.1.1-7-2016
.pdfпр. ДБН В.1.1-Х:201Х
Допускається не влаштовувати зовнішні пожежні драбини на перепаді висот покрівель понад 10 м, якщо на кожну з покрівель передбачено виходи відповідно до 9.3.
9.8Для підйому на висоту від 10 м до 20 м та у місцях перепаду висот покрівель від 1 м до 20 м слід застосовувати зовнішні пожежні драбини типу П1, а для підйому на висоту більше 20 м та у місцях перепаду висот більше 20 м – зовнішні пожежні драбини типу П2.
9.9Зовнішні пожежні драбини повинні виконуватися з негорючих матеріалів і розташовуватися на відстані, не меншій за 1 м від віконних прорізів. Цю відстань допускається зменшувати у разі улаштування у прорізах зовнішніх стін протипожежних вікон.
9.10Між сходовими маршами слід передбачати проміжок завширшки у просвіті не менш ніж 75 мм.
9.11У будинках різного призначення, що мають умовну висоту понад 26,5 м, а в житлових будинках з умовною висотою понад 47 м слід передбачати пожежні ліфти.
Улаштування таких ліфтів повинно передбачатися відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.2-38, ДБН В.2.2-9 та інших НД, якими встановлюються вимоги до зазначених ліфтів.
9.12 У будинках будь-якого призначення з ухилом покрівлі до 12% включно та висотою від поверхні землі до карниза або верху зовнішньої стіни (парапету) понад 10 м, а також у будинках з ухилом покрівлі понад 12% і висотою від рівня землі до карниза або верху зовнішньої стіни (парапету) понад 7 м слід передбачати огородження за периметром покрівлі відповідно до ГОСТ 25772. Незалежно від висоти будинку, огородження, яке відповідає вимогам цього стандарту, слід передбачати для плоских покрівель, що експлуатуються, балконів, лоджій, зовнішніх галерей, відкритих зовнішніх сходів, сходових маршів і сходових площадок.
57
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
9.13 У підвальних поверхах, частинах підвальних поверхів (у тому числі в коридорі), відокремлених між собою протипожежними стінами або перегородками слід передбачати не менше двох вікон з розмірами 0,75 м х 1,2 м з приямками.
Вільну площу зазначених вікон необхідно приймати за розрахунком, але не менш ніж 0,2% площі цих приміщень.
9.14До систем протипожежного водопостачання будинків повинен бути забезпечений вільний доступ для пожежно-рятувальних підрозділів та їх обладнання.
9.15Пожежні депо на території населених пунктів (міст) і об’єктів слід передбачати відповідно до вимог ДБН 360, СНиП ІІ-89, ДБН Б.2.4-3 та [3].
10 ОСНОВНІ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ПОЖЕЖІ
10.1 Автоматичні системи пожежогасіння та пожежної сигналізації
10.1.1Необхідність обладнання будинків і приміщень автоматичними системами пожежогасіння (АСПГ) та системами пожежної сигналізації (СПС), вибір типу АСПГ (виду вогнегасної речовини, способу гасіння) типу СПС (типу і кількості автоматичних пожежних сповіщувачів, обладнання та апаратури СПС) слід визначати відповідно до ДБН В.2.5-56, інших НД з цього питання, у тому числі відомчих (галузевих) переліків, погоджених центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сферах техногенної та пожежної безпеки.
10.1.2Проектування та монтаж АСПГ та СПС здійснюють відповідно до вимог ДБН В.2.5-56 та інших НД з цього питання.
58
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
10.2 Протипожежне водопостачання для зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння
10.2.1 Необхідність обладнання населених пунктів, підприємств, установ,
організацій, будинків системами протипожежного водопостачання (протипожежними водопроводом, резервуарами, водоймами і т. ін.) для зовнішнього пожежогасіння, проектування та улаштування таких систем визначається ДБН В.2.5-74.
10.2.2 Необхідність обладнання будинків різного призначення системами протипожежного водопостачанням для внутрішнього пожежогасіння, проектування та улаштування таких системам визначається ДБН В.2.5-64.
Сигнал про відчинення шаф пожежних кранів із зазначенням поверху, секції будинку (номеру під’їзду), повинен передаватися до пожежного посту (диспетчерської).
