непроды экзамен

1.Охарактеризуйте і визначте загальні властивості пластичних мас.

Пластичними масами називають матеріли основу яких складають полімери, які знаходяться в період формування виробу вязкотекучему чи вязкопластичному стані, а в процесі експлуатації в твердому стані (кристалічний або склоподібний). Окрім полімера можуть міститися наповнювачі, пластифікатори, стабілізатори, пігменти і тд.

2.Які ознаки класифікації пластмас вам відомі?Класифікують в 1.залежності від складу: однорідні(ненаповнені) та неоднорідні (композиційні) 2. В залежності від способу розміщення наповнювача в матеріалі: преспорошкові, волокнисті, газонаповнені, шаруваті. 3. Відношення до нагрівання: термопласти (поліетилен, поліпропілен, ПВХ, ПС), реактопласти (пенопласти). 4. Експлуатаційні властивості: антифрикційні, атмосферо,-термо,-вогнестійкі. 5.Фізикомеханічні властивості: жорсткі, напівжорсткі, мякі, еластичні. 6.Основні методи переробки термопластів: лиття під тиском, екструзія, вакуумформування, каландрування і тд. 7. Методи обробки реактопластів: гяряче пресування, лиття під тиском.

3.Надайте порівняльну характеристику властивостей полімеризаційних пластмас та виробів на їх основі. Полиэтилен низкой плотности ПЕНГ(технология высокого давления при Т=240-300С, 345 мПа) : легко формируется, химически стойкий, нетоксичный, имеет достаточно высокую проницаемость к маслам и топливу. Тара из ПЕНГ имеет высокую эластичность, морозоустойчивость(до-70С), стойкость к кислотам, лугам и другим орган. растворителей(при условии, что Т=60С). Высокая водостойкость, газо-, паропроницаемость, легко термосвариваются. Плотность = до 940 кг/м3. Преимущество: небольшая стоимость материала Недостатки: невысокая механ. прочность(до 20 мПа), низкая теплостойкость, Т размягчения = 99С. В присутствии некоторых хім. соединений(моющих средств) может растрескиваться. ПЕНГ производится в виде листов, пленок, разных покрытий , мелкой раздувной экструзией и термоформованной потребительской полимерной тары одноразового использования(лотки, контейнеры для замораживания). Полиэтилен высокой плотности ПЕВГ(низкий или среди. давление). Наиболее широко успольз. для получения тары в частности для выдувания бутылок. В сравнении из ПЕНГ более жесткий и хар-ся лучшими барьерными свойствами, стойкий к действию орган. растворителей, кислот, лугов, но не стойкий к действию горячей конц. азотн. кислоты. Имеет высокую ударную прочность, стойкость к растрескиванию и короблению, высокую теплостойкость. Поверхность - глянцевитая. Плотность - до 960 кг/м3. Благодаря жесткости ПЕВГ используется для изготовления тонкостенных выдувных контейнеров, крышек методом литья под давлением, ротационным формированием, для изготовления крупных контейнеров, бутилов для кислот. Поліпропилен ПП хар-ся сочетанием диэлектрических свойств, тепло - и химической прочности, жесткости, высокой способности к переработке. Является одним из наиболее легких полимеров, плотность = 910 кг/м3, потому основным его потребителем является пищевая промышленность, где он успольз. в производстве пленок для получения флаконов, ящиков, транс. тары. Хар-сия глянцевитостью, непрозрачностью, стойкий к жирам, маслам, нерастворимый в орган. растворителях, но набухает в ароматических и хлорсодержащих углеводородах., а при Т визе 80С растворяется в них. Также разрушается конц. азотн. кислотой, но нерастрескивающийся, имеет высокую Т плавления, высокую теплостойкость в связи с чем получении из него изделия можно кипятить и подвергать стерилизации. Недостатками являются низкая светостойкость, низкая морозоустойчивость(становится хрупким при Т=-17С). Изделия из ПП изготовляются методом термофорирования, раздува, экструзии, литье под давлением.Поливинилхлорид ПВХ - это прозрачный полимер с невысокой ударостойкостью, жесткий, плотность = больше 1000 кг/м3.Применяют в производстве бутылок для расфасовки пищи. масел, минеральных вод. Благодаря высокой воздухо- и влагонепроницаемости, хорошо хранит вкус и аромат. В качестве упаковки-блистеров для фармацевтических препаратов в виде таблеток и капсул в ПВХ не имеет конкурентов. Недостатки: токсичность и канцерогенность мономера вінілхлорида.Тепловая деструкция происходит при Т = 137-138С. ПВХ материалы под воздействием света и УФ желтеют. Полистирол ПС используется для упаковки молочной продукции(йогурты, сливки), кисло-молочных сыров и сухих продуктов. Прозрачный, твердый, хрупкий, жесткий материал, отличается блестящей поверхностью, плотность = 1100 кг/м3. ПС дешев, легко формируется и екстудируется в пленку, поддается металлизации, на его поверхность легко наносить маркировку. Недостатки: под действием прямых солнечных лучей может сморщиваться и отцветать. Из ПС изгот. контейнеры для яиц, бутылки и флаконы для фармацевтических препаратов.

