1)Визначте місце та роль філософії в системі культури і поясніть метафоричний образ філософії як «Нічийної Землі»

«Philosophia medetur animus» – Філософія лікує душу.

«Можна стверджувати, що життя людини визначається її ставленням до світу,її філочофією» - Є.О. Акимович.

Термін “філософія” в перекладі з грецької мови означає любов до мудрості. Слово «філософ» вперше вжив грецький філософ і математик Піфагор по відношенню до людей, що прагнули до інтелектуального знання і правильного способу життя. Тлумачення і закріплення в європейській культурі терміну “філософія” пов’язане з ім’ям грецького мислителя Платона.

Філософія - теоретично сформульований світогляд, система найбільш загальних теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, виявлення різноманітних форм відношення людини до світу.

Філософія відрізняється від інших форм світогляду не стільки предметом, скільки способом осмислення світоглядних проблем, ступенем їх інтелектуальної розробленості, тому мова філософії – поняття, категорії. Вона будує свої висновки на логіці і доказі, відбиваючи зростаючу в суспільстві потребу в розумінні світу і людини з позиції знання, на відміну від міфологічного і релігійного світоглядів, що орієнтуються на догматичну віру та на пояснення за допомогою надприродних сил.

Аристотель якось відзначив: “Усі науки більш необхідні, ніж філософія, але нема прекраснішої од неї”.

Як би ми не визначали культуру - чи то як спосіб діяльності людини, чи як систему цінностей (культура надзвичайно складне утворення, і дати їй однозначне визначення просто неможливо) - безсумнівно, що філософія є найважливішою її частиною. При цьому не просто частиною поряд з іншими частинами, а ядром духовної культури суспільства. Безсумнівно, що філософія сама є породженням культури. Культура існувала до філософії. Більш того, культура того або іншого народу накладає свій відбиток на філософію, її проблематику, способи підходу до вирішення проблем, її бачення світу.

Досить указати на розходження між західноєвропейською, індійською, китайською, російською філософіями, щоб зрозуміти безперечність цього положення. Але, виникнувши, філософія сама вже сприяє перетворенню культури в цілому. Раніше уже підкреслювався вплив давньогрецької філософії на європейську, та й усю світову культуру. І з тих пір, як виникла філософія, розвиток культур різних народів, їхня зміна багато в чому обумовлені розвитком самої філософії. Перехід від Середньовіччя до Нового часу був обумовлений не тільки змінами в структурі продуктивних сил, але і змінами у світорозумінні, відображенні самої картини світу у свідомості людей, їхнього бачення, оцінки як самих себе, так і свого ставлення до природи. І цей перехід був підготовлений значною мірою філософами Франції, Англії й інших європейських країн. У своїй книзі “Історія західної філософії” Б.Рассел відзначав, що усе точне знання належить науці, а усі догми належать теології. Але між наукою і теологією є “нічийна земля”, де робляться спроби відповісти на цілий ряд питань, серед яких: чи розділений світ на Дух і Матерію? що таке людина? чи існує досконалий спосіб життя і як його можна досягти? тощо. Він відзначає, що на ці питання не можна знайти відповідей в наукових лабораторіях. Відповідати на них – справа філософії. Висуваючи таку сукупність питань, філософія виявляється здатною дати людині світогляд, здійснити вплив на її орієнтацію у світі, на формування її життєвої позиції по відношенню до соціального світу.