10.3 Димота теплозахисні системи
10.3.1 Необхідність обладнання будинків і приміщень різного призначення димота теплозахисними системами проектування та улаштування таких систем визначається ДБН В.2.5-56, інших НД.
10.4 Системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей
10.4.1Необхідність обладнання будинків різного призначення системами оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, проектування та улаштування таких системам визначається ДБН В.2.5-56, НАПБ А.01.003.
10.4.2Вимоги до електропостачання, заземлення, занулення, вибору та прокладання мереж оповіщення слід приймати за аналогією з вимогами щодо проектування СПС за ДБН В.2.5-56.
10.5 Системи централізованого пожежного спостереження
10.5.1 Необхідність обладнання будинків різного призначення системами централізованого пожежного спостереження визначається ДБН В.2.5-56.
59
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
10.6 Диспетчеризація та автоматизація систем протипожежного захисту
10.6.1 Необхідність улаштування у будинках різного призначення диспетчеризації (центральний пункт управління) та автоматизації систем
протипожежного захисту визначається ДБН В.2.5-56.
60
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
Додаток А
(довідковий)
ОРІЄНТОВНЕ ПОРІВНЯННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЖЕЖНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ
БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ З ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ПОЖЕЖНОЮ
КЛАСИФІКАЦІЄЮ
Європейська пожежна класифікація будівельних виробів та матеріалів з урахуванням призначеного використання прийнята Рішенням комісії ЄС від
8 лютого 2000 року «Використання Директиви 89/106 ЄЕС відповідного пожежної класифікації будівельних матеріалів (номер публікації С (2000) 133)» [2].
Відповідно до цього Рішення у стандарті EN 13501-1 [1] наведено процедуру встановлення європейської пожежної класифікації будівельних виробів та матеріалів.
Європейська пожежна класифікація відрізняється від національної пожежної класифікації, яка наведена у підпунктах 5.1.1 – 5.1.8 цих Норм, як за методами визначення показників пожежної небезпеки будівельних матеріалів, так і за критеріями, що визначають відповідні групи цих показників.
Орієнтовне порівняння національної пожежної класифікації, встановленої у розділі 5 цих Норм, з європейською пожежною класифікацією за EN 13501-1 [1] для матеріалів оздоблення стін і стель будинків наведено у таблиці А.1 та для матеріалів підлог – у таблиці А.2. Символ «–»в цих таблицях означає те, що в європейській класифікації відсутній показник пожежної небезпеки, який є в національній класифікації.
61
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
Таблиця А.1 – Орієнтовне порівняння національної пожежної класифікації будівельних матеріалів для оздоблення стін та стель згідно з ДБН В.1.1-7 з європейською пожежною класифікацією відповідно до EN 13501-1 [1].
|
Показник пожежної небезпеки |
Класифікація згідно |
Класифікація згідно |
|
|
|
будівельного матеріалу |
ДБН В 1.1-7-2002 |
EN 13501-1 [1] |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Негорючий |
НГ |
А1 |
|
|
Низької горючості |
Г1 |
A2-s1,d1; A2-s1,d2 |
|
|
|
|
А2-s2,d0; A2-s2,d1; |
|
|
|
|
A2-s2,d2 |
|
|
|
|
А2-s3,d0; A2-s3,d1; |
|
|
|
|
A2-s3,d2; |
|
|
|
|
B-s1,d0; B-s1,d1; B-s1,d2 |
|
|
|
|
B-s2,d0; B-s2,d1; B-s2,d2 |
Горючий |
|
|
|
B-s3,d0; B-s3,d1; B-s3,d2 |
|
Помірної горючості |
Г2 |
C-s1,d0; C-s1,d1; C-s1,d2 |
|
|
|
|
C-s2,d0; C-s2,d1; C-s2,d2 |
|
|
|
|
C-s3,d0; C-s3,d1; C-s3,d2 |
|
|
|
Середньої горючості |
Г3 |
D-s1,d0; D-s1,d1; |
