екзамен ПЕДАГОГІКА

Все буде покладено на практичну площину. Така концепція, є унікальною, бо у ній збережені українські традиції освіти, а також запозичений досвід інших держав (Канади, Фінляндії та Польщі).

В чому виявляється специфіка педагогічної діяльності? Які компоненти виділяють в психологічній структурі діяльності вчителя?

Специфіка педагогічної діяльності виявляється у тому, що за своєю природою вона має гуманістичний характер. У цілісному педагогічному процесі учитель вирішує два завдання - адаптації і гуманізації. Адаптивна функція пов'язана з підготовкою вихованця до певної соціальної ситуації і конкретних запитів суспільства, а гуманістична - з розвитком його особистості і творчої індивідуальності.

Професія вчителя вимагає всебічних знань, душевної щедрості, мудрої любові до дітей. Тільки кожний день з радістю віддаючи себе дітям, можна залучити їх до науки, заохотити до праці, передати їм віру в торжество загальнолюдських цінностей, закласти непорушні основи моральності. Структурні компоненти педагогічної діяльності: Гностичний, Конструктивний, Проектувальний, Організаторський, Комунікативний.

В чому сутність педагогічної діагностики: діагностика і діагностування. Контроль успішності школярів, його функції та види.

Пед діагностика – розділ, що вивчає розпізнавання та встановлення ознак, що хар-ують перебіг пед процесу.

Пед діагностування - вид діяльності, мета якої у встановленні і вивченні ознак, що характеризують стан процесу навчати, дає змогу прогнозувати відхилення, визначати шляхи їх попередження, коригувати процес навч з метою підвищення якості результату.

Види контролю успішності школярів: Перевірка - виявлення рівня ЗУН. Оцінювання - вимірювання рівня ЗУН. Облік - фіксування результатів у вигляді оцінок.

Функції: освітня, виховна (очікування перевірки спонукає готувати уроки), розвиваюча (псих процеси); діагностично-контрольна (виявлення успіхів і недоліків у знаннях), стимулюючо-схвальн (розвиває спонукальні мотиви до навч), оцінювально-об'єктивна (сприяє кращому навчанню), управлінська (на основі контролю визначається успішність, і дає змогу регулювати).

В чому цінність і недоліки проблемно-пошукового і дослідницького підходу до навчання?

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Цей вид включає метод проблемного викладення, евристичний, та дослідницький метод. Застосовуються з метою розвитку творчої діяльності, сприяють осмисленому і самостійному засвоєнню знань. Пошук забезпечує активність розумової діяльності. Недоліком є велика витрата часу на вивчення матеріалу, слабка ефективність формування практичних вмінь і навичок.

Дослідницький метод передбачає творче застосування знань, формування самостійного науков пошуку. Його ознаки:

1)учитель разом з учнями формулює проблему; 2) нові знання не повідомляються, учні повинні самостійно здобути їх у процесі дослідження проблеми. 3) основною метою діяльності вчителя є управління процесом розв'язання проблемних завдань; 4) навчання високо інтенсивне, з підвищеним інтересом, а знання - глибокі, міцні.

Розкрийте роль діяльності в процесі цілісного розвитку особистості людини. Визначте основні види діяльності школярів. Яка роль активності в навчанні?

Діяльність-форма вияву активного ставлення людини до навкол дійсності. Важливою умовою розвитку особистості є вияв ноо активності (в діях, пізнанні навк дійсності, спілкуванні, впливі на оточення, впливі на самого себе - самовихованні). Слово "активність" означає діяльність, енергійність, ініціативність.

Активність - не природжена риса, вона може змінюватися з розвитком особистості, зміною соц середовища. З точки зору педагогіки активність виявляється в готовності, прагненні до самостійної діяльності, у якості здійснення діяльності та виборі оптимальних шляхів досягнення мети.

Що таке організаційні форми навчання? Розкрийте генезис організаційних форм навчання.

Форма організації навчання - це зовнішнє вираження діяльності, яке регулюється визначеним розпорядком, узгодженими діями вчителя та учнів, що здійснюються у певному порядку і режимі.

Ще в первісному суспільстві склалася система Індивідуального навчання як передача досвіду від старш до молодшого.

Індивідуально-групова форма (індивідуальна робота вчителя в групі дітей, рівень підготовки яких різний).

