ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ БАЗОВЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ КОМІСІЯ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
ЛЕКЦІЯ З АНАТОМІЇ ТА ФІЗІОЛОГІЇ
Тема: Вчення про тканини
Відділення: л/с, с/с Курс ІІ
Актуальність теми
органи організму людини складаються з тканин, які виконують різні функції: опорну, захисну, видільну, скорочувальну. Патологія органів починається з порушення структури та функції тканин, клітин. Знання цієї теми необхідно для подальшого вивчення анатомії та патології, для медичної практики, виконання медичних маніпуляцій.
План:
1.Загальне поняття про тканини. 2.Епітеліальні тканини. 3.Сполучні тканини.
4.М’язові тканини. 5.Нервова тканина.
Епітеліальна тканина
Зепітеліальної тканини побудовані поверхневий шар шкіри, слизові та серозні оболонки, залози.
Узв’язку з чим розрізняють покривний та залозистий епітелій. Епітелій розміщується на межі зовнішнього та внутрішнього середовища організму, тому покривний епітелій виконує функції:
1.покривну
2.захисну 3. обміну речовин між організмом та навколишнім середовищем.
Залозистий епітелій виконує секреторну функцію.
Відмінність епітелію від інших тканин складається в тому,що:
1.епітелій побудований переважно з клітин, а міжклітинної речовини тут мало;
2.в епітелії немає кровоносних судин;
3.від нижче розташованих тканин відділяється базальною мембраною (це міжклітинна речовина);
4.клітини епітелію полярні, тобто базальна частина клітини та її верхівка побудовані по різному – у базальній частині знаходиться ядро, а в верхівці – органели,
5.клітини епітелію володіють високим ступенем регенерації.
Класифікація покривного епітелію.
І.В залежності від форми клітин розрізняють: 1.плоский або лускатий епітелій 2.кубічний 3.циліндричний
ІІ. В залежності від кількості шарів: 1.одношаровий
Види епітеліальної тканини
Одношаровий плоский епітелій буває двох видів:
а) мезотелій, якій вкриває поверхню очеревини, плеври, осердя, сальника. Клітини мезотелію утворюють серозну рідину, яка у вигляді тонкого прошарку між листками серозної оболонки зменшує тертя при їх зміщенні, перешкоджає зрощенню органів між собою..
б) ендотелій – вкриває внутрішню поверхню кровоносних та лімфатичних судин, шлуночків мозку. Одношаровий кубічний епітелій вистеляє канальці нирок, вивідні протоки багатьох залоз, дрібні бронхи.
Одношаровий циліндричний епітелій вкриває слизову оболонку шлунка, кишок, жовчного міхура, жовчних проток, протоки підшлункової залози ; в органах, де відбуваються процеси всмоктування, клітини мають всмоктувальну кайму, яка складається з великої кількості мікро ворсинок (кишковий, нирковий епітелій).
Одношаровий багаторядний миготливий епітелій.
Клітини мають різну форму,висоту,ядра їх лежать на різних рівнях, на верхівці є війки. Вистеляє
слизову оболонку дихальних шляхів, маткових труб.
Багатошаровий плоский епітелій складається з декількох шарів клітин, які розрізняються за
своєю формою та функцією.
Види:
1.не зроговілий, багатошаровий плоский епітелій – вистеляє ротову порожнину, стравохід, рогівку. Він складається з трьох шарів клітин, з яких нижній лежить на базальній мембрані. За рахунок цього шару відбуваються зміна відмерлих клітин інших шарів.
2.зроговілий багатошаровий плоский епітелій – вкриває всю шкіру (його ще називають епідермісом). Складається з багатьох десятків шарів клітин, які можливо об’єднати у 4-5 шарів. Цитоплазма клітин верхніх шарів просочується білком елеідином, внаслідок чого обмінні процеси в них сповільнюються, і вони перетворюються на відмерлі рогові лусочки.
3.перехідний епітелій вистеляє сечівник, сечовий міхур, сечовід. Називається він перехідним тому,що
Залозистий епітелій є важливою частиною залоз. Клітини його утворюють особливі речовини. Ця функція залоз називається секреторною, а речовини,які виділяються – секретами.
Залози поділяються на екзокринні та ендокринні. Під екзокринними залозами розуміють такі, які виділяють секрет в порожнину тіла, або за його межі через вивідні протоки. Ендокринні залози не мають вивідних протоків і виділяють інкрет безпосередньо в кров.
Залежно від будови і форми вивідних протоків екзокринні залози бувають альвеолярні, трубчасті та трубчасто-алвьеолярні. Залежно від виду секрету залози поділяються на слизові, серозні та серозно-слизові.
За способом секреції розрізняють залози мерокринні, апокринні та голокринні.
Мерокринні залози
Утворення та виділення секрету відбувається без порушення цілісності залозистих клітин( слинні, підшлункова, потові залози)
Апокринні залози
Під час виділення секрету верхівка клітини разом з гранулою секрету відривається (наприклад пахвові потові, молочні).
Голокринні залози
При виділенні секрету відбувається повне зруйнування
Сполучна тканина
Для сполучної тканини характерна наявність в її складі клітин та значної кількості міжклітинної речовини,яка може бути аморфною, рідкою, твердою і волокнистою. Від цього залежить структура й функція окремих її видів.
Функції
1.опори (утворює функції строму органів, фасції)
2.пластична (процеси регенерації)
3.зв’язку
4.живлення (живлення клітин, участь в обміні речовин)
5.захисну (фагоцитоз, виробка імунних тіл).
Класифікація
1.Волокниста:
1.пухка
2.щільна а) оформлена
б)неоформлена
ІІ. Сполучна тканина з особливими властивостями.
1.ретикулярна 2. жирова 3.слизова 4.пігментна
ІІІ. Скелетна
1.хрящова
2.кісткова