4.Охарактеризуйте споживчі властивості поліконденсаційних пластмас та виробів на їх основі. Полиамиды являются твердыми, рогообразными, преимущественно кристаллическими продуктами, с температурой плавления, превышающей в большинстве случаев 200 ОС. Полиамиды устойчивы к действию воды, хотя и способны ее поглощать в количестве до 10 %. Материалы обладают низким коэффициентом трения, что способствует их применению в узлах трения. К недостаткам полиамидов следует отнести их сравнительно низкую устойчивость к термо-и фотоокислению, вызывающему разрушение амидных связей макромолекул, что приводит к снижению прочности и эластичности материала, появлению хрупкости, а так же ухудшению диэлектрических свойств при поглощении влаги. Из не наполненных и наполненных полиамидов изготавливаются товары хозяйственного назначения (оконные петли, воронки, вешалки), сантехнические изделия, галантерейные изделия (застежки-молнии, пуговицы, одежные кнопки). Полиамиды используются для изготовления труб, изоляционной оболочки кабелей, бесшумных шестеренок, деталей узлов трения. Полиэфиры, являющиеся по своей химической природе сложными эфирами, получают реакцией поликонденсации многоатомных спиртов и многоосновных кислот или их ангидридов. Наиболее важными представителями этого класса пластмасс являются полиэтилентерефталат и поликарбонат Поликарбонат ПК. Хар-сия прозрачностью, эластичностью, Т размягчения = 132С. Механическая прочность, износостойкость. Светопроницаемость составляет 90%, не изменяется от погодных условий. Нетоксичные ПК можно стерилизовать, они удерживают высокую дозу гамма-излучение. Использ. для изготовления потреб. тары, мед. инструментарию, предназнач. для использ. в микроволновых печах. Полиэтилентерефталат ПЕТФ -лапсан- хар-ся прочностью, прозрачностью, жесткостью. Плотность = 1320 кг/м3. нерастворимый в орган. растворителях, химически стойкий. Чаще всего использ. для изготовления бутылок, для пищи прод., масел, фруктовых соков, газированной воды. Материал достаточно проницателен для газов, что ограничивает сроки хранения газированных напитков. Плохо подходит для упаковки пива, вина, но использ. для спиртных напитков.(бутылки малой вместимости для обслуживания авиапассажиров, в гостиницах и тому подобное). Тару изготовляют методом екструзионного выдувного формирования. Феноло-формальдегидные смолы, являющиеся одним из наиболее распространенных полимерных материалов, получают поликонденсацией формальдегида с фенолом, имеющим три активных центра. Реакция протекает в несколько стадий, при этом на начальной стадии образуются линейные продукты поликонденсации, а затем разветвленные и пространственно-сшитые структуры. При избытке фенола в реакционной смеси получают новолачные (идитоловые) смолы, а при избытке формальдегида -резольные (бакелитовые) смолы. Резольные смолы широко применяются для изготовления фенопластов -пластических масс на их основе. высокими диэлектрическими свойствами, устойчивостью к действию кислот, щелочей, растворителей, воды. Фенопласты используются для изготовления хозяйственных, канцелярских товаров и товаров культурно-бытового назначения, а также электроустановочной аппаратуры. К сожалению, вследствие токсичности основных компонентов (фенола и формальдегида) фенопласты не применяются для изготовления посуды и других изделий, контактирующих с пищевыми продуктами. Амино-формальдегидные смолы получают поликонденсацией формальдегида с мочевиной и меламином. Механизм протекающих реакций отверждения этих смол сходен с механизмом сшивания феноло-формальдегидной смолы. Пластмассы на основе амино-. формальдегидных смол называют аминопластами. Аминопласты обладают высокой теплостойкостью, термостой-, костью, хорошей влагостойкостью, но показатели этих свойств несколько ниже, чем у фенопластов. Аминопласты применяют для изготовления деталей электроосветительного оборудования (абажуры, колпаки, выключатели), посудо-хозяйственных, галантерейных товаров, товаров культурно-бытового назначения. Обычно изделия из аминопластов имеют окраску светлых и ярких тонов.

