Учебные пособия / SlovSPR

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХНАДУ

Кафедра

інженерної та комп’ ютерної графіки

ДОВІДНИК-ТЛУМАЧНИК з інженерної графіки

для студентів технічних спеціальностей

Харків 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДОВІДНИК-ТЛУМАЧНИК з інженерної графіки

для студентів технічних спеціальностей

Затверджено Методичною радою університету Протокол № від __ __________ 2010 р.

Харків

ХНАДУ

2011

1

Цей довідник-тлумачник є стислою збіркою термінів та визначень, які найчастіше вживаються в технічній та навчальній літературі з інженерної графіки.

Інженерна графіка як прикладна дисципліна містить у собі правила та засоби виконання креслень, схем, графіків тощо. Звичайно, зміст і обсяг цієї дисципліни змінюється залежно від того, яку галузь науки і техніки вона обслуговує.

Початкові вислови і терміни довідника-тлумачника подані за російським алфавітом, далі йде їх переклад і тлумачення українською. Таким чином, користувач не тільки пізнає переклад слова, а й безпосередньо знайомиться з його значенням. Окремі визначення супроводжуються ілюстраціями. Однак вони не містять у собі елементів побудови, тому що довідник-тлумачник ці питання не висвітлює.

Умовні позначення і знаки, що зустрічаються в теорії і практиці креслення, подані у додатку.

3

рюють із площиною проекцій не прямий кут. Для забезпечення наочності необхідно, щоб напрям проекціювання не був паралельним жодній з натуральних координатних осей, а також жодній із граней даного тіла. В машинобудівному кресленні застосовують наступні види аксонометричних проекцій: прямокутну ізометрію, прямокутну і косокутну диметрію. Аксонометричне зображення, як і будь-яке інше, може бути виконане у відповідному масштабі.

АЛГОРИ́ТМ (араб. algorithm) − АЛГОРИ́ТМ. Сукупність операцій, що виконуються у відповідному порядку для розв’язування задач даного типу. Напр., алгоритм добування кореня. Всякий алгоритм містить у собі чітку послідовність перетворень, тому його можна застосовувати і для розв’язування графічних задач, напр., алгоритм для визначення точки перетину прямої і площини.

АЛФАВИ́Т ГРЕ́ЧЕСКИЙ – АЛФА́ВІТ ГРЕ́ЦЬКИЙ. Цей алфавіт лежить в основі

майже всіх західноєвропейських алфавітів, складається з 24 літер, транскрипції. Найменування наступні: Аα – альфа, Ββ – бета, Гγ – гама, Δδ – дельта, Εε – епсилон, Ζζ – дзета, Нη – ета, Θθ − тета, Ιι – йота, Κκ – каппа, Λλ – лямбда, Мµ – мю, Νν – ню, Ξξ – ксі, Οο – омікрон, Пπ – пі, Рρ – ро, Σσ – сигма, Тτ – тау, Υυ – іпсилон, Φφ – фі, Χχ – хі, Ψψ – псі, bω – омега.

АЛФАВИ́Т ЛАТИ́НСКИЙ − АЛФАВІ́Т ЛАТИ́НСЬКИЙ. Початкове запозичення в

етрусків з додаванням кількох літер. Історично видозмінювався. Сучасний латинський алфавіт застосовується майже всіма західноєвропейськими народами. Складається з 26 літер: Aa, Bb, Cc, Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo,

Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Ww, Xx, Yy, Zz.

АМЕРИКА́НСКИЙ СПО́СОБ РАСПОЛОЖЕ́НИЯ ВИ́ДОВ − АМЕРИКА́НСЬКИЙ

СПО́СІБ РОЗМІ́ЩЕННЯ ВИ́ДІВ. У деяких країнах Західної Європи (Англія, Голландія) і США види на кресленику розміщуються відносно головного зображення в зворотному порядку, а не як прийнято у європейському способі проекціювання (див. європейський спосіб розміщення видів). Предмет умовно розміщується всередині куба, на грані якого він проекціюється, а глядач знаходиться зовні. Після проекціювання предмета куб розгортається в площину не внутрішньою, а зовнішньою стороною до глядача. При цьому головний вид являє собою зображення предмета на передній грані куба.

АПОФЕ́МА (греч. apothéma – нечто отложенное)

− АПОФЕ́МА. 1. Довжина перпендикуляра, опущеного з центра правильного багатокутника на будь-яку з його сторін. Апофема дорівнює радіусу вписаного в багатокутник кола (а). 2. У правильній піраміді – висота бічної грані рівнобедреного трикутника (б). 3. У правильній зрізаній піраміді – висота бічної трапеції (в).

