екзамен ПЕДАГОГІКА

Дайте визначення педагогіки як науки. Визначте об'єкт, предмет і функції педагогіки.

Педагогіка — це наука про виховання людини. Об'єктом педагогіки є процес виховання, ті явища об'єктивної дійсності, які обумовлюють розвиток індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності.

Предметом педагогіки є об'єктивні закони процесу виховання, пов'язані з розвитком суспільних відносин.

Головна функція педагогіки – пізнавати закони виховання, освіти й навчання і на цій основі пропонувати найоптимальніші засоби досягнення накреслених завдань. Сластьонін виділив 2 функції педагогіки:

Теоретична функція (3 рівні): описовий – вивчення педагогічного досвіду; діагностичний – виявлення причин ефективності педагогічних явищ, діяльності; прогностичний – експериментальні дослідження педагогічної дійсності і побудова моделей її перетворення.

Технологічна функція (3 рівні реалізації): -проективний, розробка методичних матеріалів; -перетворюючий, впровадження досягнень науки в практику; -рефлексивний і коригуючий, оцінка впливу науки на практику і корекція.

Охарактеризуйте галузі педагогіки та систему педагогічних наук. Розкрийте зв’язок педагогіки з іншими науками.

Педагогічна думка спочатку розвивалася в руслі філософії. Згодом оформилась в самостійну галузь. В подальшому здійснювалася її диференціація.

До педагогічних наук належать: загальна (вивчає теор і практичні пит, дослід­жує навч-вихов процес), вікова (закономірнос­ті, методи стосовно різних вікових груп), корекційна (дітей з порушеннями: сурдо, тифло, оліго, лого, перевиховання злочинців, галузеві).

Пед пов'язана з психологією, що вивчає закони розвитку психіки людини, управління розвитком особистості. Важливою є психологія пед діяльності.

Пед пов'язана з фізіологією. Для правильного управління розвитком школярів, важливими є закономірності функціонування ВНД. Знання фізіол процесів розвитку застерігає від помилок, сприяє правильному вибору навантаження.

Соціологія, наука про суспільство, торкається й галузі освіти. Розвиваються такі дисципліни, як соціологія освіти, виховання, студентства, міста, здоров'я.

У філософії, педагогіка знаходить опорні методологічні положення. Розвитку творчого мислення сприяють розділи філософії: матеріалістична діалектика і теорія пізнання.

Визначте предмет педагогіки, основні категорії, сформулюйте педагогічні закономірності.

Педагогіка — наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості. Предметом педагогіки є: дослідження закономірностей пед процесів; теоретичне обґрунтування змісту, принципів, форм і методів; вивчення передового пед досвіду і розвиток сучасної педагогіки; розробка пед техніки.

Найважливіші педагогічні категорії — виховання, освіта і навчання, органічно пов'язані між собою.

Виховання — складний процес, передача старшими поколіннями й активне засвоєння новими поколіннями соціального досвіду, необхідного для життя і праці. Освіта — процес засвоєння знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, набуття умінь і навичок для практичного застосування. Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої формуються ЗУН. Навчання це спільна праця учителя і учня. Провідна роль у цьому процесі належить учителю.

Основні категорії педагогіки: розвиток, виховання, формування та навчання особи, виховні відносини.

Є загальні і конкретні педагогічні закономірності. Загальні- охоплюють всю систему навчання, конкретні - дія яких поширюється на окремі аспекти. Загальні закономірності поширюються, на основні компоненти процесу навчання, які сприяють результативності навчання.

Які методи науково-педагогічних досліджень використовуються в сучасній педагогічній науці? Чим обумовлюється виключна складність проведення науково-педагогічних досліджень?

Педагогічне дослідження, процес організований з метою отримання нових фактів. Метод – шлях вивчення процесів формування особистості, встановлення закономірностей навчання і виховання.

Методи пед дослідження поділяють на: методи емпіричного, теоретичного дослідження і кількісної обробки даних.

У дослідженнях застосовують загальнонаукові методи. Найчастіше: спостереження, інтерв'ю, експеримент, вивчення документації, вивчення результатів діяльності, тестування, соціологічні (анкетування, соціометрії), теоретичні (узагальнення, порівняння, моделювання).