Класно-урочна система (набула розповсюдження в братських школах. Учні одного віку розподіляються по класах, де заняття проводиться відповідно розкладу). Белл-ланкастерська система взаємного навчання (учитель навчав 300 учнів різного віку з групою старших учнів, після обіду кращі учні займалися з молодшими). Мангеймська форма вибіркового навчання (поділ на клас для дітей із середніми здібностями, допоміжний для РВ, для малоздібних, для обдарованих). Дальтон-план, дає можливість учню працювати індивідуально, згідно зі своїм темпом. Бригадно-лабораторна форма (поєднання індивідуальної та групової роботи учнів). План Трампа (поєднав масову, групову та індивідуальну форми роботи). Комплексний метод (об’єднання матеріалу в теми-комллекси, це порушує предметність викладання, систематичність вивчення наук).

Охарактеризуйте поняття «методи і прийоми навчання» як дидактичні категорії. Визначте умови успішного вибору методів навчання. Вибір методів займає важливе місце в плануванні навч процесу і здійснюється у тісному зв'язку із завданнями, змістом, формами, засобами і метою навч.

Метод навчання - спосіб упорядкованої взаємозв'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти. Кожний метод можна представити як сукупність методичних прийомів. Прийом - це елемент методу. Елементи методів є системою, що об'єднана логікою дидактичного завдання. Прийом - це окремий крок, дія в реалізації методу.

При виборі методів навчання необхідно враховувати такі умови: Відповідність методів принципам, цілям і завданням навч, змісту теми, умовам і відведеному часу, навч можливостям учнів: віковим (фіз, псих), рівню підготовленості, особливостям колективу, Відповідність можливостям вчителя.

Що таке принципи навчання? Визначте основні вимоги принципу науковості навчання. Навчання - цілеспрямований двосторонній процес передачі і засвоєння ЗУН і способів пізнавальної діяльності. Актуальні принципи навчання: науковості; розкриття причинно-наслідковнх зв'язків; проникнення в сутність.

систематичності й послідовності (опора на пройдене, систематичне виконання дз).

доступності навчання (діти повинні сприймати і розуміти матеріал).

зв'язку з життям (використання у практичній діяльності), свідомості й активності учнів у навчанні.

наочності (натуральна-рослини, тварини; зображувальна-навчальні картини, схеми, графіки).

міцності засвоєння зун (свідоме засвоєння понять, розуміння ознак і відношень між ними)

індивідуального підходу до учнів, емоційності навчання.

Що таке методи навчання? З якою метою сьогодні використовуються практичні методи навчання?(назвіть і охарактеризуйте).

Методи навчання – це упорядковані способи діяльності вчителя і учнів, спрямовані на ефективне розвяз навч вих завд.

Практичні методи навчання мають конкретну корекційну мету - виправити недоліки, навчити учнів діяти правильно і самостійно, перебороти відрив між теорією і практикою.

Практичні дидактичні методи широко використовуються в допоміжній школі. До цієї групи методів, варто віднести різноманітні усні та письмові вправи.

Запровадження на уроках усних вправ дає змогу вчителеві швидко перевірити, уточнити і поглибити розуміння школярами матеріалу, мобілізує увагу, активну розумову діяльність.

Визначте основні вимоги принципу науковості навчання.

Принцип науковості навчання передбачає розкриття причиново-наслідкових зв'язків явищ, процесів, подій, включення науково перевірених знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки. Він реалізується в змісті навч матеріалу, зафіксованому в навч програмах і підручниках.

Із принципу науковості випливають такі вимоги: ознайомлювати з історією винаходів; висвітлювати наукові факти, поняття, теорії; ознайомлювати з новими досягненнями;показувати перспективи розвитку науки; коригувати знання, здобуті самостійно; пояснювати значення теорії для практики; розкривати внутрішні зв'язки і відношення, наслідкові зв'язки

Як класифікуються засоби наочності? Охарактеризуйте деякі засоби та їх призначення.

Засоби наочності об'єднуються в три групи: 1) об'ємні посібники (моделі, колекції, прилади, апарати); 2) друковані посібники (картини, плакати, графіки, таблиці); 3) проекційний матеріал (кінофільми, відеофільми, слайди). Відповідно до іншої класифікації наочні засоби діляться на предметні і образотворчі. Носіями предметної наочності виступають натуральні об'єкти або їх замінники. Образотворча наочність підрозділяється на словесн, образну і символічну.

