- •1.Ф-фія, обєкт і предмет.
- •2. Осн. Проблеми ф-фії
- •3. Світогляд його сутність і структура
- •4. Осн. Іст типи світогляду.
- •5. Роль ф-фії у формуванні культ. Суч спеціаліста
- •6. Осн. Ф-ції філос.
- •7. Ортодоксальні шк. Давн. Індії
- •8. Неортодоксальні шк. Давн. Індії
- •9. Ф-фія конфуціанства
- •10. Ф-фія даосизму
- •11. Філософія легістів та моїстів
- •12. Антична філософія: основні риси
- •13. Філософія Сократа
- •14. Атомізм Левкіпа – Демокріта - Епікура
- •15. Філософія Платона
- •19. Філософія Софістів
- •20. Філософія Геракліта та Кратіла
- •36Філософські погляди Франческо Патриція.
- •37.Соціальний утопізм т. Мора і т. Кампанелли
- •44. Теорія «договірної держави» т. Гоббса
- •46. Філософія Шарля Луї де Монтеск’є
- •47. Філософія Франсуа Марі Аруе Вольтер
- •51. Філософія п. Гольбах
- •52. Філософія Клода Адріана Гельвеція
- •58. Філософія Шеллінга
- •59. Антропологічний матеріалізм ф6йєрбаха
- •60. Перший позитивізм: загальна характеристика
- •66.Філософські погляди г.Сковороди.
- •67.Філософія кирило-мефодіївського товариства
- •68.Соціально-філософські погляди Шевченка
- •70. Соціально-філософські погляди Лесі Українки
- •76. Філософія о. Шпенглера.
- •77. Філософія а. Бергсона
1.Ф-фія, обєкт і предмет.
Філософія (від грецького – любов до мудрості) – це наука про всеза-гальні закономірності, яким підкорені як буття (природа і сусп.), так і мис-лення людини, процесс пізнання. Термін “Ф.” вперше зустрічається у Піфагора; в якості особої науки її вперше виділив Платон. Ф. являється однією із форм сусп. свідомості, визначається в остаточно-му підсумку екон.відносинами сусп. Предметом філософії є виявлення найбільш загальних закономірностей розв. світу, виражених в принципах, філ.законах та категоріях. Предметом ф. є не тільки визначення наявного і минулого, але й можливого і май-бутнього. Предмет ф. характер-изується своїм гуманістичним хар-ром, бо в центрі його змісту перебу-ває людина. Під об'єктом розуміється свідомостб, внутрішній світ людей, як реальність у її практично-перетворювальній та пізнавальній діяльності.
2. Осн. Проблеми ф-фії
До найважливіших проблем філософії відносяться такі:
хто така людина і яке місце займає вона в світі?
яка природа світу, Космосу? В чому полягають причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він, є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? Ї чи існуї цей сенс взагалі? в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?
як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот? Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні?
На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.
3. Світогляд його сутність і структура
Світогляд — це сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе. Cвітогляд скл. З таких компонентів 1Знання — це ідеальне відображення дійсності в свідомості людини. У світогляд входять не будь-які знання, а лише ті, які є життєвоважливими. 2 Цінності — позитивне або негативне відношення до явищ оточуючого світу, яке грунтується на потребах та інтересах людей, культурі певного соціуму. 3Почуття —- емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, дій і вчинків інших людей і своїх власних дій. 5Переконання — інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеалів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті. 6Оцінка минулого і віра в майбутнє теж входять в структуру світогляду. 7Воля — психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяльність, вчинки свідомо поставленим цілям. Воля — це серцевина особистості, те, що робить людину особистістю. 8В структуру світогляду варто включити і самосвідомість. Це — один із найістотніших компонентів свідомості, який полягає в усвідомленні себе в якості суб'єкта практичної і пізнавальної діяльності, в оцінці своїх дій, потреб і інтересів, своїх почуттів, думок, мотивів поведінки та ідеалів, свого становища в природному і соціальному середовищі.