--Спостереження - це організоване дослідження в природних умовах. Методика передбачає: вибір об'єкта, визначення мети та завдань, створення програми, визначення форми фіксації результатів, опрацювання даних, формулювання висновків.

--Експеримент передбачає організацію пед процесу в визначених умовах. Природний проходить у звичайних умовах із поділом учнів на експериментальні й контрольні групи. Лабораторний проводиться в спец обладнаних кімнатах.

--Метод вивчення документації (особових справ, медичних карт, класних журналів, щоденників, протоколів, планів роботи).

--Метод вивчення результатів діяльності учня (письмових, графічних робіт та виробів).

--Метод тестування допомагає визначити рівень знань, інтел розвиток за допомогою запитань, малюнків, кросвордів.

Охарактеризуйте концепції, які складають філософські основи методології педагогіки.

Концепція — система поглядів, розуміння явищ і процесів, єдиний задум. Методологію педагогічної науки розглядають як сукупність теоретичних положень про пізнання і перетворення дійсності. 

Методологія виконує регулятивні, нормативні функції. Методологічне знання може бути описове, або нормативне (у формі розпоряджень). 

В основі сучасних методологічних підходів до вивчення процесу соціалізації, виховання і розвитку дитини, лежить заг-філ напрямок наукового пізнання. Їх основне призначення - подолання відриву філософії, соціології від інших суміжних наук, наближення пед досліджень до конкретних умов соціуму. 

Філософські науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, забезпечують інформацією про зміни в науці і суспільстві, корегують спрямованість виховання. У філософії педагогіки знаходять опорні методологічні положення: філософські категорії необхідності й випадковості, загального й одиничного, закони взаємозв’язку і взаємозалежності. Розвитку творчого мислення сприяють розділи філософії: матеріалістична діалектика і теорія пізнання.

Назвіть та обґрунтуйте фактори, які впливають на розвиток особистості. Чи погоджуєтесь Ви з думкою про те, що індивідом народжуються, особистістю стають, а індивідуальність потрібно відстоювати? Дайте визначення поняття «розвиток особистості». Розкрийте вплив соціалізації, навчання і виховання на розвиток і формування особистості. Дайте визначення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність».

Людина формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.

Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально-неповторного.

Властиві особистості неповторні риси та особливості виражають її індивідуальність. Індивідуальність - цілісна характеристика окремої людини, її оригінальність, самобутність психічного складу. У процесі розвитку особистості, під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання, формується індивідуальність. Розвиток людини полягає передусім в якісних змінах психічної діяльності, виникненні нових можливостей псих процесів, волі, характеру, у формуванні нових якостей особистості.

Визначте сутність педагогічної діяльності як особливого виду соціальної діяльності. Назвіть і охарактеризуйте її основні види.

Педагогічна діяльність професійна діяльність, спрямована на створення в педагогічному процесі оптимальних умов для вихов, навч, розвитку і саморозвитку вихованця і вибору можливостей вільного і творчого самовираження.

Головне завдання вчителя — навчати і виховувати. У ньому полягають функції педагога. Виховна функція полягає в тому, щоб загальнолюдські цінності вкоренилися у свідомості й поведінці учнів. Навчальна (дидактична) функція, має на меті не просто передавання знань, а формування вмінь здобувати їх самостійно.

Розвиваюча функція — створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини, її саморозкриття, самоутвердження, самореалізації через творчість, у забезпеченні демократичних засад освітнього процесу, скоординованості його за цінностями, цілями, що втілюється в дидактично оформленій системі знань.

Охарактеризуйте основні функції вчителя, його професійно-педагогічні та особистісні якості.

Педагогічна діяльність спрямована на створення оптимальних умов вихов, навч, розвитку і саморозвитку вихованця і забезпечення вільного, творчого самовираження.

Функції педагога: Виховна ф полягає в тому, щоб загальнолюдські цінності вкоренилися у свідомості й поведінці учнів. Навчальна (дидактична) ф, передавання знань, і формування вмінь здобувати знання самостійно.

Розвиваюча ф — створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини, самореалізації, забезпечення демократичних засад освітнього процесу, скоординованості за цінностями, що втілюється в системі знань.

