1.Тенденції розвитку вітчизняної журналістики 3

2.Функція артикуляції, соціалізації… 5

3. Специфічні риси та умови журналістської діяльності див. питання 79 6

4. Суспільство і соц. інформація 6

5. Журналістика думки, власного погляду. Нова журналістика 8

6.Критерії ефективності 9

7. Організація діяльності друкованих ЗМІ СТАТТЯ 6 ЗУ «Про друковані ЗМІ» 10

8. Радіожурналістика у системі ЗМІ ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» дод. до питання 77 13

9. Професійна якість журналіста 13

10. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики 14

11. Деклараційна, педагогічна і адвокатська журналістика. 15

12. Поняття інформації. 15

13. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної преси. 16

14. Права та обов'язки журналістів відповідно до Закону України “ Про пресу ”. 16

15. Закон України "Про і-цію". 17

16. Результативність журналістської діяльності. 24

17. Форма власності у сфері журналістської діяльності. 25

18. Журналістика як система засобів масової інформації. 25

19. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці. 26

20. Гуманізм як принцип журналістської діяльності. 27

21. Виникнення і становлення української журналістики. 28

22. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України». 29

23. Економічні аспекти права на комунікацію. 30

24. Джерела формування української журналістики. 31

25. Cоціальна відповідальність і професійна компетентність журналіста. 35

26. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї. 35

27. Тенденції сучасних ЗМІ (монополізація, інтернаціоналізація, уніфікація, комерціалізація). 38

28. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики. див. питання 75 39

29. Етичні принципи засобів масової інформації. 41

30. Зміст поняття «журналістика». 47

31. Європейська конвенція з прав людини (1950). 48

32. Етика як система моральних і творчих принципів журналістської діяльності. 54

33. Функції кореляції та реклами. 56

34. Специфічні особливості різних ЗМІ. 57

35. Роль тексту у підвищенні ефективності ЗМІ 59

36. Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі див. питання 80 60

37. Форми власності в сфері журналістської діяльності 60

38. Журналістика в системі сучасних інститутів 61

39. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій 62

40. Преса і проблеми національного відродження 62

41. Закон “Про друковані засоби масової інформації (пресу) України” 63

42. Свобода слова і влада в Україні 66

43. Принципи журналістики. 67

44. Закон України «Про і-цію». 67

45. Журналістика в системі соціальних інститутів 70

46. Проблеми розуміння та реалізації свободи преси та журналістської діяльності. 71

47. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації. 72

48. Журналістика і соціальні інститути с-ва. 72

49. Право громадян на і-цію - найістотніша ознака демократії. 73

50. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення. 74

51. Соціальні фактори, що впливають на розвиток ЗМІ. 75

52. Сучасні теорії свободи преси та журналістської діяльності. 76

53. Юридичні аспекти права на комунікацію. 77

54. Законодавча база преси. 78

55. Засоби масової інформації: демократія та захист прав людини 79

56. Система принципів сучасної журналістики. 79

57. Історичні закономірності виникнення і розвитку журналістики. 80

58. Журналістика інтерпретації та точна журналістика 81

59. Міжнародні кодекси професійної етики журналістів. 81

60. Правові основи функціонування журналістики. 85

61. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення. 86

62. Функції обслуговування і розважання. 86

63. Визначення поняття “Засоби масової інформації”. 87

64. Сутність гуманістичної позиції журналістики. 87

65. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» 87

66. Журналістика у системі економічних відносин с-ва 88

67. Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси. 88

68. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності. 89

69. Пошукова журналістика і журналістика розслідування. 89

70. Природні здібності, знання і майстерність журналіста 90

71. Проблеми мас-медіа. 91

72. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності. 91

73. Основні норми професійної етики журналіста. 92

74. Актуалізація на сучасному етапі розвитку с-ва, принципів гуманізму, народності, правдивості журналістики. 93

75. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні інститути і посадових осіб 94

