(Фази циклу)

Рис. 2. Життєвий цикл туристичної послуги

На етапі, який відповідає фазі розроблення послуг, здійснюють дослідження ринку, аналіз інформації, розраху­нок вартості послуг на певний момент, пошук партнерів, налагодження зв'язків. «Запуск» послуги пов'язаний з по­ширенням рекламних оголошень, завоюванням потенцій­них клієнтів (характерні зміни обсягу збуту і коливання цін). У фазі зрілості туристична послуга стає відомою, здо­буває постійних клієнтів, кількість бажаючих скористати­ся нею зростає, збільшується обсяг її продажів. Старіння послуги означає зниження попиту на неї, внаслідок появи на ринку нових, часто досконаліших, послуг (турів).

Ефективна торгівля туристичними послугами ґрунту­ється на врахуванні характерних фаз, які мають сезонний характер. Ідеться про те, що клієнти обирають для відпо­чинку і подорожей найпридатніший щодо їхніх інтересів сезон. У зв'язку з цим існує пряма залежність попиту на туристичні послуги від сезону року.

Із розвитком масового організованого туризму, станов­ленням туристичної індустрії суттєво змінилися форми орга­нізації туристичного бізнесу. Передусім істотно збільшилася кількість роздрібних фірм-турагентів, що пропонують турис­тичні послуги. Змінився і характер діяльності туристичних оптових фірм-туроператорів, що пропонують повний ком­плекс послуг (інклюзив-турів). Наданням туристичних послуг зайнялися великі корпорації, засновані на капіталі транспортних, торговельних, страхових компаній і банків. Отже, основними суб'єктами туристичного бізнесу є туристичні агентства, туроператорські фірми, туристичні корпорації, а також транспортні, страхові, банківські ус­танови, заклади громадського харчування, готелі, які на­дають послуги туристам.

Туристичне агентство. Здебільшого турагентства реалі­зують запропоновані туроператорськими фірмами інклюзив-тури або займаються наданням окремих видів послуг індивідуальним туристам, групам, установлюючи безпосе­редні зв'язки з транспортними організаціями, готельним господарством, екскурсійними бюро.

Туристичне агентство — роздрібна фірма, яка є посередником між туроператорськими фірмами або обслуговуючими підприємс­твами і клієнтами-туристами.

Продаж інклюзив-турів турагентство здійснює за вста­новленими туроператором і зазначеними в його проспектах цінами. За реалізацію інклюзив-турів турагентства одержують під туроператора певну комісійну винагороду. Реалізація окремих видів туристичних послуг відбувається за цінами, встановленими їх виробниками, а за надання рознізнених послуг турагентства можуть використовувати торговельні надбавки до роздрібних цін виробника. Інформаційні послуги турагентство переважно надає безкоштовно.

За організаційно-правовою формою турагентства поділяють на незалежні (не пов'язані організаційно-правовими функціональними зв'язками з іншими фірмами) і дочірні (філіали туроператорських фірм, монополій туристичної індустрії, торговельних фірм, банків, страхових товариств та інших компаній).

Незалежність турагентів виявляється у здійсненні контролю над капіталом фірми. Організація діяльності на основі ліцензії або франшизи (ліцензії великої фірми-туроператора на надання туристичних послуг) обмежує господарську самостійність турагентства, оскільки вони, як правило, су­проводжуються зобов'язаннями не встановлювати ділові відносини з іншими фірмами. Тому більшість турагентств перебуває у сфері впливу великих туристичних оптових фірм, авіаційних компаній, готельних корпорацій та ін.

У розвинутих країнах нараховується до 25 тис. тур­агентств (США — 7,8 тис, Велика Британія — 4 тис, Ні­меччина, Італія — по 1 тис, Франція — майже 7 тис). Приблизно половина туристичних агентств займається міжнародними туристичними операціями. Серед них пере­важають операції з продажу інклюзив-турів, реалізації авіаційних білетів туристам.

Туроператорська фірма. Діяльність таких структур зо­середжена здебільшого на організації інклюзив-турів і ре­алізації їх від свого імені через турагентства або безпосе­редньо клієнтам.