Професійно педагогічні та особистісні якості: любов до дітей, почуття нац гідності, чесність, справедливість, об’єктивність, терпеливість, організаторські здібності, всебічна розвиненість, принциповість і вимогливість, оптимізм, любов до життя, тактовість, мовна культура.

Позитивні якості вчителя становлять основу його авторитету — визнання учнями його інтелектуальної, моральної сили і переваги. Істотне значення мають вміння тримати себе з гідністю, бути життєрадісним, дисциплінованим, внутрішньо зібраним, стриманим, привітним.

Що включає в себе педагогічна майстерність учителя, яка динаміка розвитку рівнів майстерності?

Педагогічна майстерність - оволодіння кращими зразками, та рівнем педагогічної діяльності, спілкування, професійної поведінки. Складається з компонентів: мета, засоби; об'єкт (учні); суб'єкт (педагог та батьки).

Майстерність - це вищий рівень педагогічної діяльності, який проявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимального результату.

До елементів педагогічної майстерності відносять: гуманістичну направленість діяльності (інтереси, цінності) педагога; професійні знання (предмета, методики викладу, психології); пед здібності (комунікативність, дидактичні, мовні, емоційна стійкість); педагогічна техніка (вміння управляти собою, діяти).

Відповідно до цих критеріїв визначаються кілька рівнів оволодіння пед майстерністю: елементарний рівень – педагог володіє окремими елементами проф діяльності; базовий– педагог володіє основами пед майстерності (випускники ВНЗ); досконалий – чітка спрямованість дій, їх висока якість; творчий – ініціативність, творчість у професійній діяльності (педагог самостійно конструює оригінальні, педагогічно доцільні прийоми й способи взаємодії).

Назвіть складові структурні елементи процесу засвоєння, з’ясуйте специфічні функції кожного з них, їх взаємозв’язки і взаємопереходи.

Сприймання є початковою ланкою процесу учіння. Людина може сприймати за допомогою органів відчуттів, у вигляді вербальної дії чи друкованого тексту. Щоб процес був ефективним, необхідно щоб учні усвідомлювали необхідність тих чи інших знань. Важливе місце посідає мотивація пізнавальної діяльності.

Наступний етап – розуміння, проникнення у сутність явищ, встановлення зв’язків, з’ясування причин.

Розуміння – сходинка до успішності запам’ятовування. Учнів необхідно спонукати пам’ятати найбільш суттєве, що становить основу оволодіння навчальним матеріалом.

Завершується окремий етап учіння узагальненням і систематизацією. Узагальнення - уявне виокремлення певних властивостей, що належать певному класу предметів. Систематизація – знання про об’єкти, організовуються в певну систему. Це можливо лише за умови достатньої розумової праці на попередніх етапах навчальної діяльності.

На всіх етапах процесу учіння практика є перевіркою пізнавальної діяльності. Одночасне застосування ЗУН виступає завершальним етапом учіння стосовно конкретної теми.

Які критерії і норми оцінки знань, умінь і навичок учнів існують в сучасній школі?

Критерії оцінки - положення, урахування яких є обов’язковим при виставленні оцінки. Норми оцінки - це опис умов, на які мас спиратися викладач, виставляючи оцінку.

Основними функціями оцінювання навч досягнень учнів є: контролююча - визначає рівень досягнень, готовність до засвоєння нового матеріалу (дає змогу планувати матеріал); навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок; діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів; виявляє прогалини, вносить корективи; стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання; виховна - сприяє формуванню уміння працювати, контролю й самоконтролю.

При оцінюванні навчальних досягнень мають ураховуватися: характеристики відповіді (правильність, логічність, обгрунтованість); якість знань (повнота, глибина, гнучкість, міцність, сформованість умінь і навичок); рівень володіння розумовими операціями (аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки).

Співвідношення шкільного навчання і наукового пізнання можна співставити через визначення спільного і відмінного між ними. Встановіть і поясніть це спільне і відмінне.

Процеси навчання і наукового пізнання спрямовані на пізнання істини, об'єктивної дійсності. Навчання і пізнання здійснюються за схемою: спостереження — осмислення властивостей — застосування знань на практиці. Навчання є специфічною формою набуття суспільного досвіду.

