- •3. Зміст технологій формування відчуття мовленнєвого ритму при заїканні
- •4. Особливості формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей дошкільного віку
- •5. Зміст та завдання логопедичної роботи з форм не мовленнєвих та мовленнєвих процесів у дитини з моторною алалією.
- •7 .Причини мовних порушень
- •8) Основні напрямки корекційної роботи з дошкільниками з 2 рівнем мовленнєвого розвитку .
- •9) Які класифікації існують в сучасній логопедії.
- •11. Етапи становлення мовлення дитини
- •13. Специфічні завдання корекційної роботи з подолання моторної алалії:
- •14. Визначте специфічні завдання корекційної роботи з подолання сенсорної алалії
- •16. Яка структура дефекту при дислалії
- •1. Акустико-фонематична дислалія.
- •2. Аритукуляторно-фонематична дислалія.
- •3. Артикуляторно-фонетична дислалія
- •17. Охарактеризуйте особливості пізнавальної діяльності дітей з алалією, поясніть причину цієї специфіки.
- •18. Визначте організаційно-методичні вимоги до навчання і виховання дітей з ффнм у дошкільному навчальному закладі.
- •19. Прийоми логопедичної роботи при подоланні порушень звуковимови.
- •23. Порушення експресивного мовлення при різних типах афазії
- •26 Афазіологія
- •27Клінічна характеристика осіб з заїканням
- •28 Вкажіть особливості дихання і голосу при ринолалії
- •31. Дайте характеристику різним видам логопедичних занять
- •33. Основні напрямки і методи лог впливу при корекції голосових порушень.
- •34. Форми логопедичних занять
- •35. Основні положення диференційної діагностики афазії
- •36. Основнi напрямки і методи логопедичного впливу при корекційної роботи над порушеннями голосу голоСу
- •37. Анатомо-фізіологічні механізми голосоутворення
- •41. Визначте центральні мовленнєві симптоми аферентної афазії.
- •43. Розкрийте особливості проведення обстеження дітей з ринолалією.
- •44. Визначте центральні мовленнєві симптоми еферентної афазії.
- •45. Визначте зміст роботи профілактики дисграфій у дітей із знм.(у переліку запитань неправильне питання)
- •46. Розкрийте особливості проведення логопедичної роботи при закритій ринолалії.
- •47. Визначте центральні мовленнєві симптоми динамічної афазії.
- •50.Визначте центральні мовленнєві симптоми акустико-гностичної афазії.
- •51.Визначте основні напрями з подолання графічних та оптико-просторових помилок.
- •52. Особливості організації корекційної роботи при дизартрії
- •53. Визначте центральні мовленнєві симптоми акустико- мнечтичної афазії
- •55. Методика лого-корекційної роботи при дизартрії.
- •56.Визначте центральні мовленнєві симптоми семантичної афазії.
- •58.Загальна характеристика алалії. Етіологія,механізми та класифікація алалій.
- •59. Розкрийте основні напрями і завдання відновлювального навчання при різних формах афазї
- •60. Охарактеризуйте напрями профілактичної роботи порушень писемного мовлення
- •61. Розкрийте структуру дефекту при алалії
- •62. Розкрийте основні напрямки і завдання відновлювального навчання при різних формах афазії.
- •1.Дислексія- часткове специфічне порушення процесу читання яке характ. Труднощі у розпізнаванні літер, злиття літер у склади чи слова. Алексія повна відсутність навичок читання.
- •64. Опишіть немовленнєву симптоматику моторної алалії
- •65 Сучасні методики та технології подолання заїкання в учнів, підлітків та дорослих
- •66 Розкрийте зміст визначення "мовленнєва готовність до шкільного навчання"
- •67 Розкрийте механізм порушення мовлення при сенсорній алалії
- •68. Охарактеризуйте заїкання як складне психофізичне порушення.
- •69. Розкрийте етапи корекційної роботи в групах з ффнм.
- •70. Сформулюйте порівняльну характеристику дітей з сенсорною алалією та дітей із зниженням фізичного слуху.
- •71. Розкрийте зміст медичної класифікації заїкання.
- •72. Розкрийте етапи роботи з формування фонематичного слуху
- •73. Встановіть рівні сформованості мовлення у дітей з моторною алалією
- •76. Розкрийте методику кор.-вих. Роботи при сенсорній алалії.
- •77. Визначте причини рецидивів при заїканні
- •78. Розкрийте зміст логопедичної допомоги дітям з раннім дитячим аутизмом.
- •79. Зміст та етапи логопедичного обстеження дітей з алалією.
- •81. Розкрийте особливості логопедичної роботи з дорослими особами.
