- •5. Міф як уособлення первісного синкретизму
- •6.Героїчні міфи: етапи героїзму
- •7.Анімізм як риса міфологічної свідомості
- •8.Антропоморфізм як риса міфологічної свідомості
- •9.Фетишизм як риса міфологічної свідомості
- •10.Відображення матріархату в міфології доолімпійського періоду
- •11. Відображення патріархальних відносин в олімпійській міфології
- •12.Поняття про епос. Своєрідність епічної фабули та епічного героя
- •13. Героїчний епос Давньої Греції: шляхи виникнення, форми побутування, ідейний змістпочинається еллінський епос двома епічними поемами Гомера- "Іліада" і "Одіссея", які визначають як героїчний епос.
- •14.Принципи епічної характеристики героїв в поемі Гомера «Іліада»
- •15. «Антипсихологізм» Гомера: сутність, ознаки, форми вияву
- •16. Естетична основа поем Гомера і родовий світ
- •20. Жанрові ознаки давньогрецької елегії
- •21. Жанрові ознаки ямбічної лірики
- •22. Характер ліричного героя в поезії Архілоха
- •27. Походження грецької трагедії та її структура
- •28. Есхіл як «батько трагедії»: естетичні особливості драми
- •29. Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»
- •29. Ідейний зміст трилогії Есхіла «Орестея»
- •30. Утвердження ідеї індивідуалізму в трагедії Есхіла «Прометей прикутий»
- •31. Художні новаторства драматургії Софокла
- •33. Філософсько-психологічна трагедія Евріпіда
- •34. Походження комедії: значення елементів фольклорної обрядовості
- •35. Комедії Арістофана: тематика, структура, засоби комічного
- •39. Періодизація літератури Давнього Риму
- •41. Любовна елегія Катулла: ліричний герой, засоби психологізму, стиль
- •42. Література доби Августа: умови розвитку та значення державної ідеології
- •43. «Буколіки» Вергілія як зразок пасторальної поезії
- •47. Жанрове розмаїття творчості Горація
- •48. Оди Горація: ідейно-політичний зміст, стильові особливості
- •50. Основні теми поезії Горація. Втілення філософії «золотої середини»
- •51. «Скорботні елегії» Овідія: історія створення, провідні мотиви
- •52. «Наука кохання» Овідія: своєрідність жанру та засоби психологізму
- •54. Значення фольклорних та міфологічних елементів в романі Апулея «Золотий віслюк»
5. Міф як уособлення первісного синкретизму
Синкретизм (злиття усього з усім) – міфологія зливається з усім, що входить до неї, з усіма її компонентами: мистецтво, релігійний культ, етичні норми, естетичні цінності об’єднуються в єдину образну міфологічну картину світу, поєднуючи в собі дійсне і бажане, реальне і фантастичне, природнє і трансцендентне. В такому ракурсі міф виступає умовою будь якої культури, адже з його допомогою складаються та оформлюються цілісні орієнтири.
6.Героїчні міфи: етапи героїзму
Героїчні міфи це міфи про героїв, які можуть бути або дітьми богів від смертної жінки, як у Давньогрецькій міфології, або просто легендарними фігурами епосу. Типовим сюжетом героїчного міфу є незвичайне дитинство героя (які-небудь особливі здібності, сирітство, особлива доля), часте вигнання, здійснення подвигів, перемога над чудовиськами, порятунок прекрасної дівчини, повернення й весілля. Багато героїчних міфів в алегоричній формі оповідають про формування особистості й придбання статусу в суспільстві, тим самим виконуючи повчальну функцію.
Три етапи героїзму. В сюжетно-тематичному плані доцільно виділити в розвитку героїчної міфології три етапи. Для них характерна одна модель сюжету: герой вступає у двобій або змагання з хтонічною потворою і перемагає її. А.Ф.Лосев тлумачить змагання героя з хтонічною потворою як відображення історичної боротьби патріархального права з матріархальним. Майже в усіх випадках хтонічні потвори виступають як істоти жіночої статі. 1)«Етап Геракла». Цього героя уявляли з важкою палицею і в лев'ячій шкурі, що свідчить про виникнення образу в дометалеву добу, коли одяг ще не ткали. Цей популярний герой, що звершив 12 знаменитих подвигів за наказом боягузли-вого царя Еврісфея, вступав у двобій з хтонічними чудовиськами і перемагав їх за допомогою грубої фізичної сили (Немейський лев, Лернейська гідра, Стимфалійські птахи, Критський бик, коні Діомеда, корови Геріона, пес Кербер та ін.). Зв'язок образу з функцією шамана найяскравіше виявляється в міфах, де він тримає небесне склепіння (міф про яблука Гесперид) або сходить в підземне царство Аїда (міф про пса Кербера). 2)«Етап Одіссея». Герой перемагає хтонічних чудовиськ за допомогою не стільки фізичної сили, скільки розуму, хитрості, спритності. Його стосунки і конфлікти з довкіллям урізноманітнюються (в число його подвигів входить перемога і над женихами). Гомер постійно називає Одіссея «хитромудрим», «хитрим». При цьому Одіссей користується порадами богів — Афіни, Гермеса та інших. Рудіментарний зв'язок з чаклунством виявляється в XI пісні, де герой спускається в підземний світ і спілкується з предками, зокрема з матір'ю. До цієї ж групи належить і Едіп, що також перемагає за допомогою розуму. Він єдиний з людей розгадує важку загадку Сфінкса, і Сфінкс втрачає свою злу силу, стає нешкідливим для людей. 3) «Етап Персея». Третій етап умовно назвемо «етапом Персея». Герой також вміє перемагати чудовисько за допомогою хитрості розуму — у двобої з медузою Горгоною він дивиться в її віддзеркалення у своєму відполірованому до блиску мідному щиті. Проте з'являється і зовсім новий елемент: перемігши іншим разом страшне чудовисько, він звільняє і одержує як дорогоцінну здобич і винагороду за звитягу вродливу дівчину Андромеду. Цей третій етап показує, що закінчилася боротьба між чоловіком і жінкою за владу і вплив у роді. Місце жінки визначилося. Це дозволило чоловікові іншими очима поглянути на жінку. Тепер він відкриває в ній естетично високі якості — фізичну вроду