Спільність між навчанням і науковим пізнанням у тому, що вони спрямовані на пізнання законів і закономірностей об'єктивного світу. Вони здійснюються за однаковою схемою; мають одну ціль; спрямовані на пізнання законів та закономірностей об'єктивного світу.

Відмінності: на всіх рівнях навчання об'єктивно не відкриваються нові знання. Учні засвоюють вже пізнані істини. Водночас відбувається дослідження об'єкта пізнання. Під час засвоєння знань об'єкт може бути представлений наочним або словесним зображенням. На пізнання певних явищ людство витратило сотні років, а учень засвоює ці знання впродовж року. У процесі пізнання здобуваються тільки нові знання, а навчання, крім засвоєння знань, передбачає формування вмінь і навичок. 

Розкрийте сутність основних педагогічних вимог, що ставляться до перевірки знань, умінь і навичок.

Єдині вимоги до перевірки ЗУН формулюються у вигляді критеріїв і норм. Критерій – міра оцінки, показник, на основі якого визначається рівень оволодіння ЗУН. Відповідно до критеріїв визначають норми оцінок. Норма – конкретна вимога, яка регулює виставлення оцінки з навчального предмета.  Основними критеріями перевірки знань є: глибина, повнота, міцність, оперативність, якість, гнучкість, систематичність. Глибина – критерій оцінки, під яким розуміють усвідомленість зв’язків і відношень у знаннях. Повнота – визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об’єкт. Міцність – передбачає збереження в пам’яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення. Оперативність –передбачає вміння використовувати знання у стандартних однотипних умовах. Якість – тобто повнота, міцність, глибина, оперативність знання. Гнучкість –передбачає вміння використовувати знання в змінних, варіативних умовах. Систематичність – передбачає засвоєння навч матеріалу в його логічний послідовності.

Охарактеризуйте особливості класно-урочної та дистанційної систем навчання.

Творцем класно-урочної системи вважають Яна Амоса Коменського. Класно-урочна система полягає у тому, що навчальна робота проводиться з групою учнів, протягом певного часу і за встановленим розкладом. Особливості: у класі постійний склад учнів одного віку і рівня підготовки; клас працює відповідно до свого річного плану; кожен урок присвячується одному предмету; уроки чергуються (є розклад); керівна роль у вчителя; застосовуються різні форми та види пізнавальної діяльності учнів. Недоліки: вчителю важко здійснювати індивідуальний підхід, бо орієнтується на всіх учнів.

Дистан­ційне навчання на основі комп'ютер­них комунікацій дає можливість: розширити аудиторію учнів з мінімальними витратами (не потрібно друкарських матеріалів, аудиторій, витрат на поїздки); часткове звільнення викладачів від читання лекцій (інформація на сервері), є час для індивідуальної роботи із учнями; постійний контакт між педагогом і учнями; залучення зарубіжних викладачів і експертів; регулярне тестування; реалізація колективних форм навчання.

Дистанційне навчання розглядається не як альтернатив­не до традиційного, а як доповення новими можливостями: забезпечує швидкість оновлення знань; розширює аудиторію викладача; наближене до учнів із спеціальними потребами при отриманні освіти.

Визначте предмет і завдання дидактики. Назвіть її основні категорії. Перша наукова праця з теорії навчання.

Дидактика – це частина педагогіки, що досліджує проблеми навчання й освіти. Науково обгрунтовує зміст освіти, вивчає закономірності, принципи, методи і організаційні форми навчання.

Предметом дидактики є зв'язок викладання (дія-ті вчителя) і учіння (пізнав діяті учнів) їх взаємодія.

Завдання: обгрунт і конкретизув принципи організ навчан, їх шляхи і засоби розвит пізнав дія-ті; визначити критерії відбору і способи конструюв компонентів змісту освіти; дослідити функції і структуру методів і форм навч; розроб нов технології навч; забезп збалансов соц і особистісн цілей в процесі навч.

Дайте визначення понять «навчання», «процес навчання», «навчальний процес». Охарактеризуйте функції навчання.

Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння й навички. Поняття «процес навчання» визначається як двосторонній процес викладання і научіння. Навчальний процес - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти, відповідно до державних стандартів освіти.