5. Як поділяють пластмаси за відношенням до нагрівання? Дайте визначення та наведіть приклади.По отношению к действию повышенных температур высокомолекулярные соединения подразделяют на:1. Термопластичные - высокомолекулярные соединения, изменения свойств которых при нагревании (выше температур плавления или размягчения) носят обратимый характер. К материалам такого типа относятся полиэтилен, поливинилхлорид, полистистирол, полиамиды, поликарбонаты и др. 2. Термореактивные - высокомолекулярные соединения, переходящие при нагревании до определенных температур в неплавкое и нерастворимое состояние.К таким соединениям относятся феноло­формальдегидные, меламино-альдегидные эпоксидные смолы.

6.Які основні компоненти входять до складу пластмас?Крім полімеру до складу пластмас часто входять різні добавки: наповнювачі, пластифікатори, стабілізатори, барвники та інші компоненти. Наповнювачі - це речовини, що служать для додання пластмасі необхідних експлуатаційних властивостей (наприклад, високої міцності, термостійкості тощо), полегшення переробки, зниження вартості. В якості наповнювачів застосовують тирса, сажу, графіт, скляні, азбестові, хімічні волокна. Застосування наповнювачів знижує вартість пластмаси. Наповнювачі - це відходи різних виробництв, вони значно дешевше самого полімеру. Пластифікатори вводять до складу пластмаси з метою підвищення пластичності або еластичності полімеру і готової пластмаси. Як пластифікаторів використовують нелеткі, хімічно інертні речовини, наприклад дибутилфталат_, нафтові олії. Стабілізатори - речовини, які гальмують старіння пластмаси, що відбувається, як правило, в результаті деструкції. Деструкція полімерів - процес руйнування їх молекул під дією тепла, кисню, світла та ін У результаті деструкції змінюються багато властивостей полімерів і часто вони стають непридатними для використання. Стабілізатори захищають полімери від окислення (ароматичні аміни, феноли), дії атмосфери, озону (воски), оберігають полімери від впливу світла (сажа) і ультрафіолетового світла, захищають від руйнування під дією іонізуючих випромінювань (ароматичні вуглеводні, аміни).

7.Назвіть фактори, що впливають на ціну виробів із пластмас.

8. Які види стабілізаторів ви знаєте та для чого їх використовують?Стабилизаторы применяют для защиты от процессов старения, протекающих при переработке пластмасс, также хранении, эксплуатации пластмасс изделий на их основе. Основными видами стабилизаторов являются: термостабилизаторы - системы, тормозящие процессы термодеструкции;антиоксиданты, являющиеся ингибиторами окислительных процессов; антиозонанты - добавки, замедляющие процессы озонного старения; фотостабилизаторы фотоокислительной деструкции; антирады - системы, тормозящие протекание процессов, вызванных действием ионизирующих излучений.