Визначте основні шляхи реалізації принципу зв’язку навчання з життям.

Реалізація принципу звязку навч з жит, сприяє перетворенню учнівських знань у переконання, намірів у вчинки. Важливим є виконання практичних завдань, що забезпечує осмислення сутності явищ. Використання теорет знань на практиці переконує в істинності навчального матеріалу. Принцип зв'язку теорії з практикою передбачає включення учнів у соц значущу працю. Цей принцип сприяє прилученню учнів до сусп-політ життя; участі у розв'язанні соц-ек, еколог, культ-просвіт проблем, навчанню, вихов та розвитку особистості.

Способи реалізації принципу: розкривати закони, закономірності, ідеї; Висвітлювати роль науки в підвищенні культ-освітнього рівня населення, формування нового мислення. Знайомити учнів з основами сучасного виробництва, соц-ек перетвореннями. висвітлювати шляхи підвищення продуктивності праці, озброювати трудовими навичками;

розкривати суть політ і соц-ек процесів. висвітлювати позитивний досвід роботи колективів та окремих працівників.

В чому ви вбачаєте специфіку тематичного і поурочного планування. Які основні вимоги до сучасного уроку?

Тематичне і поурочне планування спирається на навч матеріал. Здійснюється аналіз: понятійний, логічний, психологічний, дидактичний, а також виховного значення навч матеріалу. Складаючи плани треба: Чітко визначати тему, мету. План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети. Увагу треба приділяти самостійній роботі учнів, та пошуку знань. Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку. Основні вимоги до уроку: відповідність змісту навчання навч плану та програмі; чіткість формулювання теми, мети та завдань уроку, мотивації навч діяльності учнів; вибір і реалізація матеріалу відповідно до теми та завдань уроку; вибір методів і засобів навч, форм організації діяльності учнів. диференціація та індивідуалізація навчання; реаліз внутр і міжпр звязків, впровадж ефект технолог, інтеграція; інтенсифікація; демократизація; гуманізація; гуманітаризація; контроль і корекція ЗУН учнів.

39. Які функції підручника в навчанні школярів і які вимоги до нього ставляться сьогодні?

Сучасний підручник виконує освітню, розвивальну, виховну і дослідницьку функції. При створенні підручника слід зважати на такі принципи: -комунікативність, здатність забезпечити діалог учня з книгою; комплементарність (можливість його доповнення додатковими засобами навчання); моделювання (автономність, що дає змогу розглядати підручник як самодостатню систему). Структурними складовими книги є текст (основний, додатковий, пояснення) і позатекстові компоненти (ілюстрації).

Вимоги до підручників: для кожного класу повинен бути окремий підручник, що відповідає віковим особливостям дітей; написані зрозумілою і доступною мовою, всі складні терміни подані рідною мовою; невеликі за об’ємом. Виклад повний, але поданий в коротких, чітких і легких правилах; ілюстровані і привабливі.

Охарактеризуйте основні шляхи реалізації принципу особистісного підходу до учнів.

Принцип вимагає, щоб знання, вміння і навички, засвоєні в процесі навчання, довго зберігалися в пам'яті, могли бути відтворені в будь-який час і використані в різноманітних ситуаціях. Шляхи реалізації принципу:

Забезпечення свідомості у навчанні: засвоєнням учнем мети, завдань, значення своєї діяльності, уміння керувати своєю діяльністю; користуватися знаннями; перевіряти і оцінювати свої досягнення.

Опора на основні принципи навчання: зв'язок навч з життям; наочність; активність і самостійність; систематичність і системність, доступність, формування установки на запам'ятовування, емоційного ставлення до об'єкта запам'ятовування, інтересу. Організація розумової діяльності на базі вивченого: порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація, змістовне групування матеріалу. Робота над технікою запам'ятовування, повторення. Систематичний контроль за результатами навчання.

Поясніть що таке дидактичні засоби. Які класифікації дидактичних засобів вам відомі?

Засоби навчання (дидактичні засоби) - об'єкти, що є джерелом навч інформації та інструментами для засвоєння змісту матеріалу, розв'язання виховних завдань.

