Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

1-3_

.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.06.2019
Размер:
17.68 Кб
Скачать

  1. Предмет, завдання та етапи становлення сучасної мікробіології (евристичний, морфологічний, фізіологічний, серологічний та молекулярно-генетичний етапи та їх характеристика).

  2. Відкриття мікроорганізмів. Роль видатних вчених-мікробіологів у розвиток мікробіології (А.Левенгук, Л.Пастер, І.І.Мечников, Д.К.Заболотний, Д.І.Івановський, С.М.Виноградський та інш.).

  3. Правила роботи в мікробіологічній лабораторії.

Микробиология— наука о живых организмах, невидимых невооруженным глазом. К ним относятся: бактерии, микроскопические грибы, актиномицеты, водоросли, простейшие и вирусы.

Микробиология изучает их систематику, морфологию, физиологию, биохимию, эволюцию, роль в экосистемах, а также возможности практического использования.

Задачи микробиологии:

Промышленной - разработка биотехнологии синтеза микроорганизмами биологически активных веществ: белков, ферментов, витаминов, спиртов, органических веществ, антибиотиков и др.

Сельскохозяйственной - изучение мик-мов, использующихся для приготовления удобрений, вызывающих заболевания растений и др.

Ветеринарной и медицинской - изучение возбудителей заболеваний животных и человека, и методов борьбы с ними.

санитарной - санитарно-микробиологическое состояние объектов окружающей среды и пищевых продуктов, разработка санитарных нормативов.

Основні етапи розвитку мікробіології, вірусології і імунології

1. Період емпіричних знань (до винаходу мікроскопів).

Людина користувалася плодами діяльності мікроорганізмів, не знаючи про їхнє існування (Виноробство, хлібопечення, сироваріння, вироблення шкір )

Учені і мислителі передбачали, що багато хвороб викликаються якимись сторонніми невидимими причинами, що мають живу природу

Дж. Фракасторо (1546 р.) передбачив живу природу агентів інфекційних захворювань.

2. Морфологічний період зайняв близько двохсот років.

Антоні ван Левенгук вдосконалив будову світлового. мікроскопа і в 1675 р. вперше описав рухливі мікроорганізми, в 1683 р. – основні форми бактерій.

3. Фізіологічний період (з 1875 р.) – епоха Л. Пастера і Р. Коха.

Луї Пастер довів мікробіологічну сутність процесів бродіння і гниття, нможливість самозародженя життя, відкрив анаеробних мікроорганізмів, розобив методи стерилізації, отримання вакцин.

Роберт Кох – запропонував метод виділення чистих культур на твердому живильному середовищі, способи забарвлення бактерій аніліновими барвниками, відкриття збудників сибірської виразки, холери, туберкульозу.

4. Імунологічний період.

І.І. Мечников – створив нову епоху в мікробіології – вчення про несприйнятливість (імунітет), розробивши теорію фагоцитозу (1882) і обґрунтувавши клітинну теорію імунітету.

П. Ерліх розробив гуморальну теорію імунітету.

1892 р. - відкриття вірусів Д. І. Івановським - дата народження вірусологіі

5. Період відкриття антибіотиків

1929 р. - А. Флемінг відкрив пеніцилін і почалася ера антибіотикотерапії, що привела до революційного прогресу медицини.

6. Сучасний молекулярно-генетичний період

Почався в другій половині ХХ століття у зв'язку з досягненнями генетики і молекулярної біології, створенням електронного мікроскопу.

1944 р. - американські учені О. Евері, К. Маклеод и М. Маккарті довели роль ДНК в зберіганні і передачі спадкової інформації, здійснивши експерименти по генетичній трансформації у бактерій.

1953 р. - Дж. Уотсон і Фр. Крик розшифрували будова молекули ДНК, розкрили генетичний код, механізми реплікації ДНК і регуляції синтезу білка.

Були отримані індуковані мутації мікроорганізмів, що дозволило їх широке використання в біотехнологічних цілях.

Вітчизняні вчені:

Д.К.Заболотний - засновник Науково-дослідного інституту мікробіології та вірусології в Києві, визначний мікробіолог, основоположник епідеміології. Його роботи були присвячені боротьбі з чумою, холерою, сифілісом.

С. Н. Виногра́дский - засновник екології мікроорганізмів і грунтової мікробіології, відкрив хемосинтезуючі мікроорганізми

3.Правила роботи в мікробіологічній лабораторії.

Робота в мікробіологічної лабораторії вимагає постійного і педантичного дотримання правил безпеки та особистої гігієни:

1. Працювати в спецодязі: в халаті, у змінному взутті, шапочці або косинці, а при необхідності - в марлевій пов'язці.

2. У лабораторії забороняється палити, приймати їжу, ходити без потреби між столами і відкривати кватирки, щоб не допускати циркуляцію мікроорганізмів з струмом повітря.

3. На робочому місці не має бути сторонніх речей

8. Якщо в процесі роботи інфікований матеріал потрапив на шкіру, слизову оболонку очей або в рот, необхідно терміново довести до відома викладача і провести дезінфекцію.

12 Під час роботи не можна класти на стіл інструменти, піпетки та ін. Все повинно знаходитися в штативі, на столиках для предметних стекол і в інших, спеціально відведених місцях.

14. Використані при лабораторних дослідженнях предметні скельця, піпетки, шпателі відразу ж занурюють на одну добу в банки з дезинфікуючим розчином, потім миють і кип'ятять. Відпрацьовані чашки Петрі і пробірки автоклавують.

Заражений матеріал і непотрібні культури підлягають обов'язковому знищенню.

16. Не допускається винесення інфікованого матеріалу за межі приміщень лабораторії.

15. Регулярно проводиться вологе прибирання приміщень, знезараження бактерицидними лампами, робочі поверхні слід дезинфікувати шляхом протирання 3% розчином хлораміну або 70% етиловим спиртом.

Соседние файлы в предмете Микробиология