9.Дайте визначення однорідним та неоднорідним пластмасам. Однородные пластмассы состоят, как правило, только из высокомолекулярного вещества - полимерной смолы. Неоднородные (композиционные) пластические массы помимо основного вещества - высокомолекулярного соединения - содержат различные добавки, позволяющие повысить уровень потребительских свойств материалов, их перерабатываемость, устойчивocть к действию внешних факторов при эксплуатации хранении, улучшить эстетические и другие свойства. В качестве добавок, выпoлняющиx такие функции, используются наполнители, пластификаторы, стабилизаторы, антиоксиданты (антиокислители), красители и другие компоненты. Указанные ингредиенты вводятся пластические массы от нескольких долей до нескольких десятков процентов от количества и полимерной смолы.

10.Характеристика основних методів переробки пластмас у вироби.Основні методи переробки термопластів - лиття під тиском, екструзія, вакуумформування, пневмоформування; реактопластів - пресування і лиття під тиском. Лиття під тиском - спосіб отримання відливок в формі, в яку розплавлена ​​пластмаса надходить під тиском, а після затвердіння в результаті остигання або тверднення набуває конфігурацію всередині порожнини форми. Цей метод застосовується головним чином для одержання складних виробів з високою точністю. Екструзія - це спосіб виготовлення профільованих виробів великої довжини. Полягає в безперервному видавлюванні розм'якшеною пластмаси через отвір певного перерізу. Застосовується у виробництві труб, плівок, при накладенні електричної ізоляції на проводи. Вакуумформування - метод виробництва виробів з листових термопластів. Виріб необхідної конфігурації отримують за рахунок різниці тисків, що виникає внаслідок розрідження в порожнині форми, над якою закріплений лист. Застосовується, наприклад, у виробництві ємностей, деталей холодильників, корпусів приладів. Пневмоформування - це, як і вакуумформування, спосіб виготовлення виробів з листових термопластів. Виріб оформляється під дією стисненого повітря на лист, закріплений над порожниною форми. Застосовується, наприклад, у виробництві ванн, раковин, деталей скління літаків. Пресування - це спосіб виробництва виробів з пластмас у прес-формах, що полягає в розм'якшенні матеріалу при нагріванні і фіксації форми виробу в результаті витримки під тиском. При прямому (компресійному) пресуванні матеріал нагрівають у прес-формі, при ливарні (трансферному) пресуванні - у камері, з якої продавлюється в прес-форму за так званим ливникових каналів. 

11.Що таке пластифікатори та наповнювачі, як вони змінюють властивості пластмас?Одним из важнейших компонентов пластмасс являются наполнители, оказывающие большое влияние на такие важные свойства пластмасс как прочность, твердость, теплостойкость, теплопроводность, диэлектрические, электрические другие свойства.Следует отметить, что введение в полимерные композиции наполнителей не только повышает их свойства, но и снижает стоимость (особенно пресспорошковых волокнистых материалов), так как стоимость применяемых наполнителей, как правило, ниже стоимости полимерной смолы. Содержание наполнителей в пластмассах, как правило, не првышает 50% (в расчете на полимерную смолу), составляя отдельных случаях - 90 %. Однако увеличением содержания наполнителя пресскомпозициях волокнитах затрудняется переработка композиций, вследствие уменьшения их текучести.Пластификаторы применяют для повышения пластичности, снижения хрупкости расширения температурного интервала существования пластмасс высокоэластическом состоянии. Пластификаторы должны хорошо совмещаться с полимерным связующим, иметь низкую летучесть не должны мигрировать на поверхность в процессе эксплуатации хранения. В качестве пластификаторов используют эфиры карбоновых фосфорных кислот, эпоксидированные соединения, нафтеновые минеральные масла и другие соединения. Содержание пластификаторов в композициях может изменяться в широких пределах достигать 40-50 % от массы полимера.