|
|
|
|
D-s1,d2 |
|
|
|
|
D-s2,d0; D-s2,d1; |
|
|
|
|
D-s2,d2 |
|
|
|
|
D-s3,d0; D-s3,d1; |
|
|
|
|
D-s3,d2 |
|
|
Підвищеної горючості |
Г4 |
E; E-d2 |
|
|
|
|
F |
Димоутворювальна |
|
З малою димоутворювальною |
Д1 |
s1 |
|
здатністю |
|
|
|
здатність |
|
|
|
|
З помірною |
Д2 |
s2 |
||
димоутворювальною здатністю |
|
|
||
|
|
|
||
З високою |
Д3 |
s3 |
||
димоутворювальною здатністю |
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Займистість |
|
Важкозаймистий |
В1 |
__ |
|
|
|
|
|
|
Помірнозаймистий |
В2 |
__ |
|
|
|
|
|
|
|
Легкозаймистий |
В3 |
__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
продуктів горіння |
Малонебезпечний |
Т1 |
__ |
Токсичність |
|
|
|
|
Помірнонебезпечний |
Т2 |
__ |
||
|
|
|
||
Високонебезпечний |
Т3 |
__ |
||
|
|
|
||
Надзвичайно небезпечний |
Т4 |
__ |
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
62
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
Таблиця А.2 – Орієнтовне порівняння національної пожежної класифікації будівельних матеріалів для підлог згідно з ДБН В.1.1-7 з європейською пожежною класифікацією згідно з EN 13501-1 [1].
Показник пожежної небезпеки |
Класифікація згідно |
Класифікація згідно |
|||
|
|
будівельного матеріалу |
ДБН В 1.1-7-2002 |
EN 13501-1 [1] |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Негорючий |
НГ |
А1fl |
|
|
|
|
|
|
Пошироення |
|
|
Не поширює |
РП1 |
А2fl -s1; A2fl -s2 |
полумя |
|
|
|
|
|
|
Локально поширює |
РП2 |
Bfl -s1; Bfl -s2 |
||
|
|
|
|
||
|
Помірно поширює |
РП3 |
Cfl -s1; Cfl -s2; Dfl -s1; Dfl -s2 |
||
|
|
|
|
||
|
|
Значно поширює |
РП4 |
Efl ; Ffl |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З малою |
Д1 |
|
Димоутворювальна |
|
|
димоутворювальною |
|
s1 |
|
|
здатністю |
|
|
|
здатність |
|
|
|
|
|
|
З помірною |
Д2 |
|
||
|
димоутворювальною |
|
s2 |
||
|
здатністю |
|
|
||
|
|
|
|
||
|
З високою |
Д3 |
|
||
|
димоутворювальною |
|
|
||
|
|
|
здатністю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Важкозаймистий |
В1 |
__ |
Займистість |
|
|
|
|
|
|
|
Помірнозаймистий |
В2 |
__ |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Легкозаймистий |
В3 |
__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
продуктів горіння |
|
Малонебезпечний |
Т1 |
__ |
Токсичність |
|
|
|
|
|
|
Помірнонебезпечний |
Т2 |
__ |
||
|
|
|
|
||
|
Високонебезпечний |
Т3 |
__ |
||
|
|
|
|
||
|
Надзвичайно |
Т4 |
__ |
||
|
небезпечний |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
63
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
Додаток Б
(обов'язковий)
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РОЗРАХУНКОВИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ
ВОГНЕСТІЙКОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
Розрахункові методи можуть використовуватися для оцінки вогнестійкості конструктивної системи будинків та споруд, частини конструктивної системи та окремих будівельних конструкцій будь-яких видів, за винятком тих, в яких основним граничним станом з вогнестійкості є втрата цілісності, для інтерполяції та екстраполяції результатів випробувань будівельних конструкцій на вогнестійкість, а також для оптимізації конструктивних параметрів будівельних конструкцій з метою забезпечення нормованої вогнестійкості.
Б.1 Сутність розрахункових методів
Б.1.1 Розрахунок вогнестійкості будівельних конструкцій має враховувати такі етапи:
–вибір відповідних проектних сценаріїв пожежі;
–визначення відповідних температурних режимів;
–розрахунок підвищення температури в будівельних конструкціях;
–розрахунок механічної роботи конструктивної системи в умовах пожежі.