Туроператорська фірма — туристична оптова фірма, що діє як посередник між підприємствами туристичної індустрії і турагент­ства ми.

У процесі організації турів туроператор встановлює зв'язки з готельним господарством, закладами громадсько­го харчування, транспортними підприємствами, а також за­лежно від особливостей туру — з культурно-освітніми уста­новами й екскурсійними бюро. При цьому туроператорська фірма діє як оптовий покупець. Часто туроператори оренду­ють на основі довгострокових контрактів готелі й інші засо­би розміщення, літаки, автобуси, забезпечуючи їх макси­мальне завантаження, одержуючи від виробника туристич­них послуг значні знижки. У процесі розрахунку вартості інклюзив-турів туроператор враховує вартість туристичних послуг на основі власних витрат на утримання апарату фір­ми, рекламну, комісійну винагороду турагенту і запланова­ний прибуток. Однак загальна вартість інклюзив-туру для окремого туриста є дешевшою, ніж індивідуальна поїздка з аналогічним комплексом та якісним рівнем послуг.

За профілем діяльності туроператорські фірми поділя­ють на такі, що організовують тури з використанням: спе­ціально орендованих (чартерних) літаків; автобусних екскурсій; заліз­ничних екскурсій; морських круїзів; подорожей у будь-яку країну.

У процесі формування турів туроператори враховують попит на туристичні послуги, який визначають, використовуючи методики та інструменти маркетингових досліджень ринку. На основі укладеного з туристичним агентом договору туроператор надає йому ліцензію на продаж своїх турів, забезпечує його рекламно-комерційною літературою, нерідко - покриває частину інших його рекламних витрат. При цьому туроператор запроваджує певну систему бухгалтерської звітності турагента за продані тури та обумовлює для нього оптимальний обсяг продажу туристичних послуг. Наприклад, кожна велика туроператорська фірма має від 500 до 2 тис. власних турагентств, які здійснюють роздрібний продаж послуг. Великі туроператорські фірми володіють широкою мережею зарубіжних філіалів, дочірніх компаній, котрі діють як туристичні агентства.

Туристичні корпорації. Малі та середні турагентства можуть об'єднуватись у кооперативи або консорціуми з метою розробки загальної політики й умов угоди з туристичми оптовими підприємствами.

Туристичні корпорації — об'єднання задля спільної діяльності причетних до надання туристичних послуг підприємств у самостійну господарську одиницю.

.

Внаслідок монополізації ринку послуг туристичні корпорації перетворилися на могутні міжгалузеві виробничо-господарські комплекси, що охоплюють підприємства різ­них галузей промисловості та обслуговують туристичний бізнес, транспортні, банківські, страхові й інші компанії. Вони реалізують тури через мережу туроператорів і турагентств у різних країнах. Об'єднання капіталів, організаційних зусиль сприяє оснащенню їх найсучаснішими автоматизованими системами управління і зв'язку, що є передумовою оперативного вивчення і задоволення потреб та інтересів туристів. Найрозвинутіші туристичні корпорації діють у країнах з ефективною економікою. Наприклад, у Франції 13 найбільших туристичних корпорацій реалізують 50% турів, у Німеччині 3 найбільші туристичні корпорації («ТUI», «Nekkerman» і «ІТS»)охоплюють 70% ринку туристичних послуг.

Готельні комплекси. Останнім часом готельні комплекси значно активізували свою діяльність у туристич­ній сфері, надаючи туристам не тільки послуги щодо їх розміщення, але і багато інших (харчування в ресторані при готелі, надання конференційних залів, придбання транспортних квитків, виклик таксі, екскурсійне обслуговування, організація розваг, торгівля сувенірами та іншими товарами).

Найбільші готельні комплекси об'єднуються через авто­матизовані системи управління і розподілу готельного фон­ду у т. зв. ланцюги, що дає змогу швидко і точно враховува­ти кожну індивідуальну угоду, з мінімальними витратами часу резервувати місця у готелях, на транспорті, оператив­но видавати всю розрахункову документацію і здійснювати платежі. Нині у світі функціонує до 100 готельних «ланцю­гів», загальна кількість номерів у яких сягає 1,6 млн. Про­відні серед них «Нoliday Inn», «Sharator», «Ніlton».