12.Дайте порівняльну характеристику поліетилену та поліпропілену. Поліетилен продукт полімеризації: міцний 10 – 30 Мпа, морозостійкий -60 - -70С, еластичний, добрий діалектрик, не розчиняється в кислотах, лугах та органічних розчинниках, стабільний при контакті з водою та оліями, не має характерного запаху та смаку. Залежно від способу отримання розрізняють поліетилен високого тиску, але низької густини (LDPE) та низького тиску високої густини (HDPE). LDPE розгалужена макромолекула, не високої густини 920 кг/м3, отримують при високому тиску. Розгалуженність ланцюга перешкоджає ущільн макромолекул, це зменшує температуру розмякшення, тому його не можна стерилізувати водяним паром чи кипяченою водою, менша термостійкість, температура плавленя 105-110. HDPE лінійна будова з незначною кількістю бічних ланцюгів, його густина складає 960 кг/м3, темп.пл. 120-130С, морозостійкість і міцність до 30 Мпа. Поліпропілен – лінійний кристалічний полімер. За своїми властивостями найближчий до HDPE, але має меншу густину 910 кг/м3, більшу теплостійкість 160 – 170С, але значно поступається у морозостійкості , витримує до - 10С. Плівки більш міцні і прозорі, посуд можна стерилізувати і використовувати в мікрохвильових печах. Недолік: низька стабільність до дії УФ-променів, піддається фотоокислювальній декструкції під дією сонячного світла.

13..Із яких пластмас не можна виготовляти посуд для приймання їжі та дитячі іграшки?Полипромилен(применяют для изготовления хозяйственных и галантерейных товаров, игрушек, упаковочной тары для сыпучих товаров и жидких сред, деталей приборов и машин, труб, пленок, волокон и нитей.), поливинилхлорид (широкое применение находит винипласт в электротехнике, а также, благодаря своей высо-. кой химической стойкости, для облицовки химической аппаратуры.), полистирол (находят широкое применение в качестве звуко, теплоизоляции при изготовлении холодильников, в капитальном строительстве, судостроении и авиатехнике.)

14. Дайте порівняльну характеристику полівінілхлориду(ПВХ) та полістиролу (ПС).ПВХ – отримують полімеризацією хлористого вінілу. Характеризується високою густиною 1400 кг/м3, стійкістю до дії кислот, лугів. На основі ПВХ отримують жорсткі та м’які пластики. Жорсткі не пластифіковані наз. вінілопласти (низька теплостійкість, темп. розм’якшення 60-65С; виготовляють сантехнічне обладнання, каналізаційні труби, тару) та м’які ПВХ – пластикатори (морозостійкі – 15 – 60С; виготовляють шланги, літнє взуття, галантерейні товари, штучні шкіри, шпалери, скатертини, серветки).ПС – ударостійкий, прозорий, жорсткий матеріал, з невисокими захисними властивостями, густиною 1050 – 1080 кг/м3, має високі діелектричні властивості, є крихким. Існують такі сополімери як ПС + натуральний каучук, ПС + акрилонітрил, ПС+ акрилонітрил+бутадієн=АБС.

15.Які види ПВХ вам відомі, їх властивості та застосування? Існують такі види ПВХ як вінілопласти (низька теплостійкість, темп. розм’якшення 60-65С, а при 140С починається деструкція з видаленням HCl; виготовляють сантехнічне обладнання, каналізаційні труби, тару) та м’які ПВХ – пластикатори (морозостійкі – 15 – 60С; він еластичний, гнучкий, легко склеюється і зварюється ;виготовляють шланги, літнє взуття, галантерейні товари, штучні шкіри, шпалери, скатертини, серветки).

