- •1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей дошкільного віку;
- •2. Анатомо-фіііологічні особливості організму дітей молодшого шкільного віку
- •3. Організаційні форми фізичного виховання дітей дошкільного віку.
- •4. Використання засобів та методів у процесі навчання руховим діям дітей дошкільного віку.
- •8. Анятомо-фізіодогічні особливості учнів середнього шкільного вису.
- •10. Завдання фізичного виховання учнів старшого шкільного віку.
- •11. Аиатомо-фіїіологічні особливості учнів старштого шкільного віку.
- •12. Рекомендації з організації та проведення уроків фізичної культури з учнями старшого віку.
- •13. Контрольні якісні показника рівня фізичної культури учнів старшого шкільного віку.
- •14. Сприятливі періоди розвитку основних ру півні якостей учнів середнього та старшого шкільного віку.
- •15. Розвиток силових якостей у школярів.
- •16. Розвиток шиидкісно-силових якостей у школярів.
- •17. Розвиток швидкості у школярів.
- •18. Методиа ровит витривалості.
- •19. Розвиток спритності у школярів.
- •20. Розвиток гнучкості у школярів.
- •21. Значення організаційних форм фізичного виховання школярів та їх к іагифіклірії
- •22. Характеристика урочних форм занять учнів середнього і старшого шкільного віку
- •23. Характеристика малих позаурочяих форм занять учнів середнього і старшого шкільного віку
- •25. Оцінка фізично? підготовленоеті учнів.
- •27. Особливості диференційованого фізичного виховання учнів з різним рівнем фізичного розвитку
- •28. Особливості диференційованого фізичного виховання учнів з різним рівнем тілобудови
- •29. Особливості днференціації фізичного виховання учнів і різними властивостями нервової системи
- •31. Підходи до оріянізаш'ї уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи
- •32. Загальні методичні рекомендації до проведення занять фізичного виховання і учнями спеціальної медичної групи
- •35. Особливості методики проведення занять фізичного виховання з учнями, які мають різні захворювання
- •34. Хронометрування уроку фізичної культури.
- •33. Визначення фізичного навантаження на уроках фізичної культури.
1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей дошкільного віку;
У дошкільному віці організм дитини швидко росте й розвивається. При цьому збільшується не лише розміри і маса тіла, але й швидко удосконалюється ЦНС: недостатньо врівноважені процеси збудження та гальмування. їх слабка рухливість, збудження переважає над гальмуванням.
В організмі людини всі органи і системи взаємопов'язані і залежать одна від одної. Розвиток і діяльність мозку залежать від умов життя, від виховання - вирішального фактору у розвитку дитини. Новонароджена дитина маг лише деякі вроджені безумовні рефлекси: спання, ковтання, кліпання, ін.
Надалі завдяки поступовому розвитку й вдосконаленню нервової системи у дитини виникає словесне мислення, встановлюється зв'язок між мовними подразниками і м'язово-руховими реакціями. Утворюються нові нервові зв'язки, які називаються умовними рефлексами. Одні умовні рефлекси закріплюються й удосконалюються під впливом навколишнього середовища і виховання, інші згасають, загальмовуються, натомість виникають нові. Дитина звикає до певного режиму дня - відпочинку, сну, приймання їжі.
Велике значення в житті дитини мас розвиток рухів. Вони реіулюються корою великих півкуль, яка гальмує непотрібні супровідні рухи.
Кістково-м'язова система дитини дошкільного віку також має свої особливості. Кістки її містять більше води і тільки 13% мінеральних солей. Вони еластичні, м'які, гнучкі, можуть легко змінювати свою форму.
Суглоби дуже рухливі, зв'язковий апарат легко розтяіується, сухожилля коротші та слабші ніж у дорослих. Дуже важливо не допустити у дитини цього віку викривлення хребта, а також стежити, щоб дитина уникала неправильних положень тіла, не носила важких предметів в одній руці і т. д.
