- •Зайченко І.В.
- •ПЕРЕДМОВА
- •ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ІЩАГОГІКИ
- •1.1. Педагогіка - наука про виховання
- •1.2. Об'єкт, предмет, функції і завдання педагогіки
- •1.3. Основні категорії педагогіки
- •1.4. Система педагогічних наук
- •1.5. Зв'язок педагогічної науки з іншими науками
- •Запитання і завдання
- •2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні
- •2.2. Філософські основи педагогіки
- •3.1. Процес розвитку особистості
- •3.2. Спадковість і розвиток
- •3.4. Розвиток, виховання і формування особистості
- •3.6. Діяльність як фактор розвитку. Діагностика розвитку
- •Тема 4. Вікові та індивідуальні особливості розвитку
- •4.1. Вікова періодизація
- •4.2. Особливості виховання учнів різних вікових груп
- •Тема 5. Педагогічний процес
- •РОЗДІЛ II
- •Тема 8. Процес навчання як цілісна система
- •Тема 9. Принципи навчання
- •РОЗДІЛ III
- •Тема 20. Форми організації виховного процесу
- •ЛІТЕРАТУРА
- •Навчальне видання
- •Іван Васильович Зайченко
- •ПЕДАГОГІКА
- •Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
УДК 37з317 ББК 74.00я7 3.17
Рекомендовано Вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка
Рецензенти:
МДЯрмаченко - академік АПНУкраїни, д-рпед. наук, профессор; В.І.Бондар - академік АПНУкраїни,д-рпед. наук, профессор;І.Г.Єрмаков - кандидат істор. наук, ст. наук, співробітник; В. М.Дідович - кандидат пед. наук, доцент.
Гриф надано Міністерством освіти і науки України. Лист№
2/949 від 13.06.2000 р.
Зайченко І.В.
З 17 Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, 2-е вид. - К., «Освіта України», «КНТ», 2008. - 528 с.
ISBN 978-966-373-346-3
ISBN 978-966-8847-66-0
З метою сприяння якісному оновленню курсу педагогіки у вищих педагогічних навчальних закладах на принципах науковості, об'єктивності, гуманізму, демократизму, природовідповідності, народності, пріоритету загальнолюдських цінностей в пропонованому посібнику викладені теоретичні основи педагогіки як науки з урахуванням найсучасніших досягнень у цій галузі людського буття.
Посібник розрахований на студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Корисний буде аспірантам у галузі загальної педагогіки таісторії педагогіки,вчителям,всім, хто цікавиться проблемами освіти, навчання й виховання.
ISBN 978-966-8847-66-0 |
© Зайченко І.В., 2008 © |
«Освіта України», 2008 © |
|
ISBN 978-966-373-346-3 |
«КНТ», 2008 |
ПЕРЕДМОВА
Шановний друже!
Ви - студент вищого п е д а г о г і ч н о г о навчального закладу, а отже, готуєтесь стати педагогом, вихователем, наставником, Учителем з великої літери.
"Учитель! Який безмежно великий зміст цього слова! Яка глибина його значення! Яка височінь і краса його місії!", - захоплено писав про вчителя видатний український педагог Яків Феофанович Чепіга
(1875-1938).
Добрий, терплячий, уважний, мудрий, далекоглядний наставник на життєвій дорозі, невтомний, самовідданий - аж до самопожертви - трудівник і безкорисливий слуга народу, високосвідомий громадянин своєї Вітчизни, "апостол Правди і Науки" (С.Русова), чесний, справедливий, щедрий, високоморальний, оптимістичний, доброзичливий, дружелюбний, чуйний, гуманний, висококультурний, мужній і відповідальний борець проти неосвіченості і безкультур'я - таким у нашій уяві постає вчитель.
Видатний чеський педагог Ян Амос Коменський (1592-1670) відзначав, що вчительська професія "прекрасна, як ніяка інша під сонцем". Він порівнював учителя з садівником, який пестливо вирощує дерева й рослини в саду, з архітектором, я кий турботливо забудовує знаннями всі куточки людської істоти, зі скульптором, який ретельно шліфує розум і душі людей, з полководцем, який енергійно здійснює наступ проти варварства і невігластва.