Ефективно діють на учнів аудіовізуальні та мультимедійні засоби навчання. Мультимедіа дає змогу забезпечити автоматизацію інтелектуальної діяльності.

Засоби навчання поділяють на матеріальні та ідеальні. Матеріальні: навч обладнання (натуральні об'єкти, моделі, таблиці, екранні засоби); спец обладнання для наукової організації навч. Ідеальними є знання і вміння, які використовують для засвоєння нових знань.

Існує така класифікація засобів навчання: власне засоби навчання і навчальне обладнання. Класифікація: візуальні (оригінальні предмети, моделі, діаграми, карти), Аудіальні (радіо, магнітофон), аудіовізуальні (звуковий фільм, телебачення).

Встановіть шляхи реалізації принципу міцності засвоєння знань, умінь і навичок учнів.

Принцип міцн засвоєння ЗУН вимагає, щоб засвоєне учнями в процесі навчання, довго зберігалося в пам'яті, могло бути відтворене і використане в ситуаціях. Психологічною основою забезпечення міцності є па­м'ять, що включає запам'ятовуван­ня, збереження і відтворення досвіду.

Закріплення ЗУН - спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу. Нам відомо, що є різні види пам'яті: за об'єктом запам'ятовування (образна, сло­весно-логічна, моторна, емоційна); за вольовою регуляцією (довіль­на і мимовільна); за триваліс­тю збереження (короткочасна, довгочасна, оперативна). Засвоєння досягається у процесі запам'ятовування і повторення. Починається з сприймання та осмислення. Вчитель проводить закріплення матеріалу.

Важливе значення має первинне, поточне і узагальнювальне повторення. Повторення повинно бути цілеспрямованим, мати мотивацію, бути правильно розподіленим у часі, не допускати механічного запам'ятовування.

Охарактеризуйте основні види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване.

Пояснювально-ілюстративне (традиційне) - надання інформації в готовому вигляді за допомогою словесного пояснення з залученням наочності, учні сприймають і відтворюють. Це економить час, полегшує розуміння складної інформації. Недоліки: звільнення від самостійного мислення; недостатні можливості індивідуалізації і диференціації навч процесу.

Проблемне - навчання, при якому під керівництвом вчителя організовується самостійна пошукова діяльність учнів. В учнів формуються нові ЗУН, розвиваються здібності, творче мислення. Самостійне оволодіння знаннями у процесі вирішення пізнавальних проблем. Недоліки - значні затрати часу, недостатнє формування практичних умінь.

Програмоване навчання. Передавання матеріалу невеликими логічно завершеними частинами, кожен навч крок завершується контролем; учні працюють самостійно в індивідуальному темпі; педагог є організатором і помічником. Забезпечується контроль за учнем на шляху пізнання, своєчасне надання допомоги, підтримка інтересу. Недоліки: обмеження комунікації; дроблення змісту утруднює цілісне сприйняття, зниження розвивального і виховного потенціалу.

Дайте порівняльну характеристику репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.

Репродуктивний характер мислення передбачає активне сприйняття матеріалу, що повідомляється. Викладач спирається на раніше отримані учнем знання. Наочність застосовується з метою кращого засвоєння і запам'ятовування інформації. Практичні роботи виконуються за зразком. Репродуктивні вправи сприяють відпрацьовуванню практичних умінь. Ці методи не дають змоги належно розвивати мислення, самостійність, формувати навички пошукової діяльності. До репродуктивних методів належать пояснювально-ілюстративний і відтворювальний.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Викладач створює проблемну ситуацію, організовує колективне обговорення підходів розв'язання, підтверджує правильність висновків, ставить проблемне завдання. Учні спираючись на досвід і знання, висувають припущення, виявляють причини явищ, пояснюють їх походження, вибирають раціональний варіант. Цей вид методів охоплює методи проблемного викладу, евристичні, дослідні.

Визначте мету домашньої роботи школярів, її види і вимоги до організації домашніх завдань.

Основною метою дом завдань с закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування уміння самостійно працювати; розвиток пізнавальних інтересів, творчих здібностей. Ефективність дз визначається дотриманням вимог до їх організації: розуміння учнями поставлених навч завдань, врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей, специфіки навчального предмета, складності матеріалу; формування загальнонавч умов і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, викор попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).