Характерним для цього віку є високі темни росту і розвитку організму. Гак наприклад, за 1-й рік життя довжина тіла збільшується на 50% від вихідної; до 7 років майже в 2,5 рази. До року в тричі збільшується маса, а до 6-7 років - ще в 2 рази.
З ростом дитини змінюються й пропорції тіла. До 7 років довжина ніг збільшується в 2,5 рази, тулуба - в 2 рази у порівнянні з довжиною новонародженої дитини.
М'язова система у дітей розвинута слабо і складає лише 20-22% від загальної маси тіла (у дорослого - 45%). Особливо слабкі м'язи кінцівок. Вони повільно скорочуються. М'язи у дітей містять багато води і мало білкових речовин та жирів.Нерівномірно розвиваються окремі м'язи.
Серцево-судинна система постачає тканинам організму кисень і поживні речовини. Необхідно, щоб дитина робила тільки такі фізичні вправи, які відповідають стану її ССС.
Інтенсивно відбувається ріст розмірів серця: до 2-х років його маса збільшується в З рази. Артерії та капіляри у дітей цього віку досить широкі. Ця особливість (велика маса серця, добра васкулярізація міокарду, наявність нервової тканини та відносно короткий шлях кровотоку) забезпечує більш сприятливі умови для кровообігу, але відносно велика кількість циркулюючої крові та інтенсивні обмінні процеси висувають до серця дитини значні вимоги. В зв'язку з тим дитяче серце виконує відносно більшу роботу, ніж серце дорослої людини.
ЧСС у новонародженої дитини складає' 140 уд/хв, до 1 року 120 уд/хв, у 2 роки 110 уд/хв. Серце дитини 5-6 років скорочується 90-100 разів на хвилину. артеріальний тиск становить 95/60 мм. рт. ст. Ріст судин відстає від росту серця, що викликає декотре підвищення артеріального тиску.
Дихальна система - верхні дихальні шляхи у дітей відносно вузькі, а слизова оболонка, що вистилає повітроносні шляхи, ніжна, має густу сітку тонесеньких лімфатичних і кровоносних судин, внаслідок чого виникають запальні процеси. При цьому, слизова оболонка набрякає, дитині важко дихати носом і вона почніте дихати ротом. Тоді у нижні відділи дихального тракту надходить не досить очищене і нагріте повітря, що призводить до виникнення ларингіту, бронхіту та ін.
Вже до 1,5 року об'єм легенів збільшується в 4,5 рази, головним чином за рахунок збільшення об'єму альвеол при збереженні їх загальної кількості. Поверхня легенів, що забезпечує газообмін, і кількість крові, яка протікає через них за одиницю часу, в дітей більша, ніж у дорослих, однак розмах дихальних рухів обмежений. У зв'язку з цим дихання дитини поверхневе і не економне Потреба організму в кисні забезпечується більшою частотою дихальних рухів. Частота дихання І -річної дитини - 30 разів на хв; 5,6-річної -20.
У дошкільному віці в основному закінчується формування легеневої тканини. Глибина дихання зростає до 140-145 см3, а частота знижується до 23 в 1 хвилину. Хвилинний обсяг дихання досягає 3200 см3; ЖПЛ - 1200 см3.
Шкіра дитини тонша, ніжніша і вразливіша, ніж у дорослої людини, вона менше захищає глибше розташовані тканини від механічних та хімічних впливів, а також від дії низьких температур. Судини шкіри мають м'які, еластичні стінки: розширюючись, вони можуть вмістити велику кількість крові. Шкіра відіграє важливу роль у теплорегуляції. Через тонкі шкірні покриття кров легко віддає своє тепло, внаслідок чого теплова рівновага у дітей порушується швидше, ніж у дорослих. Під впливом холоду судини шкіри звужуються: кров відпливає до внутрішніх органів. Водночас в організмі починає посилено утворюватися тепло. При високій температурі повітря збільшується тепловіддача: розширюються судини шкіри, посилюється виділення поту, який, випаровуючись, забирає тепло, що запобігає перегріванню.