Функції навчання: Освітня - засвоєння наукових знань, формування навичок, умінь, наукового світогляду. Виховна - формує світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві. Розвиваюча – охоплює сенсорне сприйняття, інтелектуальну, вольову, емоційну, мотиваційну сфери.

Назвіть основні закономірності та принципи навчання. Як вони взаємопов'язані

Закони та закономірності навчання складають теоретичну основу процесу навчання. Закономірності навч – це стійкі пед явища, які базуються на повторюваності фактів, навчальн дій, і є теоретичною основою принципів навчання. Сукупність правил і вказівок для навчання (Я. Коменський). Закономірності знаходять вихід у практику і регулюють її через систему принципів навчання.

Зак бувають заг і конкретні. Загальні: обумовлен навч сусп потребами, взаємозалежн процесів навч, освіти, вихов і розвитку, взаємозв навчх і реальн пізнавальн властивостей учнів, єдність проц викладання і учіння, взаємозалеж завд, змісту, методів і форм навч. Конкретні: дидактичні, гносео, психол, управлінські, соціолог, організаційні.

Принципи: спрямованості навч на реалізацію освіти, науковості, звязку з життям, свідомості і активності, доступності, наочності, систематичності, міцності.  

Обґрунтуйте логіку структури процесу навчання. Коротко охарактеризуйте функції процесу навчання.

Поняття «процес навчання» визначається як двосторонній процес викладання і научіння. Процес навчання - сукупність послідовних і взаємопов'язаних дій учителя і учнів, спрямованих на забезпечення свідомого і міцного засвоєння системи наукових ЗУН, вміння використовувати їх у житті, розвиток самостійності мислення, спостережливості, пізнавальних здібностей учнів, формування світогляду.

Процес навчання обумовлений метою освіти і характеризується взаємодією його компонентів: змісту навчання та викладання, матеріального забезпечення.

Діалектика навчального процесу полягає у взаємодії керівництва педагога і творчої діяльності учнів, з орієнтац матеріалу на вищий рівень пізнавальних можливостей учнів, в зростанні самостійності мислення.

Функції навчання: Освітня - засвоєння наукових знань, формування навичок, умінь, наукового світогляду. Виховна - формує світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві. Розвиваюча – охоплює сенсорне сприйняття, інтелектуальну, вольову, емоційну, мотиваційну сфери.

Назвіть і охарактеризуйте види мотивів учіння. Визначте їх роль у процесі навчання.

Мотиви навчальної діяльності визначають ставлення учня до навчання, а тому й енергію, старанність, результативність. Від мотивів залежать близькі та віддалені результати розвит­ку. Належні мотиви необх виховувати.

Мотиви характеризують спрямованість діяльності люди­ни. Особливий інтерес становлять мотиви навч діяльності. Розрізняють 2 види мотивів учнів: - пізнавальні, пов´язані зі змістом навч діяльності і процесом її виконання; - соціальні, пов´язані з соц взаємодіями школяра з людьми.

У групі пізнавальних мотивів виділяють ті, що оріє­нтують школярів на оволодіння новими знаннями. А також навчально-пізнавальні та творчі мотиви (участь в МАН, науково-дослідна робота).

Важливим для школяра є мотив розуміння. Успіх розуміння залежить від спонукальних мотивів (потреб, інтересів, допитливості). Серед них виокремлюємо мотиви широкого соц­іального характеру і моти­ви, безпосередньо зв´язані з навчальною діяльністю.

Охарактеризуйте поняття «зміст освіти». Обґрунтуйте його історичний розвиток.

Зміст освіти - це гуманістично орієнтована система ЗУН, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування наукового світогляду, моралі і поведінки, підготовку до суспільного життя.

До основних компонентів змісту освіти належать: досвід пізнавальної, творчої, пошукової діяльності, досвід здійснення відомих способів діяльності, досвід ціннісного ставлення до об'єктів і засобів діяльності.