16.Які сополімери на основі ПС вам відомі, їх властивості та застосування.С целью устранения такого недостатка полистирола как хрупKOC:-VЬ в последние годы был синтезирован ряд сополимеров стирола, характеризующихся высокой устойчивостью к ударным нагрузкам. Особенно большое значение имеют ударопрочные полистиролы, представляющие собой сополимеры стирола и натуральных каучуков, а также сополимеры стирола с акрилонитрилом (САН), тройной сополимер акрилнитрила, бутадиена и стирола (АБС-пластик). Все эти материалы, получаемые методами суспензионной или блочной полимеризации, отличаются значительно более высокой, чем у полистирола общего назначения, стойкостью к ударным нагрузкам (ДЛЯ некоторых марок сополимеров даже в несколько десятков раз). Более высокие прочностные свойства, хорошая деформативная стойкость, а также исключительная стойкость к ударным нагрузкам сополимеров стирола существенно расширили области применения полистирольных пластиков. Из сополимеров стирола изготавливают корпуса приборов, раДИО-, фото-, электроаппаратуры, детали автомобилей (подфарники, козырьки, шкалы, указатели, приборные щитки), галантерейные товары, детали санитарно-технического оборудования и мебели, упаковку. При этом упаковка, изготовленная из ряда марок полистирольных, пластиков (с минимальным содержанием стирола) допускается для изготовления посуды и упаковки пищевых продуктов.

17.Як класифікують асортимент виробів із пластмас?За комплектністю – одиночні і комплектні.За побутовим призначенням – господарські вироби, культурно-побутові вироби, галантерейні вироби.Господарські вироби за призначенням – вироби посудо - господарського вжитку (хлібниці, сухарниці, коробки для продуктів), вироби для ванної кімнати і туалету (кошики для білизни, вішалки для рушників, ємності для пральних порошків), вироби для саду і городу (лійки, ящики для інструментів), вироби меблеві і для інтер’єру (кашне, горщики для квітів, стільці, корзини).

18.Як класифікують посудогосподарські товари із пластмас за призначенням. Посудогосподарські вироби по призначенню поділяють на дві підгрупи: Вироби, які контактують з харчовими продуктами. Вироби, які не контактують з харчовими продуктами. Вироби, які контактують з харчовими продуктами. Асортимент цієї підгрупи по вузькому призначенню поділяють на три розряди: Вироби для сипучих харчових продуктів. Вироби для холодних харчових продуктів. Вироби для гарячих харчових продуктів. Вироби для сипучих харчових продуктів об’єднують штучну посуду для зберігання і дозировки крупи, муки, солі, спецій, вермішелі і інших продуктів: банки господарські, цукорниці, кружки і стакани, перечниці, солонки, чайниці, а також вази і корзинки для цукерок і печення, хлібниці, ємкості для овочів. Вироби для холодних харчових продуктів об’єднують штучну і комплектну посудину, для зберігання і подачі до столу продуктів рідкої і твердої консенстенції, а також кухонні приналежності. Для рідких продуктів – бідони, бутилки для туристів, кувшини, фляги,рюмки, сифони, посудини для олії; для продуктів нерідкої консинстенції –бутербродниці, блюда для торта, десертні тарілки, контейнери для хліба і яєць, корзини і коробки для продуктів, сирниці, осоледочниці, салатники.

Вироби для гарячих харчових продуктів об’єднують посуду, іноді і вилки виготовленні із полікарбонату і термостійких сополінерів полістеролу. Для гарячої їди випускають блюда, бульйонки, кофейники, кружки, миски, супниці, ложки.

19.Які пластмаси можна використовувати для виготовлення посуду, що контактує з гарячими продуктами харчування?Для изготовления посуды, контактирующей с горячей пищей (100 ОС), разрешается использовать лишь поликарбонат. Для короткочасного використання вироби із ПЕ, ПС, сополімерів стеролу.

20.Які вимоги висуваються до хім. складу виробів із пластмас? Химический состав пластмасс и их свойства должны соответствовать требованиям стандартов. Пластмассы для изготовления посуды не должны содержать и выделять вредные вещества. Хім. склад повинен відповідати вимогам НД та гігієнічних нормативів. У НД повинні вказуватись матеріали на добавки, стабілізатори та пластифікатори. Розміри, форма, колір, об’єм, естетичні та функціональні показники вказуються у НД з точки зору забезпечення надійності та довговічності. Форма виробу повинна бути обтікаємою, а зовнішній вигляд виробу залежить від технології.