Важливою особливістю сучасного етапу розвитку ту­ризму і його організаційних форм є проникнення в турис­тичний бізнес транспортних, торгових, банківських, про­мислових, страхових компаній. Транспортні компанії на­дають окремі види послуг, а також самостійно розробляють тури з огляду на готельну базу. Туристів вони обслуговують на основі ділових відносин із готельними та іншими під­приємствами, діючи на звичайних умовах туроператора.

Торгові фірми зайнялися реалізацією туристичних послуг приблизно на початку 70-х років XX ст. Здебільшо­го цим займаються великі роздрібні концерни і торгово-по­силкові фірми. Спочатку універсальні магазини, прагнучи підвищити рівень торговельного обслуговування покуп­ців, здавали в оренду свої приміщення для діяльності турагентств. Відтак, зі збільшенням попиту на туристичні по­слуги, вони стали організовувати формально незалежні (з обмеженою відповідальністю) туристичні фірми, які потім набули статусу їх дочірніх фірм. Із метою оперативного і стабільного освоєння ринку туристичних послуг вони по­чали визначати ціни турів, орієнтуючись на мінімальний прибуток, що було можливо для них завдяки наявності ве­ликих обсягів капіталу від торговельної діяльності.

Промислові фірми, які представляють здебільшого га­лузі, що обслуговують туристичний бізнес, на основі систе­ми участі (оволодіння пакетами акцій) стали включати у свою структуру туристичні фірми.

Проникнення банків і страхових компаній у сферу міжнародного туризму відбувається шляхом придбання контрольних пакетів або частини акцій туристичних фірм. Володіючи розгалуженою мережею філій і великим шта­том страхових агентів, банки і страхові компанії успішно реалізовують тури, одержуючи додатковий прибуток за рахунок економії на комісії, яка виплачується турагенту. Пропоновані банками тури, як правило, дешевші, ніж у турагентів. Крім того, банки і страхові компанії мають власні автоматизовані системи обліку та управління, в пам'яті яких містяться дані про вкладників i застрахованих oci6. Це дає змогу цілеспрямовано розсилати рекла­му й інформацію, пропонувати клієнтам тури, які б відповадали їx інтересам i фінансовим можливостям.

Ефективність надання туристичних послуг залежить від того, наскільки точною за способами подавання (виражальними засобами) i своєчасною є реклама туристичних зон i туристичних програм, чим займаються насамперед туроператори, публікуючи оголошення в друкованих виданнях. Здебільшого рекламні оголошення, інформуючи про зміст i характерні особливості послуг, акцентують увагу потенційного споживача на вихідних для нього цінах.

Важливим чинником ефективної діяльності у туристичній сфері є просування туристичних послуг на ринок. Як відомо, з цією метою використовуються не тільки пряма рек­лама, яка наближуе послугу до безпосередніх споживачів, а й інструменти паблік рілейшнз, завдяки яким у середовищі функціонування фірми утверджується думка про неї як про стабільного, надійного партнера, здатного задовольнити потреби різних соціальних категорій клієнтів.

Продуктивною є участь фірм у ярмарках i виставках, завдяки чому вони привертають увагу до конкретних турис­тичних послуг (туру), фірми загалом. Основними центрами, що організовують відомі в усьому світі ярмарки i виставки, є Брюссель, Мілан, Люксембург, Париж, Лондон.

Туристичні виставки можуть бути загального призначення (організовують для професіоналів i потенційних споживачів), спеціалізованими або тематичними (організовують за певними критеріями, наприклад лижний туризм), багатоцільовими (організовують із метою представлення туристичних послуг різних форм).

У процесі здійснення туристичних операцій встановлюються відносини між туристами-споживачами туристичних послуг i туристичними фірмами-виробниками та їx продавцями, а також відносини туристичних фірм із різними організаціями-партнерами (банками, транспортними, страховими та іншими компаніями), від взаємодії з якими залежить ефективність їx роботи.