- •84. Формування правильної мови у слабочуючих дітей
- •87. Методичні рекомендації щодо вихованців з інтелектуальною недостатністю
- •89. Зміст і методика логопедичного обстеження дитини з заїканням.
- •90. Дайте характеристику мовленнєвим і немовленнєвим симптомам при різних формах дизартрії.
- •1.Коркова дизартрія
- •2.Бульбарна дизартрія
- •5.Мозочкова дизартрія
ЗМІСТ І ЕТАПИ ЛОГОПЕДИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ
Головна мета обстеження: зясувати структуру дефекту, психофізіологічні і соціальні умови розвитку особистості.
ПРИНЦИПИ ОБСТЕЖЕННЯ:
Комплексності та всебічності:передбачає обстеження дитини різними спеціалістами(лікарі, психологи, педіатри)
Цілісності та конкретності: обстеження повинно бути індивідуальним, з вибірковим використанням завдань, в залежності від тяжкості і х-ру мовленнєвих порушень.
Індивідуальний підхід: врахування особистості дитини. Допомагає розкрити х-р динаміки порушень, психологічні особливості дитини та ін..
Виявлення позитивних та компенсаторних можливостей: звернення уваги не лише на недоліки дитини, а й на позитивні якості(характер, поведінка, діяльність - на які зможе спиратись в процесі кор..роботи) .
Динамічності: виявлення компенсаторних можливостей дитини, зону найближчого розвитку. Має значення для диференційованого діагностування при відокремленні від схожих форм мовл.порушень.
ЛОГОПЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ (Л.О) може проводитись:
Фронтально;
Індивідуально;
Поетапно;
Одноразово
ЕТАПИ ЛОГОПЕДИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ:
Збір анамнестичних даних:
Збір формальних відомостей про дитину: прізвище, ім’я, по батькові дитини, скільки років і місяців на момент обстеження , чи відвідує дитячий садок, яку групу. Склад сім’ї , чи є ще у когось з членів родини мовленнєві вади чи проблеми розвитку.
Протікання вагітності: яка за рахунком, викидні, токсикоз, хронічні захворювання матері; простудні та інф.захворювання під час вагітності, використання медикаментозних препаратів, шкідливі звички??
Протікання пологів: дострокові-вчасні; нормальні, стрімкі, затяжні, зневодненість, стрімкість, стимулювання пологів, застосування механічних заходів, травми під час пологів;
Ранній постнатальний розвиток: х-р вигодовування(в’яле, активне смоктання, труднощі в утримувані соска, швидка втома, до якого віку здійснювалось;
Ранній психомоторний розвиток: коли почав тримати голову, сидіти, поява1-х зубів;
Перенесені захворювання: до чи після року, травми голови, судоми під час високої температури;
Мовленнєвий розвиток:Як відбувався мовленнєвий розвиток дитини(гуління, лепетне мовлення, перші слова);
Чи отримувала дитина якусь допомогу (заняття з логопедом дитсадка, школи, дитячої поліклініки, самостійний пошук літератури і спроби допомогти дитині, лікування) .
Що хвилює батьків у мовленні дитини (не говорить; спілкується лише мімікою і жестами; спілкується лише з окремими дорослими; не вимовляє багато звуків; однолітки говорять краще; нічого не турбує; наполягають вихователі чи інші члени родини).
Поведінка дитини вдома, у дитячому закладі, в дворі (чи товаришує з іншими дітьми; у які ігри грається; з мовленнєвим супроводом чи без; конфліктність; як ставиться до незнайомих людей).
3. Зміст технологій формування відчуття мовленнєвого ритму при заїканні
Белякова Л.І. , Дьякова Е.А. Заїкання. Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів за спеціальністю "Логопедія" - М.: В. Сікач, 1998
Згідно сучасним педагогічним теоріям, уявлення про педагогічні технології зв'язується з певним набором базисних технік, використання яких дозволяє прогнозувати і досягати бажаного результату навчально-виховного процесу.
Логопедичні технології формування плавної мови у заїкається:
1) Гальмування патологічних речедвігательних стереотипів - До таких заходів належать "режим мовчання", "режим обмеження мовлення", "щадний мовної режим", "спеціальний охоронний режим" і т.д.
2) Регуляція емоційного стану - Регуляцію емоційного стану у заїкається пов'язують головним чином з нормалізацією м'язового напруги. Основним методичним прийомом є аутогенне тренування - розширена формула спокою, яка включає в себе м'язову релаксацію і регуляцію вегетативних функцій.
3) Розвиток координації та ритмування рухів - Розвиток загальної, тонкої і артикуляційної моторики.