76. Характеристика основних видів інформаційної діяльності 97

77. Нові аспекти змісту і форми радіомовлення 97

78. Конкуренція в межах сучасної системи ЗМІ 99

79. Своєрідність літературної праці в журналістиці 100

80. Вплив економічної і політичної свободи на пресу 101

81. Телебачення в системі засобів масової інформації 103

82. Розважальна і спеціальна журналістика 104

83. Журналістика сучасного періоду. 106

84. Основні види інформаційної діяльності. 106

85. Журналістика як галузь творчої діяльності. 107

86. Поняття “свободи преси” і “четверта влада” як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві (сучасні світові концепції). 107

87. Функції журналістики. 107

88. Характеристика критеріїв цінності інформації. 109

89. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» 109

90. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України 117

1.Тенденції розвитку вітчизняної журналістики

Непрофесійність і неосвіченість, відсутність солідарності і зарозумілість, економічна залежність (в тому числі в контексті олігархізації ЗМІ), безкарність і пропаганда – ключові проблеми української журналістики, на думку журналістів. Серед досягнень: свобода слова, становлення суспільного мовника і роздержавлення, поява незалежних стартапів, заповнення ніш, що раніше пустували, шана різноманіттю, вагомість професії та поява нових імен.

Журналісти все менше «обслуговують» політиків і все частіше звертають увагу на суспільство.

У ЗМІ все частіше йдеться про важливість культури для повноцінного життя нації. Знову актуалізується питання просвітництва, яке, попри гаджетову начинку і модернову оболонку с-ва, не втратило своєї місії. Багато журналістів, як з’ясувалось, прожили останніх 20-25 років у якійсь паралельній реальності і тепер відкривають для себе очевидні речі: концертні зали (я тут ніколи не був!), музеї (а такий є?), імена видатних митців (о, а він ще живий?). І ці відкриття надихають їх ділитись радістю з іншими!

Ще одна проблема, яка заважає якісному зростанню, на мою думку, це кволе саморегулювання. Комплексне питання, яке дотичне і до прес-карт, і до питань етики і до розвитку профстандартів. Без системної, потужної і щирої ініціативи знизу навряд можна очікувати на прориви.

Різке падіння освітнього рівня журналістів. Мова як про банальну ерудицію, так і про незнання азів своєї роботи. Але кількість фільтрів, кар'єрних драбин у нормальних перевірених виданнях скоротилася. Відповідно, на ринку надлишок некваліфікованої робочої сили, яка готова демпінгувати в усіх сенсах.

І так ми виходимо на другу проблему. Це величезна втрата журналістами розуміння своєї професії в плані неупередженості та непідкупності. Внаслідок демпінгу в нас виросла ціла когорта людей, які вважають, що журналістам за гроші можна робити все і що ніякої соц. відповідальності вони не несуть.

Низька оплата праці порівняно з багатьма іншими професіями, і особливо зважаючи на суспільну відповідальність, властиву роботі журналіста. Це зумовлює розчарування у професії багатьох журналістів, які, пропрацювавши кілька років, усвідомили, що праця журналіста загалом цінується низько.

Медіа не стали бізнесом. У результаті їх утримують и використовують у своїх політичних чи бізнес-інтересах власники. У результаті й медійники не дбають про авторитет чи стандарти, а ганяються за рейтингами. Непрозорість фінансування, а отже – залежність від того, хто платить, а не від читача чи глядача.

Ще одна проблема – відокремлення громадянської позиції від професійної. Де межа патріотизму? Де починається професія з її вимогою двох точок зору й об‘єктивності? Це дуже непросте і болюче питання, довкола якого ще буде зламано багато списів. Але я все-таки за розуміння того, що життя не чорно-біле.

З позитивного відзначу конвергенцію медіа, яка дозволяє якісному журналісту охопити велику кількість споживачів його контенту. І добре, що є ще островки справжньої свободи, а не видимості свободи. Але тенденція сумна. Як шагренева шкіра, вони стають дедалі меншими. Здаватися і бути -погодьтеся, то велика різниця.