21.Характеристика фізико-механічних властивостей пластмас.Пластмассы не подвергаются коррозии, они стойки против действия растворов слабых кислот и щелочей, а некоторые пластмассы, например из полиэтилена, полиизобутилена, полистирола, поливинилхлорида, стойки к воздействию даже концентрированных растворов кислот, солей и щелочей; их используют при строительстве предприятий химической промышленности, канализационных сетей, для изоляции емкостей. Пластмассы, как правило, являются плохими проводниками тепла, их теплопроводность, = 0,23...0,8 Вт/(м-°С), а у пено- и поропластов К = 0,06...0,028 Вт/(м-°С), в связи с этим пластмассы широко используют в качестве теплоизоляционных материалов, их пористость может достигать 95...98%. Пластмассы хорошо окрашиваются в любые цвета и долго сохраняют цвет. Водопоглощение пластмасс очень низкое — у плотных материалов оно не превышает 1%. Большинство пластмасс имеет невысокую теплостойкость (70...200°С), высокий коэффициент термического расширения, повышенную ползучесть; в них при постоянной нагрузке развивается пластическое течение, большее, чем, цапример, в стали и бетоне. Со временем некоторые пластмассы стареют, т. е. происходит постепенное их разрушение (деструкция), снижаются прочность и твердость, появляются хрупкость, потемнение. Старение пластмасс происходит под действием света, воздуха, температуры. При возгорании многие пластмассы выделяют токсические вещества.

22.Особливості маркування пластмасових виробів, які контактують з харчовими продуктами.На каждое изделие наносят товарный знак предприятия-изготовителя. Допускается нанесение дополнительной маркировки,. не ухудшающей внешний вид изделий (номер формы изделия, гнезда). На изделия, контактирующие с пищевыми продуктами, дополнительно наносят маркировку, содержащую вместимость изделия и указание, для каких видов пищевых продуктов они применяются (холодных, горячих или сыпучих). На потребительскую тару наносят маркировку, содержащую: наименованиеrпредприятия -изготовителя и его. товарный знак; наиMeHoBaHиe изделия (комплекта); номер партии; количество изделий (комплектов); дату изготовления (месяц, год); номер и фамилию упаковщика; штамп отдела технического контроля; правила эксплуатации (при необходимости); обозначение стандарта.

23.Дайте визначення лакофарбувальним матеріалам (ЛФМ).Лакокрасочные материалы (ЛКМ) -это группа товаров, предназначенных для окраски или покрытия различных поверхностей древесины, металла, бетона и Т.Д. Лакокрасочный материал -это композиция (раствор, суспензия), которая при нанесении на поверхность окрашиваемого изделия в результате сложных физико-химических превращений формируется в сплошное полимерное покрытие с определенным комплексом свойств. В состав лакокрасочной композиции входят пленкообразователи, пигменты, красители и другие функциональные добавки.

24.Які ознаки класифікації ЛФМ вам відомі? Класифікують за такими ознаками:1.за видом ЛФМ: лаки, фарби, емалі, оліфи, грунтівки, шпаклівки.Лаки – розчин плівко утворювача в розчиннику.Фарби – суспензії пігментів та їх суміші з наповнювачами оліях, оліфі і плівко утворювачі, що утворюються після висихання непрозору., зафарбовану плівку.Емалі – лакові фарби, одержують розтирання пігменту з лаком.Грунтівки – суспензія пігменту з наповнювачем у плівко утворювачі, є основою для ЛФМ, забезпечують адгезію ЛФМ з поверхнею.Шпаклівки – в’язка суміш пігменту у великій кількості наповнювача у плівко утворювачі, густа., в’язка маса, що призначена для заповнення нерівностей і вирівнювання поверхонь.2.за видом плівкоутворювача:-на основі синтетичних смол;-на основі ефірів целюлози;- на основі натуральної сиросини.3за переважним призначенням: атмосферостійкі (для зовн.робіт), обмеженоатмосферо стійкі, консерваційні покриття, водостійкі, спеціальні, маслобензостійкі, хімічно стійкі, термостійкі.