Зазначені вище етапи розкрито в ДБН В.1.2-7, , ДСТУ-Н Б EN 1991,
ДСТУ-Н Б EN 1992, ДСТУ-Н Б EN 1993, ДСТУ-Н Б EN 1994, ДСТУ-Н Б EN 1995,
ДСТУ-Н Б EN 1996, ДСТУ-Н Б EN 1999 (Єврокодах 1-6, 9), які встановлюють загальні положення і методи розрахунку на вогнестійкість конструкцій із залізобетону, сталі, сталезалізобетону, деревини, каменю та алюмінію.
Б.1.2 Для оцінки вогнестійкості слід застосовувати підходи, засновані на розгляді сценаріїв реальної або умовної пожежі.
У разі розгляду сценаріїв реальної пожежі для розрахунку теплового впливу пожежі на будівельному об’єкті (наприклад, у приміщенні, у групі приміщень або
64
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
на частинах будівельного об’єкта) мають буди застосовані спрощені або уточнені моделі пожежі.
У разі розгляду сценаріїв умовної пожежі слід застосовувати номінальні температурні режими (залежність середньої по об’єму приміщення температури газового середовища від тривалості пожежі), зокрема, стандартний температурний режим, температурний режим зовнішньої пожежі, температурний режим вуглеводневої пожежі.
Б.1.3 Розрахунок вогнестійкості має містити етап визначення підвищення температури в будівельних конструкціях (теплотехнічна задача) під час пожежі, а для несучих конструкцій – і етап визначення їх напруженно-деформованого стану (статична задача).
При цьому, залежно від вибору температурного режиму, слід використовувати такі положення:
–для номінального температурного режиму теплотехнічний та статичний розрахунки будівельних конструкцій виконують для визначеного проміжку часу tвим, не враховуючи стадію затухання;
–при розгляді реальної пожежі теплотехнічний та статичний розрахунки будівельних конструкцій виконують для повної тривалості пожежі,
враховуючи стадію затухання.
Б.1.4 Залежно від об’єкту, який піддано аналізу (окрема конструкція, чи частина конструктивної системи, чи конструктивна система в цілому), і обраного сценарію пожежі, для розрахунку вогнестійкості має бути застосовано уточнений метод, спрощений метод або табличний метод.
Для розрахунку вогнестійкості частини конструктивної системи та конструктивної системи в цілому слід застосовувати тільки уточнений метод.
Табличний метод може бути застосовано тільки для окремої конструкції, за умови обрання сценарію умовної пожежі.
65
пр. ДБН В.1.1-Х:201Х
Б.1.5 При оцінюванні вогнестійкості частини конструктивної системи або конструктивної системи в цілому необхідно враховувати непрямі вогневі впливи (внутрішні сили або моменти, що спричинені тепловим розширенням).
Б.1.6 Межу вогнестійкості будівельної конструкції слід визначати шляхом розрахунку несучої і (або) теплоізолювальної здатності конструкції під впливом номінального температурного режиму пожежі.
Б.1.7 Ознакою втрати несучої здатності слід вважати виникнення в конструкції граничних деформацій, наведених у 9.1 ДСТУ Б В.1.1-4.
Б.1.8 Ознакою втрати теплоізолювальної здатності слід вважати перевищення середньої температури на поверхні конструкції, що не обігрівається, над початковою середньою температурою цієї поверхні на 140 0С або перевищення температури в будь-якій точці поверхні конструкції, що не обігрівається, над початковою температурою в цій точці на 180 0С.
Б.1.9 Допускається не визначати значення межі вогнестійкості конструкції, обмежуючись перевіркою збереження теплоізолювальної і (або) несучої здатності конструкції в момент часу tвим (від початку вогневого впливу), що дорівнює нормованій межі вогнестійкості.
Якщо за несучою і/або теплоізолювальною здатністю граничний стан не досягається, то слід зазначати, що межа вогнестійкості конструкції не менша за значення tвим, необхідне для даної конструкції під час застосування в будинках певного ступеня вогнестійкості.
Якщо в момент часу tвим несуча здатність конструкції буде недостатньою для сприйняття прикладеного навантаження або температура поверхні, що не обігрівається, перевищить допустимі значення, то межа вогнестійкості конструкції буде меншою за необхідне для даної конструкції значення і слід вносити зміни до конструкції для підвищення її вогнестійкості.
66