Домашні завдання можуть бути усні та письмові; індивідуальні, групові та парні, шо направлені на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, співпрацю; мб репродуктивного, конструктивно-варіативного та творчого характеру.

Охарактеризуйте сучасну типологію уроків і їхню структуру. Дайте зразок окремого типу уроку.

Типи уроків: засвоєння нових знань, формування умінь і навичок; застосування ЗУН; узагальнення та систематизації знань, перевірки і корекції ЗУН; комбінований (змішаний) урок.

Найбільш поширеною є така структура уроку: актуалізація опорних знань, досвіду, формування нових знань і способів дій; застосування, закріплення знань і дій.

Послідовність у вигляді етапів уроку: організаційний момент, актуалізація опорних звань (перевірка дз), підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу (формулювання мети і завдань уроку, постановка навч проблеми, мотивація навч діяльності), засвоєння нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, підсумки уроку, повідомлення дз.

Розкрийте сутність системи професійної орієнтації школярів в сучасній школі.

Складовою частиною трудового виховання є професійна орієнтація учнів - система допомоги учням у виборі професії відповідно до здібностей, нахилів і ринку праці. Професія, яка відповідає інтересам і нахилам людини, викликає у неї задоволення. До проф орієнтації входять: професійна освіта, проф діагностика, консультація, відбір, проф адаптація. У профорієнтаційній роботі існує два підходи. Суть адаптаційного, полягає у підборі професії для учня на основі його можливостей. Другий розвиваючий, пропонує готувати учня до самостійного вибору спеціальності. Сучасна школа орієнтується на другий підхід і проводить профорієнтаційну роботу, метою якої є професійне самовизначення учнів. Школярі одержують допомогу у вивченні світу професій, виявленні і розвитку своїх здібностей. Розвиток учня і підготовка його до самостійного вибору спеціальності здійснюється педагогами, психологами, батьками, у навчальному процесі і позакласній роботі. Формами проф орієнтації є бесіди, зустрічі, екскурсії, конференції, конкурси. Розвитку проф інтересів і здібностей слугують гуртки. Для проф діагностики використовують методики: тести, опитувальники, ділові ігри тощо.

Дайте характеристику наочних методів навчання.

Особливість наочних методів навч полягає у використанні зображень об’єктів і явищ, конкретних образів, які безпосередньо сприймають учні. До таких методів належить ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Метод демонстрації, показ конкретних об’єктів, явищ, процесів у їх натуральному вигляді або в зображенні. Демонструватися можуть: реальні об’єкти на уроці (зразки кор коп, рослин), в навкол дійсності (під час екскурсій), умовно-об’ємні посібники (моделі, опудала); об’єкти в плоскому зображенні (малюнки, фотографії); екранні засоби (кінофільми), символічні (карти, схеми, креслення); наочно-словесні посібники (таблиці). Можуть бути запропоновані різні завдання під час демонстрації: аналіз змісту ілюстрації; порівняння ілюстрацій, порівняння справжніх об’єктів з моделями, встановлення зв’язків між різними об’єктами ілюстрації; пояснення учнями демонстрованого явища, висновк.

Які заходи вчителя сприятимуть попередженню і подоланню неуспішності учнів?

Неуспішність є наслідком відставання. Свідченням неуспішності учня є: а) нездатність пояснити, в чому полягає складність, намітити план самостійного розв'язання; б) відсутність запитань, пошуку відповіді, не читає додаткової літератури; в)пасивний і відволікається; г) не реагує емоційно на успіхи і невдачі.

Система заходів щодо профілактики типових причин неуспішності: а) у початкових класах зосередити зусилля на всебічному розвитку та працездатності; б) у середніх класах, підвищити вимогливість, зробити акцент на формуванні дисципліни, відповідальності. Звернути увагу на психологічний клімат, інтереси, обсяг дз з різних предметів. в) у старших класах, зосередити увагу на формуванні соціально значущих мотивів навчання; г) у всіх ланках школи, залучати дітей до позакласної роботи, до учнівського активу. ґ) сконцентрувати увагу на підвищенні ефективності викладання.

Подоланню епізодичного відставання сприяють: контроль за щоденною працею учнів; своєчасне реагування на відставання; індивідуальні завдання з вивчення пропущеного. Інколи - додаткові заняття.

Визначте позитивні позиції словесних методів навчання, їх основний недолік і шляхи його подолання.

