Тема. Класифікація, види підприємств та основи підприємницької діяльності
3. 1. Поняття виробництва, підприємництво і підприємство
3. 2. Класифікація підприємств
3. 3. Види підприємств
3. 1. Поняття виробництва, підприємництво і підприємство
У процесі виробництва, в аграрних підприємствах, між людьми, між людьми і засобами виробництва, відбуваються особливі взаємовідносини, які є характерними для сільського господарства. Особливість відносин пов’язана з тим, що люди, використовуючи засоби виробництва, діють на предмети праці і при цьому використовують сили природи.
Виробництво - це створення матеріальних благ, що необхідні для існування і розвитку суспільства. Щоб здійснювався процес виробництва необхідно забезпечити:
- цілеспрямовану працю, робочу силу;
- предмети праці - на, що повинна бути направлена діяльність людей;
- засоби праці - з допомогою яких люди перетворюють праці у споживчі вартості.
В процесі виробництва створюється кінцевий чи проміжний продукт, який повинен відповідати передбаченим споживчим якостям. Сучасне виробництво ставить за мету якнайкраще використати науково-технічний прогрес, щоб механізувати і автоматизувати виробничі процеси і при цьому, щоб не було нанесено шкоди для навколишнього середовища.
Виробництво може успішно і динамічно розвиватися за умови наявності чинників, що характеризують постійний рух виробничих ресурсів і результатів господарської діяльності між підприємствами і галузями економіки. Механізм регулювання потоків є простий і побудований на принципах саморегуляції. Ресурси спрямовуються в те виробництво, де можна одержати більше прибутку. Формування і використання потенціалу виробництва за своєю суттю є поняттям – підприємництва.
Підприємництвом - називають ініціативну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних і юридичних осіб зорієнтовану на одержання прибутку. Така діяльність може здійснюватися однією особою на власний ризик і під особисту відповідальність окремої фізичної особи-підприємця або юридичної особи –підприємства не залежно від форм власності, без будь-якого втручання.
Державні закони, що діють в економічній сфері визначають, в основному, компетенцію держави і дозволену межу втручання в роботу підприємств лише в окремих випадках. Приватні, кооперативні, акціонерні і інші підприємства не звільняються від державного контролю за:
-- прибутками і сплатою податків;
--санітарними умовами виробництва і техніки безпеки;
--екологічною безпекою діяльності підприємства;
--правовим захистом працюючих.
Відповідно до чинного законодавства підприємства несуть повну відповідальність за всі види своєї діяльності. При цьому, діяльність підприємства не повинна створювати перешкод для умов роботи і діяльності інших підприємств і організацій, а також погіршувати умови проживання громадян в будинках, що розташовані поряд з ним.
У внутрішньому середовищі, адміністрація підприємства зобов’язана створювати нормальні умови праці і відпочинку персоналу та вирішувати питання соціально-економічного характеру, залучаючи до цього трудовий колектив. Особлива увага надається при укладенні трудової угоди зобов’язанням:
по санітарних умовах праці і техніки безпеки виконання робіт;
умов режиму роботи підприємства і його підрозділів, включаючи тривалість робочого дня;
тривалість і оплати відпусток;
умов і форми оплати праці по категоріях працівників.
Прийнято розрізняти дві моделі підприємництва з альтернативним варіантом їх поєднання.
Класична модель в основному орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства. При цьому дії підприємця зосереджуються на оцінці наявних ресурсів і виявлення реальних можливостей досягнення мети виробництва та ставиться завдання забезпечити максимально ефективну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріальних ресурсів.
Інноваційна модель базується на активному використанні інноваційних організаційно - управлінських, технологічних і економічних рішень у сфері бізнесу. Послідовність реалізації цієї моделі спирається на систему дій. Зокрема:
наукове обґрунтування основної мети виробництва;
усестороння оцінка ринкового середовища і пошук альтернативних можливостей реалізації підприємницької ідеї;
достовірна і реальна оцінка власних матеріально-грошових ресурсів і їх можливості на прогнозовану мету;
пошук додаткових джерел необхідних ресурсів, при потребі виробництва;
достовірний аналіз потенційних можливостей конкурентів на ринку даного
виду продукту;
розроблена концепція і практична реалізація завдань інноваційного характеру.
Підприємства повинні дотримуватись у своїй бізнесовій діяльності певних принципів:
вільний вибір бажаного виду діяльності;
залучення на добровільних засадах матеріальних і трудових ресурсів;
самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції;
вільне ціноутворення, що передбачає встановлення цін на товари та послуги, які підприємство вбачає за доцільне;
- самостійне і вільне розпорядження прибутком, що залишився після сплати
обов’язкових платежів і податків;
самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Місцеві органи і інші організації не мають права втручатися в діяльність підприємства і виконання ними внутрішніх адміністративних і господарських функцій. Їм надано право лише контролювати правомірність господарської діяльності і вимагати від керівництва підприємства виконання діючого законодавства країни.
Класифікація підприємств