Розвиток почуття темпо-ритму мовних і немовних рухів. Важливим компонентом корекційної роботи з заїкатися є темпо-ритмічне об'єднання артикуляційної і загальної моторики, що досягається спеціальними вправами під музику. Такі заняття проводяться в процесі логопедичної ритміки. (Це - ритмічна розминка, вправи, що регулюють м'язовий тонус, вправи для розвитку почуття темпу і ритму - Метою цих вправ є ритмування рухів від найпростіших до найскладніших - артикуляційних. Використовується ходьба, отхлопиваніе і отстукивание під різні музичні темпи і ритми, а потім пропевание складів і слів на задані ритми. А також використовується спів, гра, вправи на розвиток координації мови з рухом).
4) Формування мовного дихання - включає в себе наступні етапи:
1) Розширення фізіологічних можливостей дихального апарату (постановка діафрагмальної-реберного дихання і формування тривалого видиху через рот).
2) Формування тривалого фонаціонного видиху.
3) Формування мовного видиху.
5) Формування навичок раціональної голосоподачи і голосоведения
6) Розвиток просодичною сторони мови
7) Розвиток планувальної функції промови
4. Особливості формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей дошкільного віку
мовленнєвий розвиток дошкільника має особливе значення у формуванні особистості, адже мовлення дитини визначає великою мірою її інтелектуальний, комунікативний та загальнокультурний рівень. Отже, завдання педагога- активізувати мовленнєвий розвиток малюка , спрямувати цей процес у потрібне русло, сприяти закріпленню у дітей мовленнєвої культури та грамотності.
Сформованість зв`язного мовлення дитини дошкільного віку – кінцевий результат роботи педагогів як у звичайному дошкільному навчальному закладі, так і в спеціалізованому. Дослідження показують : для того, щоб дитина раннього віку успішно оволоділа словом, вона має почути його багато разів, а щоб почала активно використовувати у власному мовленні, - ще більше (близько 70-90 разів). Дітям з мовленнєвими порушеннями треба повторювати нові слова набагато частіше.
Опанування речення - процес ще складніший. Якщо за нормальних умов діти починають складати речення приблизно у 2 роки, то в разі наявності мовленнєвих вад – після 3-4 років,а інколи і після п`яти. Батьки та педагоги повинні бути особливо уважними до малят, бо саме в цьому етапі у дітей найчастіше виникає заікування .До того ж варто пам`ятати, що кожний етап розвитку мовлення є підгрунтям до наступного.
На п`ятому – шостому роках життя діти опановують ситуативне мволення (конструювання речень в умовах конкретної ситуації).Формуванню такого мовлення сприяють завдання на описування предметів.
У спеціальній літературі з формування усвідомлених умінь і навичок побудови зв`язного й цілісного висловлювання цілісної уваги не приділяється. То ж виникає нагальна потреба у практичному матеріалі, апробованому в роботі з дітьми, які мають вади мовлення.
Розроблені та апробовані на практиці вправи на розвиток мовлення дітей, зокрема, на формування навичок складання зв`язних розповідей.Ці вправи проводяться із використанням схем-піктограм та опорних картинок.Такі прийоми роботи з дітьми значно полегшують процес опанування зв`язного мовлення, а також викликають у дошкільнят інтерес до словотворення, самостійного складання розповідей та речень.
Усі ці вправи можна проводити на основі різних лексичних тем (наприклад : "Овочі", "Фрукти", "Іграшки", "Одяг" тощо)
Під час занять корисно вправляти дошкільнят у відгадування загадок. Роботу бажано проводити з використанням натуральних предметів та іграшок, а також ігрових посібників – лото зі спеціальним набором таблиць малюнків тощо.
Вихованцям молодшого дошкільного віку можна запропонувати вправи на порівняння предметів, які сприяють усвідомленню дітьми форми, кольору, розміру та інших характерних ознак об`єктів навколишнього світу.Спочатку навчаємо малюків порівнювати однотипні предмети, що розрізняються якоюсь однією ознакою (наприклад, м`ячі або башточки однакового кольору , але різні за розміром) Потім діти порівнюють предмети однієї тематичної групи (овочі, фрукти).Після цього можна перейти до порівняння предметів різних тематичних груп, яким властиві одна-дві спільні ознаки (наприклад: помідор-м`яч, кавун-м`яч)Такі вправи сприяють розвиткові зорового та слухового сприйняття, уваги та поняттєвого аспекту мовлення і готують дітей до самостійного описування предметів.
У старшій групі дітям пропонують складання більш самостійних і поширених висловлювань: описів за запитаннями, описів за планом-схемою, з опорою на зразок.
Мовленнєвий розвиток дошкільника – складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття