17

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет «Транспортні технології та системи»

Кафедра «Морські перевозки»

РЕФЕРАТ

«Географія світових вантажопотоків: перевезення залізної руди на напрямку Канада – Китай»

З дисципліни «Транспортна географія» студента І курсу 2 групи Волохова Олександра Олексійовича

Напрямок підготовки 1004 «Транспортні технології»

Спеціальність 6.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті»

Лектор: ст.викл. Деркачева Ірина Вікторівна

Консультант: ас. Стеба Анастасія Анатоліївна

Дата видачі завдання: 00.00.2018

Дата захисту: 00.00.2018

Одеса – 2018

ЗМІСТ

1. Вступ;

2. Умови зародження вантажопотоку;

3. Загальна характеристика морської інфраструктури в країнах (регіонах) відправлення і призначення; 4. Характеристика двох пар портів, придатних для забезпечення вантажопотоку; 5. Характеристика вантажу; 6. Визначення раціонального шляху для освоєння вантажопотоку; 7. Висновок; 8. Перелік використаних джерел.

Вступ

У структурі вантажів провідне місце займає руда, на частку якої припадає приблизно 1/2 обсягу морських перевезень навалочних вантажів. Із збільшенням видобутку руди росло її надходження на світовий ринок, яке за останні 20-25 років майже потроїлася, і відповідно помітно збільшилася перекидання цього вантажу морським транспортом. Адже 4/5 зовнішньоторговельних поставок руди виконується по морських трасах. Вони проходять у різних районах океану від багатьох залізорудних родовищ до віддалених від них великих центрів металургії.

Найбільш потужний вантажопотік залізної руди (понад 70 млн. тонн) проходить з Австралії до Японії, куди разом з тим надходить руда з Індії, країн Південно-Східної Азії та Південної Америки. У європейські країни «Спільного ринку» рудні вантажопотоки спрямовані з Швеції, Бразилії і країн Західної Африки – Ліберії та Мавританії. США отримують руду морем з Канади, країн Латинської Америки та Західної Африки.

Останнім часом помітно збільшилася дальність морських перевезень залізної руди. Якщо минулого металургійні заводи будувалися зазвичай поблизу кам’яновугільних родовищ, то тепер головним критерієм стали короткі відстані від залізорудних розробок до зручних для вивезення морем ділянок узбережжя, так як перевезення руди на спеціалізованих великотоннажних судах економічно вигідна. Показово, що металургійні компанії стали набувати великі рудовози, тим самим зосереджуючи у себе виробничий процес і доставку сировини, що свідчить про поширення диверсифікації в економіці океану.

1. Умови зародження вантажопотоку

Канада має значні родовища залізняку, за запасами яких займає 2-е місце в Півн. Америці після США (2018). Основні поклади пов'язані із залізистими кварцитами архею і особливо нижньою протерозою Канадського щита — залізорудним поясом п-ова Лабрадор і Верхнього озера залізорудного басейну, архейські родовища (Мішипікотен, Мус-Маунтін, Стіп-Рок в провінції Онтаріо) — з вулканогенними товщами зелено-кам'яних поясів. Рудні тіла магнетит-гематит-кременистого складу протяжністю до декількох км при потужності 20-30 м. Залізорудні товщі набагато потужніші, ніж архейські, простягаються на значній відстані (до 1000 км на п-ові Лабрадор. Найбільші родовища (Шеффервілл, Уобуш) розташовані на п-ові Лабрадор, в структурних провінції Черчілл і Гренвілл. Родовища того ж типу, але позбавлені великих зон повторного збагачення, відомі вздовж східного узбережжя Гудзонової затоки, в Центральному Квебеку і в інших місцях. Велике родовище кременисто-гематитових залізистих руд Снейк-Рівер (середній вміст заліза 46 %) приурочене до верхньопротерозойських відкладів гір Макензі.

