1)Параметри імпульсного сигналу
Характер і ступінь спотворення форми прямокутного імпульсу можуть бути охарактеризованими параметрами реального імпульсу, які вимірюються згідно з встановленими правилами.
1.тривалістю імпульсу tі вважається його часова протяжність, виміряна на половинному рівні амплітудного значення його напруги (0,5Um) або струму (0,5Іm).
2.В якості амплітудного значення напруги Um (або струму Іm) прямокутного імпульсу приймається та величина напруги (струму), що встановлюється відразу по закінченню перехідного процесу наростання напруги (струму) імпульсу.
3.Швидкість наростання напруги (струму) імпульсу характеризується тривалістю переднього фронту імпульсу tпф, яка визначається інтервалом часу, протягом якого напруга (струм) імпульсу наростає від рівня 0,1 до рівня 0,9 його амплітудного значення.
4.Нестабільність напруги (струму) на вершині імпульсу характеризується величиною можливої зміни напруги (струму) DUm (DІm) - так званою нестабільністю вершини.
5.Швидкість спаду напруги (струму) по закінченні дії імпульсу характеризується тривалістю спаду або тривалістю заднього фронту імпульсу tсп, яка визначається інтервалом часу, протягом якого напруга (струм) імпульсу спадає від рівня 0,9 до рівня 0,1 його амплітудного значення.
6.Іноді перехідні процеси при наростанні та спаді напруги (струму) прямокутного імпульсу супроводжуються появою так званих “викидів” напруги (струму). Мірою інтенсивності викидів є величина напруги (струму) викиду вершини імпульсу В1 та величина напруги (струму) викиду зрізу імпульсу В2.
7.Періодична послідовність прямокутних імпульсів, що мають тривалість tі та період повторювання Т, можуть бути охарактеризованими шпаруватістю:
8.Величина, що є зворотною до шпаруватості, називається коефіцієнтом заповнення:
2) логічні функції та логічні прострої
Теоретичною основою комп'ютерної схемотехніки є алгебра логіки. Вона використовує математичні методи для розв’язку логічних задач. Алгебру логіки називають також булевою алгеброю на честь англійського математика Джорджа Буля.
Основним предметом булевої алгебри є висловлювання — просте речення, про яке можна стверджувати: істинне воно (позначають символом 1) або помилкове(позначають символом 0). За допомогою логічних зв'язок НЕ, АБО, І, ЯКЩО... ТО... будують складні висловлювання, які називають булевими (логічними) функціями і позначають буквами F, L, та ін.
Електронна
схема, в якій сигнал 1 на виході
з'являється тільки тоді, коли на вході А і
вході В співпадають сигнали 1,
називається логічним
елементом І (кон’юнктором).
Для
позначення операції І в алгебрі
логіки використовується символ 
:Х = A 
B
В літературі зустрічаються інші символи для позначення логічного множення: крапка
(•) або &
Електронна схема, на виході X якої з'являється сигнал 1, якщо на вході А або вході В або на обох входах присутній сигнал 1, називається логічним елементом АБО (диз’юнк-тором).
Для
позначення операції АБО в алгебрі
логіки використовується символ Х = A 
Електронну схему, стан Х на виході якої завжди протилежний стану А на вході, називають логічним елементом НЕ або інвертором.
Таблиця 3.3. Таблиця істинності логічного елемента НЕ.
Для
позначення операції НЕ використовується
риска над символом або апостроф:
Логічні елементи І, АБО, НЕ призначені для виконання трьох основних операцій цифрової логіки над дискретними сигналами. За допомогою цих елементів можна реалізувати логічні операції будь-якої складності. Тому ці елементи називаються основними.
За допомогою основних елементів можна побудувати комбіновані логічні елементи, до якихвходять І-НЕ (заперечення кон'юнкції,), АБО-НЕ (заперечення диз'юнкції),
Елемент еквівалентності
Додавання за модулем 2, М2
