- •3.Витоки і походження давніх слов’ян: наукові гіпотези та концепції їх прабатьківщини.
- •4.Суспільно-політичний устрій давніх слов’ян(6-7 ст). Військова демократія.
- •5.Соціально-економічний та культурний розвиток давніх слов’ян у 6-7 ст.
- •6.Великоморавська держава: утворення,соціально-політичний устрій та роль в історії слов’янських народів.
- •7. Утворення та розвиток чеської держави в 10-13 ст. «Золота доба» чеської держави за правління Карла 4 (1346-1378рр).
- •8. Політичні, економічні та ідеологічні передумови гуситського руху 15 ст. Діяльність я.Гуса.
- •9. Гуситська революція 1419-1471 рр. Та її головні етапи.
- •10. Становище чеських земель у складі Габсбурзької монархії. Станове повстання 1618-1620 рр. Та його наслідки.
- •11. Соціально-економічий розвиток Чехії в 10-15 ст.
- •12. Чеська середньовічна культура 10-16 ст.
- •13.Утворення та розвиток польської держави в 10-11 ст. Болеслав і Хоробрий.
- •14. Польща в період феодальної роздробленості: політичний та економічний аспект проблеми (12-13 ст.)
- •15. Боротьба за відновлення єдиної польської джержави наприкінці 13-14 ст. Казимир ііі Великий.
- •16.Формування станово-представницької монархії в Польщі в 14-15 ст.
- •19.Утворення та політичний розвиток Першого Болгарського царства (681-1081рр) Богомильський рух.
- •20.Друге Болгарське царство (1187-1396):політичний та соціально-економічний лад.
- •22.Сербія за правління Стефана Душана (1331-1355). Сербська деспотовина 15 ст.
- •23.Черногорія в 10-15 ст.
- •24.Боснійська держава за правління Стефана Твртко (1353-1391).
- •25. Утворення ранньофеодальної держави у Хорватії,її політичний та соціально-економічний устрій (8-11 ст).
- •26.Становище Хорватії у складі Угорського королівства 12-15 ст.
- •29. Політичне та соціально-економічне становище польських земель в 19-початку 21 ст.
- •30.Польська культура другої половини 17-початку 20 ст.
- •31.Політика «освіченого абсолютизму» в Чехії та Словакії.
- •32.Чеське національне Відродження (остання третина 18-60-тьі роки 19 ст.) Революція 1848-1849 рр. В Чехії.
- •33.Суспільно-політичне становище чеських земель у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії. Старочехи і младочехи.
- •34.Культура Чехії в другій половині 17-початку 20 ст.
- •35.Словацьке національне Відродження кінця 18 ст. Л.Штур. Участь словаків у революції 1848-1849 рр.
- •36.Політичне та соціально-економічне становище словацьких земель у складі Угорщини (60-ті роки 19-початку 20 ст.)
- •37. Політичне та соціально-економічне становище болгарських земель в другій половині 17 ст.
- •38. Відновлення болгарської національної держави, її політичний та соціально-економічний розвиток в другій половині 19-початку 20 століття.
- •39.Серби під владою османів та Габсбургів(друга половина 17-18 століття).
- •40.Перше та Друге сербське повстання. Політичний та соціально-економічний розвиток сербської держави в другій третині 19-початку 20 століття.
- •41.Культура південних словян в Новий час.
- •42.Боснія та Герцоговина у складі Османської імперії (друга половина 17-70-ті роки 19 століття).
- •43. Політичний та соціально-економічний розвиток Боснії та Герцеговини на прикінці 19-початку 20 стліття). Боснійська криза 1908 році.
- •44. Хорватські та словенські землі в Новий час.
- •45.Становлення македонського національно-визвольного руху(кінець 19-початку 20 століття).
- •46.Здобуття Черногорією державного суверенітету та її політичний та соціально-економічний розвиток на наприкінці 19-початку 20 соліття.
- •48. Західно-словянські народи в роки Першої світової війни.
- •49. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Чехословацької республіки в міжвоєнний період.
- •50.Зовнішня політика Чехословаччини між двома світовими війнами (1918-1939рр).
- •51.Відновлення та розвиток Польської державності в 1918-1926рр.
- •52. Польща в період «санації» (1926-1939 рр.)
- •53. Розвиток культури Польщі в 20 ст.
- •54. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Королівства сербів, хорватів, словенців (Югославії) в 1918-1939 рр.
- •55.Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії в 1918-1939 рр.
- •56.Південно-та західнослов’янські народи на передодні Другої світової війни.
- •57.Польські та Чеські землі в роки Другої світової війни: спільне та відмінне.
- •58.Словацька республіка в 1939-1945 рр та прчини її краху.
- •59.Народи Югославії в роки Другої світової війни(1941-1945рр). Основні напрями руху Опору.
- •62.Агонія комуністичного режиму в Польщі в 80-роках 20 ст. Перемога «Солідарності» та демонтаж тоталітарної системи.
- •63.Політична та соціально-економічна трансформації польського суспільства в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •64.Побудова соціалізму в Чехословаччині. «Празька весна» 1968 року та її наслідки.
- •65.Режим «нормалізації» та розгортання громадського опозиційного руху в Чехословаччині. «Ніжна революція» в 1989 році та її наслідки.
- •66.»Оксамитовий розвід» та утворення незалежних Чехії та Словаччини.
- •67. Розвиток чеської та словацької культури в 19 ст.
- •68.Політична і соціально-економічна трансформація Чеської та Словацької республік в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •69.Спроби побудови соціалізму в Болгарії та причини його кризи в 1980 роках.
