Билет32

125. Клінічні прояви атопічного дерматиту у дітей старшого віку.

Свербіння;

Типова морфологія і локалізація уражень: згинальні поверхні кінцівок, посилення шкірного малюнку;

Ліхенізація шкіри на згинальних поверхнях кінцівок, посилення шкірного малюнку;

Сухість шкіри;

Іхтіоз, посилення шкірного малюнку долонь, фолікулярний кератоз;

Неспецифічний дерматит кистей та стоп;

Екзема сосків;

Хейліт;

Рецидивуючий кон’юнктивіт;

Лінії Дені (складка Дені – Моргана на нижніх повіках);

Білий дермографізм;

Темні кола навкруг очей;

Блідість або еритема обличчя;

Складка на передній поверхні шиї;

Свербіння при потінні.

126. Лікування хвороби Крона у дітей.

Дієта № 5.

НПЗП – Салофальк внутрішньо 30-50 мг/кг/добу на 3 прийоми до 12 років; підлітки – 3,5-4 г/добу

Глюкокортикостероїди при відсутності ефекту Салофалька – Будесонід внутрішньо 9 мг/добу.

Цитостатики (азотіоприн) показаний гормонорезистентним хворим або при необхідності знизити дозу глюкокотикостероїдів внаслідок наявності побічних їх ефектів .Рекомендована доза азотіоприна складає 2,5 мг/кг маси тіла на добу.

Антибактеріальна терапія: Цефтріаксон -  в/м, в/в – 1,0-2,0 г  1 раз на добу 

Протимікробні і проти паразитарні: метронідазол в дозі 20 мг/кг маси тіла на добу.

Моноклональні антитіла до ФНО-α - інфліксімаб рекомендується для внутрішньовенного використання у дітей з 6 років при важкій та середньо важкій формі у разовій дозі 5 мг/кг маси тіла.

127. Етіопатогенез ревматоїдного артриту.

Мультифакторне захворювання. Тригерні фактори – віруси (Епштейна – Барра, краснухи, вітряної віспи), мікоплазми, хламідії. Фактори, які сприяють – переохолодження, травма суглобів, холодний та вологий клімат.

Основа патогенезу – утворення імунних комплексів. Гіперпродукція IgG за рахунок синтезу аутоантитіл. Поступовий розвиток аутоімунного синовіїту. Плазматичні клітини виробляють антитіла до антигену – етіологічного чинника і до Fc-фрагметів (ревматоїного фактору)IgG та IgM, які виробилися етіологічним чинником. Взаємодія IgG і РФ призводить до утворення імунних комплексів. Вивільняються медіатори запалення. Простагландини стимулюють активність остеобластів.

128. Невідкладна терапія при анафілактичному шоці у дітей.

1. Негайно зупинити введення алергена, що викликав реакцію, покласти хворого на кушетку (голова нижче ніг), голову повернути убік, відтягнути нижню щелепу.

2. Якщо антигенний матеріал був введений у кінцівку, треба накласти джгут вище місця введення алергену (джгут накладають на 25 хв.).

3. У кінцівку, вільну від джгута, ввести 0,3-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну.

4. Обколоти місце ін'єкції 0.3-0.5 мл 0,1% розчину адреналіну з 4.5 мл фізіологічного розчину.

5. Інгаляція киснем (якщо є можливість).

6. До місця ін'єкції прикладають грілку з льодом.

7. Терміново викликають по телефону лікаря та реанімаційну бригаду.