Словесні методи займають провідне місце в системі методів навч. Вони дозволяють за короткий час передати великий об'єм інформації, поставити проблему і вказати шляхи її розв'язання. Слово активізує уяву, пам'ять, відчуття учнів.

До словесних методів навчання відкосяться розповідь, бесіда.

Вимоги до методу: 1Логічна послідовність, доказовість. 2Ясність, чіткість, дохідливість. ЗОбразність, емоційність і правильність мови вчителя. 4Врахування вікових особливостей учнів.

Якщо дотримуватися порад для проведення цих методів, можна отримати високу ефективність.

Що конкретно дає вчителю знання вікових особливостей дітей?

На основі вікової періодизації вчитель здійснює вивчення індивідуальних особливостей дітей і враховує в процесі виховання сили і можливості учня. Індивідуальний підхід - знання психіки кожного учня і врахування особливостей у виховній роботі. Урахування індивідуальних особливостей у навчанні та вихованні — це пристосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистості. Індивідуальний підхід створює найсприятливіші умови для розвитку пізнавальних можливостей, активності, схильностей і обдарувань кожного учня. Такого підходу потребують насамперед діти, які виявляють неадекватну поведінку, мають нерозвинені здібності або чітко виражені відхилення в розвитку.

В чому значення факультативних занять і навчальних екскурсій? Опишіть методику проведення екскурсій.

Факультативні заняття проводяться на добровільних засадах, це місток між навчальним предметом і наукою. Факультативні заняття поєднують лекції і практичні заняття. Навчальні екскурсії це форма навчання, при якій учні сприймають і засвоюють знання шляхом виходу до місця розміщення об’єктів, які вивчаються і безпосереднього ознайомлення з ними. Екскурсії реалізують принцип наочності, підносять науковість навчання, зв'язок із життям. Методика проведення екскурсії включає підготовку екскурсії, виїзд учнів на об’єкти, обробку матеріалів екскурсії, підбиття підсумків. Значення: закріплення, збагачення та поглиблення знань, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору, формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, організація дозвілля школярів, культурного відпочинку; поширення виховного впливу на учнів.

Визначте головні закономірності виховного процесу і поясніть від чого залежить ефективність виховання.

Закономірність виховання – стійкий, об'єктивний, істотний зв'язок у вихованні, реалізація якого сприяє ефективному розвитку особистості.

Виховний процес ґрунтується на таких закономірностях:

1.Постійна трансформація зовнішніх впливів у внутрішні процеси особистості (орієнтації, мотиви, установки)

2.Єдність педагогічних впливів на особистість і її активність

3.Включення у ВП особистісного досвіду вихованців (почуттів, переживань, емоцій, відповідних дій і вчинків)

Визначальними у вихованні є діяльність та спілкування. Ефективність виховання залежить від ставлення особистості до навколишньої дійсності, від стосунків в учнівському колективі.

Охарактеризуйте методи заохочення і осуду. До якої групи методів вони належать? За яких умов застосування ці методи є ефективними?

Заохочення – вираження позитивної оцінки дії вихованців. Його види: схвалення, підбадьорення, вдячність, надання почесних прав, нагородження.

Умови ефективності використання методу заохочення: розумна доля заохочення, відсут протиставлення вихованця колективу, починаться з відповіді на питання: кому і за що, є суто індивідуальним.

Покарання — це метод педагогічної дії, яка повинна запобігати небажаним вчинкам, гальмувати їх, викликати почуття провини перед собою та іншими. Як метод виховання, покарання розраховане на перетворення зовнішніх стимулів у внутрішні.

Є види покарання пов'язані з: накладанням додаткових обов'язків; обмеженням певних прав; вираженням морального осуду. В сучасній школі практикуються різноманітні форми покарань: несхвалення, зауваження, попередження, обговорення на зборах, догана, виключення зі школи. Покарання є ефективним, якщо воно зрозуміле учневі і він вважає його справедливим.

Охарактеризуйте групу методів, які спрямовані на формування позитивного досвіду поведінки вихованців в діяльності і спілкуванні.

У формуванні позитивного досвіду поведінки особистості, її переконань, ставлень до навколишньої дійсності вирішальну роль відіграє діяльність. До групи методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки належать методи вправляння, привчання, педагогічної вимоги.