Журналістська солідарність існує. Це і одностайна підтримка українських журналістів, які незаконно переслідуються в Росії, – Романа Сущенка та Миколи Семени. Це хвиля публікацій та заяв на підтримку Марії Варфоломеєвої, яка понад рік перебувала в полоні в Луганську. Траплялися за цей час випадки менш відомі: наприклад, коли в зоні АТО тележурналісти кидали знімати сюжет для того, щоб відвезти до лікарні потерпілого колегу з іншої редакції.

Позитивні тенденції останнiх років – вирic рівень свободи слова, виникла можливість більше спілкуватися з медiаекспертами з європейських країн, подорожувати, брати участь у тренінгах та грантових програмах.

Поява Суспільного мовлення — однозначний прорив. Роздержавлення комунальних ЗМІ.

Бурхливий розвиток розслідувань. Попри низьку дієвість багатьох виступів, суспільство привчається до того, що темні справи можна і варто виносити на світло. Інакше ми даємо добро на те, що подальша гра буде виключно на темному боці. А цього не можна допустити. Журналістські розслідування - це обов'язкова протидія злу. Рано чи пізно це дасть результат.

Грудень 2016р. - Висновок Європейського суду аудиторів. Політичні еліти та ЗМІ України підконтрольні олігархічним кланам. 2016 р. – вбивства журналіста Павла Шеремета. 107 місце у рейтингу свободи слова «Репортери без кордонів».

2015 р. – В. Яремчук «Розмова з літератором: сучасна українська художня творчість в іменах». У цій книзі подана цитата Андрія Кокотюхи: «Стан сучасної журналістики: вигаданому вірять, правду вважають замовною піснею чужого голосу.»

Січень 2016р. – Закон «Про іномовлення». Мета: захист національних інтересів України; формування позитивного іміджу у світі. Ств. Міністерство інф. Політики. 1 жовтня 2015 р. ним зорганізований телеканал на базі БТБ і УТР UATV. Канал на Youtube, кабельні мережі ( Молдова, Словенія, Грузія, Ізраїль, Азербайджан, кілька країн Балтії) 58 угод з кабельними операторами. 3 супутники – терит. США, Канада, Мексика, Туреччина, деякі арабські країни, деякі країни сх. Європи, Данія, Польща, Латвія. Мізерне фінансування. 2016р. – 0 2017 – 100млн грн. 20 тис глядачів щомісяця переглядають наш канал ( більше 2 хв) 5 глядачів реально дивляться. Канал Youtube – 1-10 гл. З 2014 р 1+1 розпоч. Мовну платформу «Ukraine today». Півроку працював. З 1 січня 2017 р. припинив роботу сайт проекту. Нульова зацікавленість держави. «Жоден укр. канал не здатний продукувати міжнародний контент у св. масштабі.» 25 лютого 2017 р. – Президент України підписав доктрину інф. безпеки України. Пр.: « Необхідність у такому продемонструвала РФ. Інф. сфера – арена протистояння». Надання КМ, СБУ, МІП, Держком тб і радіомовлення механізмів виявлення та блокування інф в інтернеті, інф, що загрожує українцям. Загрози: пропаганда війни, розп. нац та реліг ворожнечі, заклики до зміни конституц влади. Заборонені пропаганда комун., нацист., тоталіт символіки. Моніторити порушення не лише, вивчаючи блоги, пости та іншу діяльність в інеті, а й ЗМІ. Доктрина покликана сформувати систему захисту в умовах вільного розвитку інформації. У доктрині прописана підтримка розвитку механізму саморегуляції на принципах соц. відповідальності. Йдеться про самоцензуру журналістики. Усунення функції критики та контролю влади. Збитки у сегменті свободи слова. Напрацювання стратегічного наративу для контролюючих органів. Застосування темників. * інф захист, * розвиток укр мов інф простору, * ств власного інф та культ продукту. Соціальні мережі – інструмент могутньої маніпуляції.

Проблеми: Провінційність (мавпування чужих зразків ), непрофесійність( люди без освіти), мовна проблема, звуження палітр жанрів, використання журналістики, як інструменту впливу, пропаганди.