5

АППАРА́Т ЛИНЕ́ЙНОЙ ПЕРСПЕКТИ́ВЫ

− АПАРА́Т ЛІНІ́ЙНОЇ ПЕРСПЕКТИ́ВИ. Ос-

новні елементи лінійної перспективи наступні: а) предметна площина П1 – горизонтальна площина, відносно якої визначається положення решти елементів апарата; б) картинна площина K, або – картина, на якій будується зображення предмета. Картина розміщується перпен-

дикулярно (або похило) до предметної площини; в) основа картини к – лінія перетину площин П1 і K; г) точка зору S, де розміщується око глядача, ця точка є центр проєкціювання; ґ) точка стояння S1 – основа перпендикуляра, проведеного з точки зору S на предметну площину П1; д) висота точки зору Н – довжина відрізка SS1, або висота горизонта; е) Р – головна точки картини – основа перпендикуляра SP (головний промінь), проведеного з точки S на картину; є) Р1 – основа головної точки картини ж) h – лінія горизонта. Це лінія перетину горизонтальної площини, проведеної через пряму SР, з площиною картини К, h к.

АППЛИКА́ТА (лат. applicata – тесно прилегающая) − АПЛІКА́ТА. Координата z у декартовій системі (див. координата).

АППРОКСИМА́ЦИЯ КРИВЫ́Х, ПОВЕ́РХНОСТЕЙ (от лат. approximare – при-

ближаться) − АПРОКСИМА́ЦІЯ КРИВИ́Х, ПОВЕ́РХОНЬ. Приблизна заміна якоїнебудь складної кривої лінії або поверхні більш простою.

АРБЕЛО́Н (греч. arbelon – скребок, секира) − АРБЕЛО́Н. Плоска фігура, обмежена трьома півколами, що дотичні одне одному, а центри знаходяться на одній прямій.

А́РКА (итал. arco) − А́РКА. Криволінійне пере-

криття прогону в стіні (вікон, воріт, дверей) або простір між двома опорами (колонами, опорами мосту і т. п.). Форма арки може бути напівкруглою, еліптичною, параболічною, стрілчатою, кілеподібною тощо. Ряд однакових за розміром арок, що спираються на стовпи або колони, − арка́да.

АРХИМЕ́ДОВА СПИРА́ЛЬ − АРХІМЕ́ДОВА СПІ-

РА́ЛЬ. Траєкторія точки, що рівномірно рухається по прямій ОА, в той час як сама пряма рівномірно обертається в площині навколо однієї зі своїх точок О.

АРХИТЕКТУ́РА (лат. architektura от греч. аrchitektekton – строитель) − АРХІТЕКТУ́РА. 1. Зодчество, мистецтво будувати споруди, будинки, будівельні комплекси. 2. Стиль будівлі.

6

АСИМПТО́ТА (греч. asymptotos – несовпадающий) − АСИМПТО́ТА. Пряма, до якої необмежено наближається гілка кривої лінії. Асимптота є дотичною до кривої в нескінченно віддаленій її точці. Залежно від виду і кількості гілок крива може мати одну або декілька асимптот, напр., конхоїда Нікомеда має одну асимптоту, а гіпербола – дві. Обидві асимптоти перетинаються в центрі гіперболи О, гілки якої віддаляючись у нескінченність, монотонно наближаються до асимптот ОА.

АСТРО́ИДА (от греч. astron – звезда) − АСТРО́ЇДА. Крива, що має вигляд чотириконечної зірки; належить до гіпоциклоїд. Утворюється як траєкторія точки кола радіуса r, яка котиться без ковзання по внутрішній стороні нерухомого кола радіуса R=4r. Площа, обмежена всією астроїдою, дорівнює 3/8πR2.

АФФИ́ННОЕ ПРЕОБРАЗОВАНИЕ (лат. affinitas – родст-

во, свойство). АФІ́ННЕ ПЕРЕТВО́РЕННЯ – взаємно однозначна відповідність точок площини або простору, при якій будь-яка пряма лінія переходить у пряму лінію. Вчення про інваріантні властивості таких перетворень складає суть афінної геометрії. Прямолінійність (колінеарність) і паралельність прямих – інваріанти афінного перетворення. Наприклад, формули афінного перетворення площини на себе мають вигляд:

Б

БА́ЗА – БА́ЗА. Поверхня, лінія, або точка, відносно якої визначають положення інших поверхонь у зібраному вузлі або в одній деталі. Бази поділяють на конструкторські і технологічні. Конструкторськими базами називають поверхні, лінії або точки деталі, відносно яких орієнтують інші елементи деталі або інші деталі виробу при їхньому конструюванні. Технологічними базами нази-

ваються поверхні, лінії або точки, відносно яких зручно визначати положення інших поверхонь цієї деталі при обробці або вимірюванні.