Рис. 1 Мапа залізної руди на території Канади

За запасами залізних руд Китай займає 3-є на Євразійському континенті місце (після Росії і України, 2018). Численні (близько 2000) родовища залізняку розташовані в східній і південно-східній частинах країни. Основний рудний мінерал – магнетит, іноді з домішкою гематиту. Вміст заліза в залізистих кварцитах в середньому 31-34%. Це нижче ніж у Канади. Через усім відомі екологічні проблеми Китаю, пов’язані з густиною населення, великим видобуванням різних корисних копалин та обсягом роботи металургійних підприємств, влада зробила певні зміни у цій сфері. Китай збільшив імпорт залізної руди від інших держав-експортерів. Крім цього на деякий час було знижене видобування залізної руди, незважаючи на те, що за цей час були знайдені нові джерела копалин, які оцінуються близько в 1,5 мільярдів тонн.

2. Загальна характеристика морської інфраструктури в країнах (регіонах) відправлення і призначення

Географічно Канада омивається з трьох сторін трьома океанами світу: з Східного узбережжя – Атлантичний , з Західного – Тихий та з Півночі – Північно-Льодовитий. До основних та великих портів Канади відносяться: Ванкувер, Квебек, Галіфакс, Монреаль та Сет-Іль (залізна руда).

Таблиця 1. Статистика обороту портів Канади

Порт	Вантажооборот
Ванкувер	450 млн. т.
Монреаль	220 млн. т.
Квебек	150 млн.т.
Галіфакс	100 млн. т.
Сет-Іль	26 млн.т. (залізна руда)

Сет-Іль (фр. Sept-Îles), - порт в Східній Канаді, в провінції Квебек, на південному березі півострова Лабрадор. Має також постійне автомобільне сполучення з іншими регіонами провінції. Порт на Атлантичному океані (26 млн т руди в 2017 році, перший по вантажообігу в країні). Виник у зв'язку з освоєнням залізорудних родовищ центрального Лабрадору, руда з яких вивозилася через Шеффервілл, з'єднаного залізницею з Сет-Ілем. Має 15 причалів з глибиною до 15,8 м.

Довгота	66°23’00’’ с.д
Широта	50°13’00’’ п.ш

Рис. 2 : Розташування порту Сет-Іль. Зображення з програми “Google Earth”

Ванкувер - порт Канади на Тихому океані. Розташований на північно-східному березі протоки Джорджія. Його гавань, укрита і захищена від вітру і хвилювання, не замерзає взимку. Основні споруди порту Ванкувер, що включають понад 100 причалів загальною довжиною 16 км з глибиною до 16,8 м. Вантажообіг – понад 450 млн. т.

Довгота	49°18’08’’ с.д
Широта	123°06’26’’ п.ш

Рис. 3 : Розташування порту Ванкувер. Зображення з програми “Google Earth”

Китай має тільки одну берегову лінію, яку омиває Тихий океан. Крім цього до цього входять Західне-Китайське море, Жовте море та Південне-Китайське море. Більшість приморських міст Китаю мають порт за різним рівнем вантажообсягу та призначення. Слід віднести до таких: Шанхай, Гонконг, Далянь, Гуанчжоу, Тяньцзінь, Циндао та інші.

Таблиця 2. Статистика обороту портів Китаю

Порт	Вантажооборот
Шанхай	644 млн. т.
Тяньцзінь	400 млн. т.
Далянь	400 млн.т.
Гуанчжоу	398 млн. т.
Гонконг	300 млн. т.

Далянь - великий порт Китаю в Жовтому морі в південній частині Ляодунський півострова на березі бухти Даляньвань. Порт Далянь має 52 причали загальною протяжністю 16 км з глибинами 8-17 м. Вантажообіг – 400 млн. т.

Довгота	38°55’44’’ с.д
Широта	121°39’17’’ п.ш

Рис. 4 : Розташування порту Далянь. Зображення з програми “Google Earth”

Тяньцзінь — розташовується на захід від Бохайської затоки в гирлі річки Хайхе. Знаходиться в 170 кілометрах на південному сході від Пекіну і на сході від міста Тяньцзінь. Має 45 причалів загальною протяжністю 13 км з глибинами до 15м.

Вантажообіг – 400 млн. т.

Довгота	117°27’37’’ с.д
Широта	39°0’34’’ п.ш

Рис. 5 : Розташування порту Тяньцзінь. Зображення з програми “Google Earth”