пісок і літо дощі та райдуги

пісок і літо дощі та райдуги

цілунки легко стають укусами

наскрізний струм у потоках патоки...

твоя порядність така спокуслива

не я ловлю тополині пестощі

не я життя вимірюю курсами

(чиїсь конспекти і зайві ревнощі)

твоя порядність така спокуслива

твоя відсутність така заплутана

твої приходи такі наповнені

ти недочута ти переслухана

ти божевільна ти некерована

усе твоє — що я мушу вивчити

усе твоє — що я хочу відати

титититититититититити

тититититититити — ти

(а раптом щось би тобі не личило —

то наведи вже курсив і видали)

твої симптоми твої діагнози

fаshion tv і серце Ісусове...

температура

високі градуси —

твоя порядність така спокуслива

нічна теорія східні практики

вино з гурзуфу вітер з атлантики

так дивно бути з тобою поряд

коли свобода — найвищий поверх...

ти відчиняєш

прозорі двері

ти розчиняєшся

в атмосфері —

ти божевільна ти некерована

і недочута і переслухана...

твоя відсутність — така заплутана

твоя присутність — така наповнена

Дмитро Лазуткін

Дмитро Лазуткін «Пісок і літо дощі та райдуги»

1. Київський поет, який за фахом інженер-металург і журналіст. Окрім цього його життя безпреривно пов’язано зі спортом: він боксер, володар чорного поясу з кемпо, майстер спорту з ушу-саньба, так охарактеризував себе сам Дмитро: «Поет. Я поет передусім. Хоч я і бокс коментую, хоч я і вірші читаю, хоч я і спортом займаюся – в усьому цьому я бачу поезію. І, звісно ж, в коханні і навіть у такому його прекрасному прояві, як секс я теж бачу поезію. Я хотів би, щоб у моєму сексі було якомога більше поезії. Мені подобається зміна діяльності, я в цьому бачу якусь цілісність життя.». Та попри такий зовнішній суворий стиль письменник, він дуже чуттєва натура.

Одним з віршів є «Пісок і літо дощі та райдуги», про нього сам автор сказав так: «Вірш написав давно, вже й не пам’ятаю коли. Гуляли з однією дівчиною-студенткою, в університеті Драгоманова вчилася, на Трухановому острові. Багато говорили з нею і у мене якось сама собою з’явилась ця фраза – «твоя порядність така спокуслива». Вона й каже: напиши про це вірш. Я і написав». У цьому вірші кожен може віднайти себе.

Та взагалі поезія для поета «це найдосконаліша, найвишуканіша, найлюксовіша форма мистецтва. Коли приходить натхнення, ти відчуваєш важливість певного слова, ти знаєш, що воно твоє».

2. Цей твір зразок інтимної лірики.  Ця лірика інтимна розкриває широкий діапазон душевних переживань «твоя відсутність така заплутана твої приходи такі наповнені ти недочити ти переслухана ти божевільна ти некерована», постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення «твоя порядливість така спокуслива», зумовлюють витончену інтимізацію буття «усе твоє – що я мушу вивчити усе твоє що я хочу відати тититититити - ти».   3. Провідний мотив чистого захоплення над високими моральними якостями дівчини «твоя порядливість така спокуслива», хоча він окинув оком «недоліки» дівчини через себе «не я ловлю тополині пестощі, не я вимірію життя курсами, чиїсь конспект і зайві ревнощі..» , попри все її образ надмірно порядний, що спокушає ліричного героя. Цей вірш сповнений легкої романтики, яка простежується не тільки у цьому вірші, а й в низці інших, що ввійшли до збірок «Воздух», «ЛІТПОШТА», «Сучасність». Сам Дмитро вважає, що «найприємніше писати про жінок і до жінок», тому не дивно, що інтимна лірика для нього є однією з провідних.

4. У ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті ліричного героя, першим елементом композиції є вихідний момент у розвитку почуття: «пісок і літо дощі та райдуги цілунки легко стають укусами наскрізний струм у потоках патоки...», - цими словами автор з перших слів надає віршу легкості та романтичності, а словами: «твоя порядливість така спокуслива», - задає провідний мотив, яким пронизаний твір. Розвитком почуттів буде наголошення ліричного героя на тому, що він прагне дізнатися його кохану у повній мірі, усе, що він «мусить вивчити, хоче відати» - це вона. У певній мірі він ідеалізує свою кохану «а раптом щось би тобі не личило —то наведи вже курсив і видали». Кульмінаційний моментом є акцентування на особливості дівчини, якими володає лише вона «ти відчиняєш прозорі двері ти розчиняєшся в атмосфері —». Авторським висновком про цю дівчину є слова, що були вже згадані ним, але в такий спосіб він наголошує на цьому «ти божевільна ти некерована і недочута і переслухана...». Та попри все це для ліричного героя порядливість цієї пані є однією з найважливіших та привабливих рис, які роблять її особливою, не схожою на інших.

5. Ключовим образом є дівчина, до якої звертається ліричний герой, адже вона розкривається у повній мірі, а ліричний герой лише транслює нам її особливість. Вона його захоплення, його бажання, вона, у певні мірі, – це те, у чому він знаходить себе, вона легка, мрійлива «не я ловлю тополині пестощі» (хоча автор і говорить про себе, але маючи на увазі її), прагматична «не я життя вимірюю курсами», ревнива «і зайві ревнощі», божевільна, некерована «ти божевільна ти некерована» Вона для нього – загадка, яку він так прагне розгадати за рахунок легких слів «наскрізний струм у потоках патоки». Ліричний же герой захопелний цією дівчиною, але її «некерованість, божевільність» обурюють його.

6. Емоційному наснаженню твору сприяють такі засоби як:

1. Тропи:

• Епітети «спокуслива, заплутана, некерована, недочута, переслухана, божевільна»;

• Метафори «тополині пестощі, свобода – найвищий поверх, ти відчиняєш прозорі двері, ти розчиняєшся в атмосфері».

2. Стилістичні фігури:

• Анафора «твоя, не я, ти, усе»;

• Антитеза «твоя порядливість така спокуслива... твоя відсутність така заплутана».

3. Пунктуація майже відсутня, що дає змогу читачу «по-своєму» прочитати вірш, як він вважає за подрібним: з інтонацією, паузами так, як він відчуває. Зустрчається поодинокі тире, які наявні в місцях пропущених дієслів, дієслів-зв’язок та три крапки, що вказує на певну закінченість думки, але з можливим продовженням думок вже самого рецепієнта.

7. Рима – дактилічна (наголос на третьому від кінця складі); римування – перехресне; віршовий розмір – суміш ямбу та анапесту; вид строфи – катрен (чотиривірш).

8. У наш час, коли справжніми сентиментальними особами залишаються одиниці, коли люди найчастіше шукають у стосунках вигоду, коли вони не хочуть або не можуть любити, тоді світ стає холодним та байдужим, але з’являються такі поети, як Дмитро Лазуткін, які доводять нам, що закоханість, кохання – найвищі людські почуття, які надихають, окриляють людину. Дмитро Лазуткін створив вірш інтимної лірики, який легкий, літній, романтичний, повітряний.

Ці якості розкриваються через ображення автором почуттів ліричного героя до особливою, тендітної, порядної та спокусливої героїні. Сам ліричний герой відчуває закоханість до неї. Вона наділена такими якостями, як порядність, мрійливість, божевільність, некерованість, що водночас привертають та відвертають увагу ліричного героя. Героїня для нього стає набагато більше, ніж просто дівчина.

Цей вірш захоплює читача своєю простотою та романтичність, які дають змогу кожному віднайти у цьому творі себе самого.