У концепції національного виховання, розробленій колективом українських учених-педагогів під орудою Міністерства освіти України, відзначено, що "Успішне вирішення завдань національного виховання, суттєве покращення всього навчально-виховного процесу, розвиток пізнавальної, трудової активності дітей і молоді безпосередньо пов'язані з удосконаленням підготовки педагогів, їх професійної педагогічної майстерності, ерудиції і культури" ("Освіта" від 26 жовтня 1994 р.). Там, зокрема підкреслено, що сучасний педагог повинен знати сутність і закономірності розвитку особистості; діагностику і методи визначення рівнів вихованості дітей; методи аналізу ефективності педагогічного управління процесом всебічного формування особистості; теорію і методику національного виховання, специфіку роботи класного керівника, вихователя групи продовженого дня, школи-інтернатута дитячого будинку, громадських дитячих організацій та ін.; принципи, форми та методи організації виховного впливуна дітей різних вікових груп. Педагог повинен уміти визначати конкретні завдання виховного впливу, виходячи із загальної мети національного виховання, рівнів вихованості дитячого колективу і умов навколишнього середовища;
реалізувати принципи національного безперервного виховання,
народознавчого, людинознавчого і особистюного підходів; володіти
метолами і формами педагогічної діагностики та педагогічного
прогнозування; визначати мету виховання у відповідності з вихованістю
дітей, організовувати навчально-виховиии процес на основі глибокого і
системного вивчення учнів, їх інтересів, запитів, можливостей на
принципах добровільності та співробітництва; на практиці застосовувати
принципи наукової організації праці, володіти метолами позитивного впливу на дитину та управління дитячим колективом; налагоджувати
постійні стосунки з батьками вихованців, вести педагогічну пропаганду,
домагаючись єдності виховної діяльності школи, позашкільних установ,
сім'ї та громадськості; сприяти самовихованню учнів, саморозвитку їх
суспільно цінних якостей і створенню умов для самореапізації дитини як
неповторної індивідуальності. Ці вимоги конкретизовані в наступних
урядових і міністерських документах [Див. джерела 1 -14 в кінці посібника] Особливу роль у вирішенні цих важливих завдань має відіграти
вивчення студентами в стінах вищого педагогічного закладу циклу
педагогічних дисциплін (педагогіка, історія педагогіки, педагогічна творчість, основи педагогічної майстерності та ін.).
Кажуть, що педагогіка - це наука про виховання людини і мистецтво виховання. Справді, об'єктом педагогіки як науки є ті явища об'єкт ивної
дійсності, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства, апредметом- освітаівихоаання як
реальний цілісний педагогічний процес, організований в спеціальних
соціальних інститутах (сім'ї, навчально- і культурно-освітніх закладах).
Тому педагогіка є наука, яка вивчає сутність, закономірності, тенденції і
перспективи розвитку педагогічного процесу як фактору і засобу розвитку
людини упродовж усього її життя. На цій основі педагогіка розробляє
теорію і технологію організації педагогічного процесу, форми і методи
удосконалення діяльності педагога і різних видів діяльності уМнів, а також
стратегій і способів їх взаємодії. |
|
|
Структура педагогічного мистецтва надзвичайно складна, адже |
||
виховання вимагає не лише найдосконаліших практичиих умінь і навичок, а |
||
в першу чергу, ґрунтовних теоретичних знань у галузі педагогіки. У цьому |
||
зв'язку пропонований навчальний посібник з педагог.ки мас на меті |
||
допомогти студенту - майбутньому педагогові - грунтовно оволодіти |
||
теорією педагогіки, яка в майбутній практичній педагогічній діяльності |
||
сьогоднішнього студента стане необхідною умовою і міцною основою для |
||
досягнення вершин педагогічної майстерності. |
к |
м |
Цей навчальний посібник став результатом багаторічного викладання курсів педагопчних дисциплін на фізико-математичиому факультеті Чернігівського державного педагогічного університету (до березня 1998 рокуінституту) імені Т.Г.Шевченка і, зокрема, курсупедагогіки.
Цей курс спрямований на якісне оновлення змісту педагогіки і її
вивчення в педвузі. Ми намагалися критично осмислити, врахуватиі творчо використати в навчальному курсі найновіші теоретичні і практичні здобутки в галузі педагогіки як в нашій країні, так і за рубежем, зокрема
4
матеріали А.Н.Алексюка, Ю.К.Бабанського, Н.В.Бордовської та А.А. Реан, О.І.Вишневського, О.М.Кобрій та М.М.Чепіль, В.М.Галузинського і М.Б.Євтуха, Т.А.Ільїної, Б.Т.Лихачова, В.І.Лозової, П.І.Підкасистого, І.П.Підласого, О.Я.Савченко, В.О.Сластьоніна, І.Ф.Харламова, М.Д.Ярмаченка та інших.
У кінці книги вміщено список основної і додаткової літератури. Кожному літературному джерелу присвоєний певний номер, посилання на який може зустрічатися в тексті, наприклад. [21, 270].
Курс містить 28 найважливіших тем. До кожної з них подані запитання і завдання, до окремих - список додаткової літератури.
Автор висловлює щируподяку рецензентам— Миколі Дмитровичу Ярмаченку - академіку АПН України, доктору педагогічних наук, професорові, Володимиру Івановичу Бондарю - академіку АПН України, доктору педагогічних наук, професору, Івану Гнатовнчу Єрмакову - кандидату історичних наук, старшому науковому співробітнику Інституту педагогіки АПН України, Валентину Миколайовичу Дідовичу -
кандидату педагогічних наук, доценту ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, які уважно прочитали рукопис і зробили цінні зауваження, врахування яких сприяло удосконаленню посібника.
Автор
5