- •.Шлях в історію та формування історичного мислення громадянина-патріота України.
- •2. Періодизація історії України.
- •3. Слов’янські союзи племен в VII-IX ст. Утворення єдиної Давньоруської держави з центром у Києві.
- •5. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічні відносини в Київській Русі.
- •6. Прийняття християнства. Культура Київської Русі.
- •7. Зовнішня політика Київської Русі. Київська Русь в контексті світової цивілізації.
- •8. Причини, передумови та наслідки розпаду Київської Русі.
- •9. Монголо-Татарська навала на південно-західну Русь. Ординське Іго.
- •11. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •12. Місце Гальцько-Волинської Держави в історії України.
- •13. Україна в складі Литви та Польщі: Кревська Унія.
- •14. Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки для українських земель.
- •15. Причини та передумови виникнення козацтва.
- •16. Запоріжська січ, як історичний феномен.
- •17. Реєстрове козацтво та його значення.
- •18. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- першої половини XVII ст.
- •19. Передумови, причини і характер національно-визвольної війни під керівництвом б. Хмельницького.
- •20. Постать Богдана Хмельницького в історичній науці.
- •21. Воєнні дії між Україною і Польщею в 1648-1651 рр.
- •22. Зборівський та Білоцерківський мирні договори.
- •23.Організація української державності. Соціально-економічні відносини в Козацькій державі.
- •24. Переяславська угода та її роль і значення в історії України.
- •25. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •26. Гетьманування ю. Хмельницького.
- •27. Гетьманування п. Тетері.
- •28. Гетьманування і. Брюховецького.
- •29. Боротьба п. Дорошенка за відновлення єдності Козацької держави.
- •30. Гетьман і. Мазепа – політичні цілі та результати його діяльності.
- •31. Конституція Пилипа Орлика.
- •32. Українські гетьмани : і. Скоропадський, к. Розумовський та їх вклад в українотворення.
- •33.Перша і Друга Малоросійські колегії.
- •34. Знищення Катериною іі української автономії.
- •35. Селянські повстання в Правобережній Україні у другій половині хvііі ст.
- •37. Адміністративно-територіальний устрій українських земель в складі Російської та Австро-Угорської імперії.
- •38. Зростання національної свідомості в Західній Україні у і пол. Хіх ст. «Руська Трійця».
- •39. Революційні події 1848-1849 рр. У Західній Україні.
- •40. Кирило –Мифодіївське братство : програмні документи і діяльність.
- •41. Реформи Олександра іі в Російській імперії.
- •42. Політичний та культурницький рух в Наддніпрянській Україні (громади, українофіли, народники, соціал-демократичні гуртки).
- •43. Поява перших українських політичних партій в Наддніпрянській Україні.
- •44. Національно-визвольний рух в Галичині та його напрямки (москвофіли, народовці, соціал-демократи).
- •45. Поява перших українських політичних партій в Західній Україні.
- •46.Революційні події в 1905-1907 рр. В Україні та їх вплив на розвиток українського народного руху.
- •47. Перша світова війна та її наслідки для українського народу.
- •48. Утворення та діяльність Української Центральної Ради.
- •49. Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •50. Дирикторія унр та її діяльність.
- •51. Історична доля західноукраїнської народної республіки.
- •52. Україна у 1920 р. Остатичне встановлення радянської влади в Наддніпрянській Україні.
- •53. Входження Радянської України до складу срср
- •54. «Нова економічна політика» та її основні напрямки.
- •55. Політика «українізації» та її наслідки
- •56. Індустріалізація в Україні в кінці 20-30-х років хх ст.
- •57. Сталінська колективізація – розкуркулення, репресії, депортації.
- •58. Голодомор 1932-1933 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •59. Західна Україна у міжвоєнний період. Організація українських націоналістів.
- •60. Радянсько-німецькі договори 1939р.
- •61. Україна в планах гітлерівської Німеччини.
- •62. Німецький окупаційний режим в Україна.
- •63. Рух Опору в Україна (комуністична і націоналістична течія).
- •64. Воєнні події на Україна 1943-1944 рр. Кінець німецької окупації та її наслідки.
- •65. Відбудова народного господарства після війни.
- •66. Голод 1946-1947 рр. В україні
- •67. Радянізація Західноукоаїнськиї областей.
- •68. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •69. Лібералізація суспільно-політичного життя в 50 х рр.. Хх ст. Хрущовська «відлига».
- •70. Наростання застійних явищ в економіці урср та їх соціальні наслідки.
- •71. Дисидентський рух в Україні.
- •72. Соціально-економічний розвиток урср в умовах кризи тоталітарного системи.
- •73. Спроба демократизації суспільно-політичного життя в період «перебудови». Зародження багатопартійності.
- •74. «Перебудова» м.С. Горбачова і Україна.
- •75. Декларація про державний суверенітет України.
- •76. Дкнс і Україна. Проголошення незалежності України.
- •77. Формування і функціонування вищих органів деравної влади України в нових історичних умовах.
- •78. Політичні структури суспільства в незалежній Україні.
