Лабораторна №3

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

Тема: Особливість проведення інвентаризації земельних ділянок.

Мета: Провести аналіз інвентаризації земель.

Хід роботи:

1. Мета інвентаризація земель

2. Визначити порядок інвентаризації земель.

3. Описати формування реєстру земельної ділянки при виконанні інвентаризації земельних ділянок.

4. Описати формування зведеного плану інвентаризації.

1. Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

2. Державна інвентаризація земель проводиться відповідно до технічного завдання, яке розробляється виконавцем робіт та затверджується відповідно центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, якщо об'єктом інвентаризації є територія України, а в інших випадках його територіальними органами за погодженням з органом, який прийняв рішення про проведення державної інвентаризації земель, і передбачає такі етапи роботи:

1) структуризація об'єкта державної інвентаризації земель на окремі масиви, мікрорайони, квартали з визначенням кадастрових номерів;

2) складення переліків власників земельних ділянок і землекористувачів на підставі даних державного земельного кадастру із зазначенням площ земельних ділянок, складу угідь, належності до відповідної категорії земель;

3) установлення наявності документів, що посвідчують право на земельні ділянки;

4) уточнення обмежень прав на земельні ділянки;

5) перевірка в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, складу угідь та використання земельних ділянок за цільовим призначенням шляхом проведення відповідних геодезичних і землевпорядних робіт;

6) виявлення причин невідповідності меж та площі земельних ділянок даним документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та державного земельного кадастру;

7) підготовка пропозицій щодо узгодження даних, отриманих у результаті виконання робіт з проведення державної інвентаризації земель, з даними документів, що посвідчують право на земельну ділянку, і державного земельного кадастру;

8) виготовлення планово-картографічних матеріалів.

3. 1. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

2. Формування земельних ділянок здійснюється:

• у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

• шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

• шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

5. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

6. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

7. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

8. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

9. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

10. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

11. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

12. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь

4. Під час виконання камеральних робіт на робочий інвентаризаційний план наносяться межі земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні та межі угідь, отримані в результаті виконання топографо-геодезичних робіт. Складаються по контурні відомості з експлікацією, в яких зазначаються номери контурів, площа земельних ділянок, їх кадастрові номери (за наявності), площа угідь на момент проведення інвентаризації, площа обмежень (обтяжень) земельних ділянок, а також складається зведений інвентаризаційний план у такому ж масштабі, що визначений для робочого інвентаризаційного плану. Окремо складаються реєстри земельних ділянок (земель):

— наданих у власність (користування) з кадастровими номерами;

— наданих у власність (користування) без кадастрових номерів;

— не наданих у власність та користування у розрізі угідь;

— що використовуються без документів, які посвідчують право на них;

— що використовуються не за цільовим призначенням;

— невитребуваних земельних часток (паїв);

— від умерлої спадщини;

— меліорованих земель;

— деградованих земель;

— порушених земель.

На підставі зазначених реєстрів складається зведена порівняльна таблиця даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, та інформації, що міститься у Державному земельному кадастрі, в якій за наявності відображаються розбіжності. На зведеному інвентаризаційному плані відображається:

— межа об'єкта інвентаризації, межі адміністративно-територіальних утворень (одиниць), межі земельних ділянок, наданих у власність та користування, межі земель, не наданих у власність чи користування, наявні обмеження (обтяження), не витребувані земельні частки (паї), відумерла спадщина, межі земельних угідь з виділенням ріллі, що перебуває у державній власності;

— елементи гідрографії і гідротехнічні споруди, дорожня мережа, лінії електропередач (потужністю 04 тис. кВ і більше), нафто, газо, водопроводи, інші об'єкти, які мають захисні, охоронні ті інші зони;

— зрошувані та осушені землі.

На зведеному інвентаризаційному плані:

• чорним кольором наносяться межі земельних ділянок згідно з документами, що посвідчують право на земельну ділянку, і Державним земельним кадастром;

• червоним кольором — межі земельних ділянок за результатами проведення інвентаризації земель.