Билет 33

129. Розрахунок харчування при гіпотрофії 2 ступеня

Розрахунок харчування проводиться при гіпотрофії II ступеня - білків та вуглеводів на належну вагу, а жиру тільки на фактичну вагу

 при гіпотрофії II та гіпотрофії III ступеня лікування проводиться в умовах стаціонару :

- парентеральне харчування (за показаннями - розчини амінокислот, жирові емульсії)

- дієтотерапія із застосуванням спеціалізованих лікувальних молочних та безмолочних сумішей, лікувальних продуктів на основі ізоляту соєвого білку, гідролізату білків, тощо

- застосування харчових добавок: білки та амінокислоти (метіонін, аргініна аспартат), вітаміни та вітаміноподібні препарати, макро- та мікроелементи

- корекція дисбіозу (пробіотики - Симбітер, біфідумбактерін, лактобактерін, тощо)

- фізіотерапія (електрофорез, парафін на обл. живота)

- масаж загальний, № 20

Дієтотерапію гіпотрофії II і НІ ступеня здійснюють за етапами. Для неї характерним є двофазовий метод харчування. В першій фазі встановлюють толерантність дитини до їжі. Призначають грудне молоко, а якщо його немає — адаптовані або кисломолочні суміші в перші 1—3 дні в кількості 1/2 норми, на 4—6-й день — 2/3 нормального обсягу їжі, що визначають на основі фактичної маси тіла. При масі тіла, яка менша за 1,5 кг, добовий обсяг дорівнює 1/5, 4,5—6 кг— 1/6, 6—8 кг— 1/7, понад 8 кг— 1/8 маси тіла, але не перевищує 1 л. Друга фаза дієтотерапії допускає поступове кількісне й якісне розширення дієти, починаючи з другого тижня лікування. В цей відновний період розрахунок харчових інгредієнтів треба здійснювати на ту приблизну масу, яка повинна бути.

При гіпотрофії II ступеня застосовується етапний метод призначення харчування. Протягом 1-го тижня призначають половину необхідного добового об'єму, їжі, розрахунок білків і вуглеводів проводять на фактичну масу + 20 % від фактичної (приблизно необхідну), а жири - тільки на фактичну масу. Протягом другого тижня хворий отримує 2/3 добового об'єму їжі, а протягом третього - необхідний добовий об'єм їжі. Кількість годувань при цьому збільшують на 1-2.

Найкращою їжею для дитини грудного віку з гіпотрофією є материнське молоко. У випадку неможливості забезпечити дитину молоком рідної матері, використовують ваисокоадаптовані молочні суміші (PreNan, Nestogen, "Ненатал", „Нутрилон комфорт " та ін.).

При штучному та змішаному годуванні у випадку, коли дитина отримувала прості молочні суміші, необхідно перевести дитину на годування адаптованими молочними сумішами. При можливості доцільно призначати молочнокислі продукти, які, крім збалансованого складу харчових інгра-дієнтів, мають цінні біологічні властивості за рахунок наявності у їхньому складі живих бактерій-антагоністів, що позитивно впливає на обмін речовин, травлення, біоценоз кишок (пропіоново-ацидофільні суміші "Малютка", "Малиш”, "Малятко М", "Nаn-від 6 місяців, з біфідобактеріями", ацидофільне молоко”, "Симбівіт” та ін.).

Хворим з середньотяжкими та тяжкими проявами захворювання показане застосування сучасних лікувальних сумішей, приготовлених шляхом повного ферментативного гідролізу білка коров'ячого молока, вилучення з нього лактози і додавання середньоланцюгових тригліцеридів ("Альфаре", "Пепті-Юніор", "Нутраміген", "Прегестаміл" та ін.). У випадку гіпо- чи алактазії застосовують суміші на ізоляті соєвого білка ("Енфаміл Соя", "Нутрі-Соя", "Альсой", ''AL-100", "Фітовіт").

В період виздоровлення енергетичну цінність їжі розраховують виходячи з необхідної маси тіла: при природному вигодовуванні дітям І  півріччя життя -   115 ккал/кг на добу,  П півріччя  - 110 ккал/кг на добу. При змішаному та штучному вигодовуваннях енергетичну цінність їжі збільшують на 5-10 %.

В першу чергу проводиться білкова корекція, за нею -вуглеводна, в останню чергу - жирова.