- •79. Основні напрями зовнішньої політики сучасної України.
- •80. Прийняття Конституції України в 1996 р. Спроби конституційної реформи.
- •81. Соціально-економічний розвиток України за роки незалежності.
- •82. Походження української символіки: герб і прапор. Український гімн.
- •83. Шлях українських реформ: хід та наслідки.
- •84. Державницька діяльність Президента України л.Кучми.
- •85. Помаранчева революція 2004 р. Президентство в.Ющенка.
- •86. Політична криза в Україні та шляхи її подолання.
- •87. Наука і культура в сучасній україні.
- •88. Демографічні і етносоціальні зміни в Україні за роки незалежності.
- •89. Торгово-економічні зв’язки України в 90-х рр. Хх – на початку ххі ст.
- •90. Церква в незалежній Україні.
- •91. Проблеми охорони природи в сучасному українському суспільстві.
- •92. Національна ідея в розбудові незалежної держави.
.Шлях в історію та формування історичного мислення громадянина-патріота України.
Україна вступає в це суспільство молодою демократичною європейською державою, яка тривалий час не мала власної державності і випробувала на собі тягар тоталітарного режиму, через що вкрай актуальною для неї стає проблема розвитку національної свідомості її громадян. Особливу роль в цьому відіграє історична освіта.
Саме вона, особливо в перехідні періоди, стає стрижнем консолідації політичної нації, важливим фактором стабільності, єдності, утвердження національної державності.
Комплексним показником рівня розвитку історичної свідомості вважається історичне мислення громадян – їх загальна здатність пізнавати минуле, що базується на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Такими мисленнями є: хронологічне – передбачає орієнтування в історичному часі; просторове – передбачає вміння орієнтування в історичному просторі; інформаційне – передбачає вміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, виявляти різні точки зору, критично
аналізувати; логічне – передбачає вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів; аксіологічне – передбачає вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.
Оскільки історична освіта за своєю сутністю є процесом зовнішнього впливу на становлення історичної свідомості громадянина-патріота України, її головними завданнями є: сприяння посиленню мотивації, передусім інтересу до вивчення історії; відбір змісту історичної освіти, необхідного для засвоєння ; організація навчальної взаємодії, у такий спосіб, щоб забезпечити: розвиток їх здібностей, передусім мислення; засвоєння базових знань з історії; виховання свідомого громадянина і патріота України, людини, яка шанує загальнолюдські і національні цінності; сприяння розвитку навичок організації, контролю і оцінки пізнавальної діяльності у галузі історії.
2. Періодизація історії України.
Історія України бере свій початок від появи перших людей на її території. Науково доведено, що первісні люди з’явилися на українських землях приблизно 1 млн. рр. тому — найдавніше їх поселення знайдено біля с. Королеве в Закарпатті.
Із появою перших людей в історії України починається первісна доба, яка характеризується наявністю колективної власності, коллективного виробництва та споживання.
У розвитку первісного суспільства виділяють такі періоди: кам’яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), бронзовий і ранній залізний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці.
Палеоліт (стародавній кам’яний вік). 1 млн. p. — X тис. до н.е.
В Україні відомо понад 1 тис. поселень палеоліту.
На зміну першій формі існування людського суспільства — первісному стаду — прийшла родова община, відбулася племінна організація суспільства. Родинні зв’язки велися по материнській лінії (матріархат).
Мезоліт (середній кам’яний вік). IX тис. — УІІ тис. до н.е.
Мезолітичні пам’ятки знаходяться по всій території України.
Відбулося танення льодовика і становлення сучасних природно-кліматичних умов. Винайдено лук і стріли, гарпуни, голки, кам’яні сокири, гачки. Зроблено перші спроби приручити диких тварин — собаку, бика, свиню. Крім мисливства, одним із основних занять стає рибальство, починає розвиватися тваринництво й рослинництво.
Неоліт (новий кам’яний вік). VI тис. — IV тис. до н.е.
Відбувся перехід від привласненого до відтворювального, продуктивного господарювання — землеробства і скотарства. Цей процес отримав назву “неолітичної революції”. Завершилося формування техніки обробки каменю: пиляння, шліфування, свердління.
З’явилися перші штучні матеріали, створені людиною, — обпалена глина (кераміка) та тканина. Виникають прядіння і ткацтво, з’явився ткацький станок.
Енеоліт (мідно-кам’яний вік). IV тис. — III тис. до н.е.
У IV тис. до н.е. люди освоїли перший метал — мідь. Відбувався подальший розвиток відтворювальнюго господарства. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства.
Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська культура, яка існувала з IV тис. до III тис. до н.е.Трипільці були одним із най-цивілізованіших етносів неолітичної доби.
Бронзовий вік. II ТИС. — І тис. до н.е.
Бронза — перший метал, штучно створений людиною. Використання бронзи сприяло зростанню продуктивності праці.
В епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства.
Залізний вік. Від І тис. до н.е.
Використання заліза привело до різкого зростання продуктивності праці, вперше людина отримала можливість створювати додатковий продукт понад прожитковий мінімум.