5.2.6. Теплове поле

Теплове випромінювання з поверхні тіла людини відіграє велику роль у тепловіддачі. Види тепловіддачі: теплопровідність (кондукція), конвекція, випромінювання, випаровування. Залежно від умов, у яких опиняється людина, кожен з цих видів може мати домінуючу значу-щість (так, наприклад, за дуже високих температур середовища провід-на роль належить випаровуванню, а в холодній воді – кондукції, причо-

317

му температура води 15 ºС є смертельним середовищем для голої люди-ни – через 2…4 год настає непритомність і летальний кінець унаслідок переохолодження мозку). Частка випромінювання в загальній тепловід-дачі може становити від 75…25 %, у нормальних умовах – близько 50 % у разі фізіологічного спокою.

Фізичні основи термографії. Тепловізори. Термографія, або теп-лобачення – це метод функціональної діагностики, що ґрунтується на реєстрації інфрачервоного випромінення тіла людини.

• два різновиди термографії: контактна холестерична термогра-фія і телетермографія.

Контактна холестерична термографія: ґрунтується на оптичних властивостях холестеричних рідких кристалів (багатокомпонентних су-мішей складних ефірів та інших похідних холестерину). Такі речовини вибірково відображають різні довжини хвиль, що дає змогу створити на плівках цих речовин зображення теплового поля поверхні тіла людини. На плівку напрямляють потік білого світу. Різні довжини хвиль по-різному відбиваються від плівки залежно від температури поверхні, на яку нанесено холестерик.

Під дією температури холестерики можуть змінювати колір від че-рвоного до фіолетового. В результаті формується кольорове зображення теплового поля тіла людини, яке легко розшифрувати, знаючи залеж-ність температура–колір. У деяких холестериках фіксується різниця те-мператур 0,1 К. Так, можна визначити межі запального процесу, осере-дку запальної інфільтрації на різних стадіях її розвитку.

В онкології термографія дозволяє виявити метастатичні вузли діа-метром 1,5…2 мм у молочній залозі, шкірі, щитоподібній залозі; в орто-педії і травматології оцінити кровопостачання кожного сегмента кінців-ки, наприклад, перед ампутацією, випередити глибину опіку тощо; у кардіології та ангіології виявити порушення нормального функціону-вання, порушення кровообігу в разі вібраційної хвороби, запалення і за-купорення судин; розширення вен тощо; у нейрохірургії визначити роз-

318

міщення осередку пошкодження провідності нерва, підтвердити місце нейропараліча, спричиненого апоплексією; в акушерстві та гінекології визначити вагітність, локалізацію дитячого місця; діагностувати широ-кий спектр запальних процесів.

Телетермографія – ґрунтується на перетворенні інфрачервоного випромінення тіла людини на електричні сигнали, які реєструються на екрані тепловізора або іншому записувальному пристрої. Метод – без-контактний.

Інфрачервоне випромінення сприймається системою дзеркал, після чого інфрачервоні промені спрямовуються на приймач, основною час-тиною якого є детектор (фотоопір, металевий або напівпровідниковий болометр, термоелемент, фотохімічний індикатор, електронно-оптичний перетворювач, п’єзоелектричні детектори і т. ін.).

Електричні сигнали від приймача передаються на підсилювач, а по-тім – на керувальний пристрій, призначений для переміщення дзеркал (сканування об’єкта), розігрівання точкового джерела світла (пропор-ційно тепловому випромінюванню), рухомості фотоплівки. Щоразу плівка засвічується і визначається відповідно до температури тіла в міс-ці дослідження.