- •70.Кінець авторитаризму в Болгарії та початок мирної трансформації суспільства. Політичне протистояння і еволюція реформи в 90-х роках 20 ст.
- •71.Розвиток болгарської культури в 20 ст.
- •72.Причини переходу до «самоврядного соціалізму» в Югославії. Особливості політичного режиму й.Тіто.
- •73.Розпад югославської федеративної держави.Збройні конфлікти та міжетнічна війна в 90-х роках хх ст..
- •1991 Рік- Війна за незалежність Словенії
- •75.Політична та соціально-економічна трансформація пост югославських держав в 90-х роках 20-початку 21 ст.
Предмет і завдання курсу історії південних і західних слов’ян. Проблеми періодизації історії зарубіжних слов’ян.
Основні джерела та література по історії південних і західних слов’ян. Історична славістика в Україні.
Джерела про древніх слов'ян діляться на три категорії: письмові, археологічні та лінгвістичні.
Писемні джерела про стародавніх слов'ян виникли у сусідніх народів. Це - твори візантійців, авторів Заходу і письменників Сходу, самі ж слов'яни у цей час своєї писемності ще не мали. Перші відомості про слов'ян повідомили автори перших століть нової ери: Гай Пліній Старший,. Публій Корнелій Тацит , астроном і географ Клавдій Птолемей. Ці автори наводять дані про географію розселення слов'ян. Найбільш грунтовно описували слов'ян візантійські автори. Найбільш раннім з них є Пріск , який склав "Історію", від якої до нас дійшли тільки фрагменти, які засвідчили факт проникнення слов'ян на Балкани.
Писемні джерела про слов'ян оповідають головним чином про зовнішні події слов'янської історії - про хід їх воєн, тактиці їх ведення, про військовий устрій, про відносини слов'ян з іншими народами.
На підставі археологічних даних можна судити про внутрішнє життя словян - господарство, побут, культуру. Слов'яни з'явилися в Європі в результаті тривалого процесу спілкування їх між собою і з іншими народами. До початку епохи середньовіччя склалося близько десятка їхніх культурних утворень. Вивчення цих культур, а також лінгвістичні дані показують, що в останні століття першого тисячоліття створюється кілька слов'янських етнічних груп, а єдиний праслов'янська мова поділяється на окремі слов'янські.
3.Витоки і походження давніх слов’ян: наукові гіпотези та концепції їх прабатьківщини.
Питання про походження слов'ян вважається одним з основних питань в історії Східної і Південно-Східної Європи. Проблему становить не тільки визначити прабатьківщину слов'ян, але навіть і відповісти на питання про їх походження. З цієї проблеми існує безліч версій, однак, ні одну з них не можна визнати повністю достовірної. На її рішення спрямовані зусилля різних фахівців-істориків, археологів, лінгвістів, антропологів, етнографів. Найбільші суперечки виникають при визначенні території формування слов'ян, хронологічних рамок складання слов'янської спільності. Парадоксально, що у цього багатомільйонного народу не можуть визначити місце, звідки він вийшов. Одна з причин цього - відсутність скільки-небудь повноцінних письмових джерел про слов'ян до середини 6 століття н.е.
Деякі дослідники вважають, що слов'яни з самого початку були аж ніяк неоднорідні, з глибокої давнини йшли мало не різними шляхами. Дійсно в VI-VII ст. у слов'ян було кілька великих угруповань і безліч малих племен, але головне, що у них було єдина самосвідомість. До того ж у цей час йшло активне переміщення слов'ян по великій території. З одного боку - це вело до змішування слов'ян різних регіонів і посилення свідомості єдності у всьому слов'янському світі. Але з іншого, саме в цей час слов'яни починають просуватися на нові території і змішуватися з різними іншомовними групами. Це призвело до подальшого (VIII-IX ст.) поділу слов'янської спільності на три гілки: західну, східну і південну. Але, незважаючи на суперечливість викладених точок зору майже всі дослідники одностайно сходяться в тому, що в першій половині I тис. н.е. територія між середнім Дніпром і Бугом були зайняті слов'янськими племенами.
4.Суспільно-політичний устрій давніх слов’ян(6-7 ст). Військова демократія.
Схему розвитку суспільного ладу давніх слов'ян можна викласти так:
рід, як союз сімей, що господарювали на певних теренах, ґрунтувався на кровній спорідненості. Він охоплював кілька поселень, які разом утворювали його родову територію - жупу; союз очолював вождь-старійшина, наділений військовими, адміністративними та судочинними функціями;
родоплемінний союз, розташований на певній території, утворював жупу, очолювану жупаном; союз мав свій центр - військове укріплення або місто, де проходили віча, здійснювалося судочинство й містилися культові споруди;
племінне об'єднання або племінна держава, яка складалася з кількох союзно-родових жуп, що становили князівство; племінною державою керував князь разом із радою власників-аристократів;
багатоплемінна держава, очолювана великим жупаном або великим князем.
Давньослов'янські племінні союзи мали "мирний" ("оборонний") характер.Особливістю такого об'єднання, як суспільно-політичної організації, побудованої на кревній спорідненості, була наявність притаманних даному суспільному ладу певних правових ознак: кровної помсти, кругової поруки, колективної опіки, майнової спільності, своєрідного спадкового права тощо. Вищим органом влади давньослов'янського родоплемінного союзу виступали загальні збори, які розв'язували всі нагальні проблеми господарського й політичного життя, питання війни та миру.