Періоди русифікації та українізації впродовж мин століття чергуються, відповідно змінюючи зміст освіти. У педагогічній науці 70-80-х років досліджувалися проблемне, програмоване навчання. У 1988р. підкреслювалася роль демократичних цінностей, мотивації навчання. В Україні розроблено власний навчальний план, збільшувалася кількість годин на предмети, які задовольняють культурно-національні потреби. Після проголошення незалежності розпочалась переробка навчальних планів і програм з мовно-літературної та історичної освіти. Основними принципами реформування змісту сучасної шкільної освіти є гуманітаризація, диференціація, інтеграція. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація; формування національних і загальнолюдських цінностей; створення рівних можливостей у здобутті освіти; запровадження інновацій, інформаційних технологій.

Назвіть і охарактеризуйте філософський напрям, який є провідним на сучасному етапі розвитку педагогічної науки.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки провідним філ напрямком є гуманізм - філ система поглядів, що визначає цінність людини як особистості, її право на щастя, свободу, розвиток і прояв своїх здібностей.

Філ основу гуманістичної педагогіки започаткував Сократ. Важливими аспектами гуманізації освіти є повага до особистості вихованця, розуміння його інтересів, довіра, гарні взаємини між учнем і вчителем.

Принцип гуманізації вимагає: поваги до прав і свобод вихованця; пред'явлення посильних і сформульованих вимог; право бути самим собою; ненасильницьке формування необхідних якостей; відмова від покарань, що принижують гідність; визнання права на відмову від формування якостей, які суперечать переконанням.

Бачачи в вихованцях незалежних людей, вихователь не повинен зловживати владою, а боротися за краще майбутнє разом з ними.

Охарактеризуйте основні види і сучасні концепції навчання.

Дидактична концепція – це система поглядів на процес навчання. Відомі такі системи навчання: традиційна, педоцентрична та сучасна.

Традиційна має за основу – викладання. Її прихильники Коменський, Песталоці, Гербарт (навчання, що виховує). Ця система ідеалізована, відірвана від життя, авторитарна. Оволодіння знаннями проходить через уявлення, розуміння, усвідомлення та узагальнення.

Педоцентрична концепція Дьюї, в центр уваги ставить процес учіння дитини, розвиток її здібностей і умінь, власну активність учня. Дьюї запропонував концепцію подолання труднощів мислення.

Сучасна (змішана) концепція двостороння, спрямована на всебічний розвиток. Система характеризується поєднанням педагогічного управління з власною ініціативою, самостійністю учнів. Зміст освіти за сучасною концепцією – предметний (за Коменським), але йому притаманна інтеграція навчальних курсів, поєднання предметів на уроках. Метою концепції є розвиток світогляду, формування цінностей. Обовязковою є реалізація фнкцій: навч, вихов і розв.

Гуманістична конц зосереджується на компоненті розвитку, проявляє інтерес до розроблення програмованого (дозованого і послідовного) і проблемного навчання.

Охарактеризуйте державні нормативні документи, у яких відображений зміст освіти в школі. Опишіть структуру навчального плану сучасної загальноосвітньої школи. Зміст освіти визначається такими документами: навчальними планами, навчальними програмами, підручниками, посібниками. Вони спрямовані на виконання тих завдань, які ставить перед школою держава. Навчальний план - це державний нормативний документ, який визначає: тривалість навч року; перелік навч предметів; розподіл навчання за розкладом; кількість годин на тиждень, виділених для кожного предмета в окремому класі; тижневе навчальне навантаження, кількість навч годин. Навчальна програма - документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, уміння і навички, яких необхідно набути, зміст розділів з розподілом за роками навчання.

Охарактеризуйте структуру змісту освіти у світлі  концепції Нової Української школи. Опишіть структурні компоненти змісту освіти та поясніть їх взаємозв’язки.

Нова українська школа – це реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Новий Стандарт освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами. Структурні компоненти змісту освіти описані у посібнику «Нова школа»: 1.Застосовувати методи викладання, засновані на співпраці. 2.Оцінка - як рекомендація, а не як батіг. 3.Вивчення індивідуальних навичок. 4. Без дискримінації та знущань. 5.«Так» - інклюзивній освіті. 6.Більше математики і хімії. Довгі 12 років навчання у школі матимуть 3 рівні: початкова освіта — 1-4 кл, базова середня — 5-9 кл та профільна середня школа, що передбачає навч в ліцеї або закладах проф освіти — 10-12 кл.