БА́ЗА СБО́РОЧНАЯ – БА́ЗА СКЛАДА́ЛЬНА. Сполучення поверхонь, ліній або точок, за допомогою яких орієнтують положення деталі в зібраному вузлі. Складальні бази розподіляються на опорні і перевірочні. Опорною називається база, складові поверхні якої безпосередньо стикаються з поверхнями інших деталей. Перевірочною називається база, складові поверхні якої призначені для перевірки положення деталі відносно інших деталей вузла.

БЕЗО́СНАЯ СИСТЕ́МА – БЕЗОСЬОВА́СИСТЕ́МА. В нарисній геометрії зобра-

ження предметів на комплексних креслениках, які не мають зафіксованих осей

7

проекцій. Систему незакріплених площин проекцій уперше застосував французький учений А. Мангейм (1880 р.).

БИССЕКТРИ́СА (лат. bissectrix – надвое рассекающий) – БІСЕКТРИ́СА. Пряма, що проходить через вершину кута і поділяє його навпіл. Бісектриса є віссю симетрії кута, кожна точка її рівновіддалена від сторін кута. Три бісектриси кутів трикутника перетинаються в одній точці – центрі вписаного в трикутник кола.

БИССЕ́КТОРНАЯ ПЛО́СКОСТЬ – БІСЕ́КТОРНА ПЛОЩИНА́. Площина, що про-

ходить через спільне ребро двогранного кута і поділяє його на дві рівні частини (α=β). У теорії проекціювання часто користуються бісекторною площиною для допоміжного косокутного проекціювання.

БОБЫ́ШКА – БОБИ́ШКА. Низький конічний або циліндричний прилив на ливарній або штампованій деталі в місці встановлення кріпильної деталі. Бобишка спрощує механічну обробку опорної поверхні під гайку або шайбу.

БОЛТ – БОЛТ. Циліндричний стрижень, який має з одного кінця головку, з другого – нарізь, на яку нагвинчується гайка. Болт – необхідна деталь майже кожного механізму, який забезпечує рознімне з’єднання деталей. За формою головки болти бувають шестигранні, напівкруглі,

циліндричні, конічні та ін. Приклад умовного позначення болта: Болт 3М12×1,25–6g× 60.109.40X.016 ГОСТ 7798–70, де 3 – виконання, М12 – номінальний діаметр нарізі d, 1,25 – мілкий крок різьби, 6g – поле допуску, 60 – довжина болта l, 109 – клас міцності 10.9. 40Х – марка сталі, 01 – вид покриття (цинкове, хромоване), 6 – товщина покриття 6 мкм, Н – висота головки болта, b – довжина нарізі, S – розмір під ключ, D – довідковий діаметр кола, описаного навколо шестигранної головки.

БРАХИСТОХРО́НА (греч. brachistos – кратчайший, chronos – время) – БРАХІСТОХРО́НА. Серед усіх ліній, що з’єднують точки А і В, які не лежать на одній вертикалі, існує лінія (брахістохрона), рухаючись по якій матеріальна точка під дією сили тяжіння перейде з точки А в точку В за найкоротший час. Ця крива найшвидшого спуску – циклоїда, досліджена І. Бернуллі в 1696 р.

БРО́НЗА (фр. bronze) – БРО́НЗА. Сплав міді з оловом та іншими компонентами (алюмінієм, берилієм, свинцем, кремнієм та ін.). Застосовується найчастіше у вигляді лиття у всіх галузях машинобудування як антикорозійний, антифрикційний, а також як декоративний матеріал. Скорочений запис БрОЦСН3-7-5-1 ГОСТ 613–78 бронза олов’яна ливарна; Ц – цинк, С – свинець, Н – нікель; цифрами позначають середнє значення елементів у %, у даному прикладі – 3% олова, 7% цинку, 5% свинцю, 1% нікелю.

БУ́РТИК – БУ́РТИК. Кільцеве потовщення циліндричної деталі, яке складає з нею одне ціле. Буртики заважають поздовжньому переміщенню деталі. Плоскі поверхні буртика називають заплечиками.

8